La Divina: яким було життя драматичної зірки Марії Каллас
"La Divina" – так називали унікальну сопрано й зірку світової опери Марію Каллас. "Божественна" – в перекладі з італійської. Співачка своїм голосом, відданістю театру й сильною особистістю здобула славу поза межами театральних кіл. Одні вважають, що вона дала нове дихання елітарній опері, привернувши увагу до цього виду мистецтва великої кількості нових глядачів, інші ж вважають її іконою стилю, яка надихає істориків моди й досі. У 101-й день народження гречанки Vogue UA розбирає бурхливе життя Каллас.
Важке дитинство й перші кроки до опери
Марія Каллас походить із сімʼї грецьких емігрантів, що переїхали до Нью-Йорка на початку ХХ століття. Її дитинство було непростим: батьки хотіли хлопчика, адже за кілька років до народження Марії вони втратили першого сина. Попри неприйняття батька, мати маленької Каллас Євангелія з трьох років водила доньку в бібліотеку з музичним програвачем, що розташовувалася на Пʼятій авеню. Там вона вперше почула партії з "Аїди", "Кармен" та записи найвідоміших симфонічних оркестрів. Старша сестра Жаклін була улюбленицею, а тому батьки дозволили їй вчитися грі на фортепʼяно – маленька Каллас не була такою ж удачливою, тому підслуховувала сестрині уроки під дверима.
До наповненого психологічними травмами дитинства додалося розлучення матері й батька. Євангелія з доньками обідніла та була змушена повернутися до Греції. У 1936 році Марії вдається вступити до Афінської консерваторії, де вона розкриє свій унікальний трьохоктавний діапазон голосу. Саме завдяки йому вона стане ідеальною героїнею для найважчих італійських опер Верді й Доніцетті, а також зможе опанувати драматичні опери Ріхтера Вагнера.
Зірка окупованої Греції
З початком Другої світової війни італійські фашисти окупують Грецію, і Каллас доведеться виступати на грецьких сценах: у 1941-му – дебют у партії "Тоски" в однойменній опері Пуччіні, роком пізніше вона стала Леонорою в бетховенській опері "Фіделіо". Відома італійська письменниця Камілла Чедерна у своїй книзі про Каллас пише так: "Одразу після премʼєри в цій опері Марія була відома не тільки у Греції, а й серед окупаційних військ Італії й Німеччини". Часто італійські посадовці дарували їй ящики помідорів, кілограми свіжого пармезану, прошутто й пачки спагетті. Мати була проти таких подарунків, і девʼятнадцятирічна зірка грецької опери з обережністю ставилася до таких сюрпризів від окупаційної влади. Попри це, існує багато свідчень тогочасних знайомих Каллас, які розповідали, що задля утримання власної сімʼї вона не тільки співала в опері, а також виступала у місцевих забігайлівках, не полишаючи фізичних робіт, які приносили їй додаткові гроші.
Приголомшливий "Ла Скала"
Зі звільненням Греції вона була звинувачена в колабораціонізмі. У пошуках творчої кар'єри вона вирішує знову випробувати свою долю в Нью-Йорку.
Через зайву вагу Метрополітен прибирає її з партій, а Каллас вирішує емігрувати до щойно звільненої Італії. Уже в 1947 вона дебютує на Веронській арені в партії Джоконди в однойменній опері, а вже в 1951 її запросять до трупи "Ла Скала" в Мілані – одного з найвідоміших оперних театрів світу. Саме завдяки Ла Скала світ знає Каллас сильною драматичною співачкою – улюбленицею опер Пуччині, Верді, Белліні й бельканто Доніцетті. "Ла Скала" вона присвятить 11 років свого життя. Там оперна співачка пропрацює з відомими театральними режисерами: Франко Дзеффіреллі, Ніколя Бенуа, Туліо Серафін і Лукіно Вісконті – зірками театральної сфери 1950-х.
Золотий вік карʼєри
Минулого року з нагоди сторіччя від дня народження Каллас міланський театр присвятив їй ретроспективну виставку, де можна було не тільки побачити унікальні фотографії з театральних архівів, а й роздивитися костюми співачки. Окремим імерсивним досвідом стала кімната з уривками партій з різних опер, де кожен міг послухати голос Каллас.
У 1950-ті Каллас стає зіркою американського оперного театру: вона дебютує в Метрополітен-опера в головній партії опери "Норма", тим самим відкривши театральний сезон 1956/1957. Для цього співачка схудла на більш ніж 30 кілограмів – саме тоді почалося її постійне змагання з самою собою заради схуднення й подальшого утримання ваги. У ті часи Каллас говорила, що її великим натхненням у стилі є Одрі Хепберн – особливо у фільмі "Римські канікули" та "Сніданок у Тіффані", а в емоціях і відчутті – голлівудська зірка Грета Гарбо.
Від творчого розквіту до занепаду
Бурхливі пʼятдесяті приносять роман із грецьким бізнесменом Аристотелем Онассісом. Їхній роман був нещасливим: чоловік вчиняв над Каллас домашнє психологічне й фізичне насилля, змусив позбутися дитини, коли співачка завагітніла, а пізніше одружився на вдовілій Жаклін Кеннеді. Про це оперна діва дізналася з ранкових газет 1968-го року. Зраджена, Марія Каллас занепадає й відмовляється від виступів, інтервʼю й зустрічей. Тогочасні медіа трактують це як зіркову хворобу, однак насправді оперна діва вирішує закритися в собі. Паралельно тривають постійні намагання утримати вагу й позбутися безсоння. Вона починає приймати важкі психотропні ліки, що в подальшому вплинуть на її здоровʼя.
Після цієї зради Каллас погоджується зіграти головну роль у фільмі "Медея" італійського режисера Пʼєрпаоло Пазоліні – ця робота стала однією з найперших картин, де можна побачити справжній образ Каллас. З 1971 по 1972 рік, попри майже втрачений голос, вона проводить майстер-класи з академічного вокалу в Джульярдській музичній школі в Нью-Йорку – одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів США у галузі мистецтва.
Вічна легенда
Останні роки свого життя вона провела в Парижі. Рідко виходила з дому, жила одна й не любила гостей. За кілька років до своєї смерті діва втратить коло найдорожчих їй людей: тата, коханого Онассіса, режисерів Туліо Серафін і Лукіно Вісконті, а також режисера Пʼєрпаоло Пазоліні, якого вбʼють італійські мафіозі.
16 вересня 1977 року Каллас покине цей світ, залишивши за собою величезний культурний спадок у театральній і світовій масовій культурі. Її смерть оповита легендами і плітками, однак всі точно знають, що Каллас дуже страждала в останній період свого життя, відчувала себе нещасною. Їй присвячують виставки, роблять омажі у фільмах і книжках. Як, наприклад, у цьогорічному фільмі-байопіку "Марія" режисера Пабло Ларраїна, де головну роль зіграла Анджеліна Джолі. Міфологічна фігура Марії Каллас надихає нас і сьогодні. Врешті-решт вона – La Divina.
Текст: Вова Мотричук
