Сповідь: дизайнерка Симон Роша – про нову жіночність і одяг як особисту історію
Ірландська дизайнерка Сімон Роша створює колекції виняткових речей – особисті, сміливі й відверто жіночні. З нею зустрівся Александр Ф’юрі.
Всесвіт дизайнерки Сімон Роша багатий, строкатий і радикально цілісний. Попри те що їй лише 38, а її іменному лейблу 14, його навпрочуд легко впізнати. Можна з легкістю вгадати, які книжки стоятимуть на її полиці у студії в районі Де Бовуар у Східному Лондоні: видання про американську скульпторку і художницю Луїзу Буржуа та королеву Вікторію, альбом Pony Kids британського фотографа Перрі Огдена – про конярів з околиць Дубліна, яких він знімкував у 1990-х. Можна передбачити, у якій порцеляні сервіруватимуть чай – вкритій гладкою білою глазур’ю, злегка шерехкій, вишуканій, але не манірній. Навіть розроблені дизайнеркою монструозні крокси мають характерний почерк – вони розшиті гагатом або всипані перлами.
З тієї ж причини естетичні коди Simone Rocha помітні в кутюрній колекції для Jean Paul Gaultier – її на початку цього року ірландська дизайнерка представила в Парижі. Хрестоматійні сюжети французького майстра вона інтерпретувала на свій лад: з корсетів тілесного кольору склала багатошарові сукні-міні з театральними панталонами, а класичні матроські тільники процитувала в прозорих топах з прилаштованими шовковими стрічками.
Роша вважає кутюрний проєкт для Jean Paul Gaultier частиною триптиха, який обʼєднав її останні колекції. У кожної з них є назва: "Генеральна репетиція", "Церемонія" та "Поминки". Третю дизайнерка використовує з іронією – так вона охрестила колекцію поточного сезону, яку представила на початку року в церкві Святого Бартоломея в Лондоні. На серію корсетів, приталених жакетів зі шнурівкою та напівпрозорі панталони її надихнуло траурне вбрання та спідня білизна королеви Вікторії. У колекції наступного сезону інший настрій: надихаючись хореографією Майкла Кларка та Піни Бауш, вона показала спідниці-пачки та прозорі тренчі з живими гвоздиками. "Працювати над кутюром було дуже відповідально, – розповідає Роша. – Але така ціна високої моди. Після цього проєкту мені хотілося дозволити собі зробити щось легковажне".
"Хотілося б думати, що материнство мене зробило більш чуйною і людяною. Це стало б у нагоді в роботі, бо одяг – дуже особиста й інтимна річ"
У розмові Сімон часто вживає слово "грайливий". Зізнається, що ставить собі багато запитань: "Якщо модель, яку я створюю, видається занадто вишуканою, який вигляд вона матиме в денімі? Як я можу досягти протистояння?" За майже 15 років роботи дизайнерка зрозуміла: "Важливо, щоб я була в справжньому захваті від того, над чим працюю, – тоді й колекція вийде захопливою".
Здається, вона на правильному шляху – колекції Simone Rocha від самого початку були беззаперечно захопливими. Закінчивши легендарний Central Saint Martins, Сімон представляла перші колекції в межах інкубатора талантів Fashion East своєї наставниці Лулу Кеннеді. Вже тоді можна було впізнати сформований почерк Роша: нашарування тюлю, характерне поєднання структурованого крою та м’якого драпірування в дизайні та неординарні аксесуари, як-от громіздкі броги на підошві з плексигласу – здавалося, в них модель балансує на кінчиках пальців. У цьому коктейлі завжди помітним було дублінське походження і вплив батька, знаного дизайнера з ірландсько-китайським корінням Джона Роша.
"Мені було дуже комфортно в татовій майстерні – я любила там бувати, – згадує вона. – Але я ніколи не сприймала його роботу як суто модну справу. Найбільше мені запам’яталось рукоділля, плетіння гачком. Я самотужки займалася шовкографією. Ручна робота і традиційні ремесла були для нього дуже цінними".
Cімон Роша наслідує батька, використовуючи хрустку сорочкову бавовну, кроше та шиття ручної роботи. В її колекціях багато делікатного декору – перлин, червоних кристалів, бантів та стрічок. "В ательє батька я спостерігала за майже рукотворним мистецтвом, – розповідає дизайнерка. – А щодо моди, дивним чином я завжди відчувала сильніший вплив матері Одетти. Вона обожнювала вінтажні ринки, дивакуваті предмети, наприклад, маскулінні броги. Все це стало дуже близьким і мені".
Сім’я ніколи не спонукала її займатися модним дизайном. Батьки казали: "Якщо справді хочеш щось зробити – роби". Втім, сьогодні дизайнерка зізнається, що багато було здійснено за їхнього керівництва та підтримки: "У цій справі ми всі заодно". Спочатку Джон допомагав Сімон управляти бізнесом, а Одетта досі керує магазинами Simone Rocha та відповідає за продажі бренду.
Є певний символізм у тому, що мама настільки залучена у бізнес доньки: якщо на міжнародних подіумах шукати матріархальний одяг, то це саме вбрання Роша. Колекції дизайнерки рішуче, відверто жіночні – з нашаруваннями рюшів, вишивкою, пишними спідницями та рукавами-буфами. Небагато дизайнерок наважились втілити власний досвід вагітності в роботі – у 2022 році після народження другої дочки Роша назвала свою колекцію "Молочні зуби": сукні з нашаруванням англійського мережива, тюлю та вишивки нагадували дитячий одяг та хрестильне вбрання. Через хитромудрий крій подоли на них роздувалися, імітуючи форми жінки при надії.
"Поява дітей вплинула на мій підхід до дизайну, – каже Роша і на мить зупиняється. – Звісно, це вплинуло і на мене саму. Материнство зробило мене набагато більш зосередженою. Воно не змінило моїх пріоритетів, але я дивлюся на життя з іншої перспективи. Хотілося б думати, що я стала більш чуйною і людяною. Це стало б у нагоді в роботі, бо одяг – дуже особиста й інтимна річ".
Сімон тяжіє до мистецтва – і тут також відчувається характерний жіночий погляд. "В роботі я звертаюсь до різних художниць – Луїзи Буржуа, Роні Горн, Рейчел Вайтрід. Мені подобаються митці-чоловіки: Френсіс Бекон чи Люсьєн Фрейд. Але саме з художницями і їхнім баченням жіночності я відчуваю тісний зв’язок, – міркує Роша. – Я люблю моду. Щоб бути в цій індустрії, її потрібно любити. Але коли створюю одяг, то думаю про нього не в контексті моди. Для мене це завжди особиста історія. Те ж саме й у названих мисткинь".
Особливий резонанс у неї викликають роботи Луїзи Буржуа. Натяки на її мистецтво з’являлися в ескізах дизайнерки ще за часів навчання в коледжі. У 2015-му Роша створила колекцію на основі її робіт: асиметричні оксамитові топи та сукні, що відсилають до текстильних скульптур мисткині, і парадні пальта з жакардів, виготовлених на родинній мануфактурі. В осінньо-зимовій колекції 2019-го знов повернулась до творчого доробку Буржуа: шиття чорним бісером на сукнях та плащах з напівпрозорої органзи нагадувало павутиння – мотив, з яким багато працювала мисткиня.
Сімон згадує, як наприкінці 2004-го побачила виставку робіт Буржуа "Шви у часі" в Ірландському музеї сучасного мистецтва в Дубліні. З цього народилася ідея її дипломного проєкту, реалізованого під керівництвом легендарної професорки Луїзи Вілсон – іще однієї жінки, яка мала формуючий вплив на дизайнерку. Торік у музеї моди Антверпена пройшла виставка "Луна", яка досліджувала звʼязок моди та пам’яті крізь призму жіночності і материнства. Сукні з колекцій Simone Rocha експонувались поряд з асамбляжами Луїзи Буржуа та відеозаписами робіт бельгійської хореографки Енн Терези де Кірсмакер.
"Я люблю моду. Щоб бути в цій індустрії, її потрібно любити. Але коли створюю одяг, то думаю про нього в іншому контексті – для мене це завжди особиста історія"
"У нас дивні стосунки, – Роша зі сміхом коментує свої взаємини з творчістю Буржуа. – Може, тому, що вона була першою для мене художницею, яка працювала із тканиною, з власним одягом чи вбранням матері. Історія про те, як вона вбачала свою мати павучихою і як цей сюжет транслювався в її мистецтві… Я повсякчас відчувала велике захоплення її роботами, масштабом і водночас інтимністю".
Жінки завжди мали великий вплив на Сімон. Зокрема японка Рей Кавакубо, революційна дизайнерка Comme des Garçons та співзасновниця мережі магазинів Dover Street Market, де представлені й колекції Simone Rocha. Згадуючи про Кавакубо, Роша усміхається: "Очевидно, що її творчість вплинула на мене. Це неймовірно – десять років знати тих, ким захоплювалася все своє творче життя. Ніколи не забуду момент, коли Адріан (Йоффе, президент Comme des Garçons International і чоловік Кавакубо. – Прим. ред.) вперше прийшов до мене в студію. Побачивши одяг, він сказав: "Я повернуся до тебе". І привів із собою Рей. Мода та люди приходять і йдуть, у всіх різні стилі та ідеї, але колекції Comme des Garçons завжди вражали мене. Робота Рей така інтуїтивна, особиста, жіночна й гротескна – все разом і одночасно. Для мене це дивовижно. Як і той факт, що вона так відкрита до молодого покоління дизайнерів, яке взяла під своє крило і надала їм платформу в Dover Street Market. Справжня візіонерка".
Під час нашої розмови Роша згадує тих, хто найбільше вплинув на її життя та роботу: "Це майже завжди жінки: Вілсон, Кеннеді, Кавакубо. Але це не про материнське ставлення. Хоч ми часто використовуємо слово це слово, ніхто насправді на ньому не зациклюється, – зазначає вона. – Наші взаємини – про сильну, майже сувору любов: такі жінки не душать, а плекають. Кожна із цих зустрічей – неймовірний подарунок на моєму шляху".
