Як розчистити гардероб із чистою совістю цього січня
Розчищення гардероба часто входить до списку планів на початок року, особливо на січень. Водночас разом із бажанням навести лад виникає інше питання: що відбувається з одягом після того, як він залишає вашу шафу? Як розібрати гардероб так, щоб речі не опинилися на звалищі, а сам процес був відповідальним і свідомим? У цьому матеріалі пояснюємо, як правильно розчистити гардероб, зберегти екологічність процесу та дати речам нове життя.
На початку року багато людей вирішують нарешті розібрати гардероб. Та на практиці цей намір часто відкладається. Причини можуть бути різні: емоційна прив’язаність до речей і сумніви щодо їхньої подальшої долі. Навіть одяг, який давно не носять, залишається в шафі через спогади, звичку або страх згодом пошкодувати про розставання з улюбленою сукнею чи парою взуття.
Початок 2025 року став промовистим нагадуванням про те, чому відповідальний підхід до розчищення гардероба має значення. 1 січня масштабна пожежа знищила значну частину ринку Kantamanto в Аккрі, Гана — одного з найбільших у світі центрів торгівлі уживаним одягом. Тисячі продавців втратили джерело доходу: їхні торгові місця згоріли разом із товаром. Відновлення ринку потребувало часу та суттєвої фінансової підтримки.
Водночас Kantamanto щотижня отримує близько 15 мільйонів одиниць одягу з Великої Британії, Сполучених Штатів і Китаю. Обсяги постачання перевищують реальні можливості ринку, а якість значної частини речей не відповідає стандартам повторного використання. У результаті приблизно 40 відсотків одягу не потрапляє в обіг і зрештою опиняється на нелегальних звалищах або в природному середовищі — зокрема на узбережжях річок та океанів.
Багато людей вважають, що передача одягу до благодійних магазинів автоматично розв’язує проблему. Проте статистика свідчить про інше. Лише 10–30 відсотків речей, які потрапляють до комісійних або секонд-хенд магазинів, справді знаходять нового власника. Решта стає частиною глобальної екологічної кризи, наслідки якої особливо відчутні в країнах Глобального Півдня — зокрема в Гані, Чилі, Індії, Пакистані та Кенії. Саме тому розчищення гардероба варто розглядати не як формальний жест, а як усвідомлений процес. Йдеться не про швидке позбавлення від речей, а про відповідальне рішення щодо їхнього подальшого життя.
Професійний підхід до розчищення гардероба починається з уважної оцінки кожної речі. Важливо зважати на якість матеріалів, загальний стан і те, кому ця річ потенційно може бути потрібна. Такий підхід допомагає зрозуміти, що варто продати онлайн, що передати в комісійний магазин, що віддати на благодійність, а що залишити для особливих випадків, скажімо, костюмованої вечірки.
Сучасний ринок перепродажу має безліч платформ, тому важливо розуміти, де конкретна річ матиме попит і справедливу ціну. Для орієнтира часто використовують інструменти на кшталт Google Lens, які допомагають порівняти вартість схожих позицій. Паралельно перепродаж дедалі частіше стає публічним і відкритим процесом. До нього долучаються відомі люди, які продають власні речі через спеціалізовані платформи. Зокрема, багато знаменитостей співпрацюють із The RealReal, виставляючи частини своїх гардеробів і привертаючи увагу до відповідального ставлення до одягу та його повторного використання. Такий формат підсилює прозорість: покупці точно знають походження речей і розуміють, чому вони мають цінність.
Офлайн-розпродажі гардеробів сьогодні розвиваються паралельно з онлайн-перепродажем і дедалі частіше залучають відомих людей. Локальні барахолки чи поп-ап маркети залишаються ефективним способом швидко розпродати значну частину гардероба. Показовим прикладом став розпродаж гардероба Хлої Севіньї, організований Ліаною Сатенштайн у 2023 році. Подія стала вірусною в TikTok і зібрала сотні людей, які прагнули придбати речі з гардероба однієї з найвпливовіших жінок сучасної моди.
Подібна практика набуває популярності й в Україні. У Києві дедалі більше уваги привертають офлайн-проєкти, до яких долучаються відомі модні інсайдери та публічні особи. Вони не лише продають власні речі, а й формують культуру свідомого перепродажу та відповідального споживання. Скажімо, у 2025-му році в Києві став популярним проєкт Second, де свої речі продавали Юлія Пеліпас, Соня Солтес, Надія Шаповал та інші модні українки.
Уважний підхід є важливим і під час передачі одягу на благодійність. Наприклад, акторка Ясмін Фінні, розбираючи гардероб на початку року, передала більшість речей невеликій благодійній організації, яка підтримує людей, що живуть з ВІЛ. Такий вибір дає змогу бути впевненими, що одяг потрапить безпосередньо до конкретної спільноти та буде використаний за призначенням.
Попри те, що ринок переповнений масмаркетом і дешевим одягом, якісні речі залишаються дефіцитом для багатьох людей. Благодійні організації щодня стикаються з ситуацією, коли одягу багато, але він непридатний для використання: зношений, неякісний або непридатний для повсякденного життя. Саме тому якісний одяг має особливу цінність — його можна або перепродати для фінансування програм допомоги, або безпосередньо передати тим, хто цього потребує.
В англійській мові існує термін, який чітко окреслює цю проблему й має конкретне визначення, — clothing poverty (умовно перекладається як "одягова бідність"). Йдеться про ситуацію, коли люди не можуть дозволити собі базовий одяг для роботи, навчання чи повсякденного життя. За офіційними оцінками, лише у Великій Британії в такому становищі перебувають близько 5,5 мільйона дорослих. Мова йде не про трендові чи люксові речі, а про одяг і речі першої потреби.
З подібною проблемою сьогодні стикаються й тисячі українців. У час повномасштабного вторгнення багато людей були змушені терміново евакуюватися зі своїх домівок, залишивши майже все позаду. Інші втратили житло й особисті речі внаслідок російської агресії. Для цих людей доступ до базового одягу став не питанням стилю, а питанням безпеки, гідності та можливості повернутися до нормального життя. У цьому контексті кожна пожертвувана якісна річ має конкретне призначення. Вона може стати одягом для співбесіди, першої роботи або стабільного щоденного життя. Це не абстрактна благодійність, а пряма допомога, яка має вимірюваний соціальний ефект.
Незалежно від того, продаєте ви одяг чи передаєте його на благодійність, його стан має вирішальне значення. Варто віддавати лише чисті, цілі та придатні до носіння речі. Одяг має бути таким, який без сумнівів можна подарувати знайомій людині. Найбільший попит мають базові речі — передусім верхній одяг та взуття. Благодійні організації регулярно публікують актуальні запити, які допомагають зрозуміти, які речі потрібні найбільше і куди їх краще передати.
Розчищення гардероба може бути корисним і приємним процесом. Коли речі передають друзям, продають через онлайн-платформи або віддають перевіреним організаціям, з’являється відчуття, що ви зробили правильний вибір. У результаті розбір гардероба стає не лише практичним кроком, а й відповідальним рішенням. Сьогодні існує більше способів, ніж будь-коли, розчистити гардероб свідомо — з користю для довкілля, суспільства та власного простору.
