Найкращий боєць світу з тай-бо пішов захищати Україну
"У війни інші закони, ніж у спорті", – каже чотириразовий чемпіон світу з тайського боксу IFMA, переможець Всесвітніх ігор 2017, чемпіон Європи Олег Приймачов, який пішов захищати Україну в складі Полтавської ТрО.
Олег Приймачов. Фото: Stephan LisowskiОлегові Приймачову 32, він один з найтитулованіших тайських боксерів світу. Два метри зросту, 91 кг ваги, суцільні м’язи, неймовірна доброта та рідка зосередженість. Для лютневого номера VOGUE UA робив знімання українських спортсменів. Повне інтерв’ю з Олегом, де ми говорили про тіло, прийняття, фізичну форму та про те, як вона допомагає досягати життєвих цілей, так і не з’явилося онлайн: завадила війна. Проте з’явився новий привід для розмови: Приймачов вирішив, що його фізична підготовка потребує спеціалізації та вдосконалення – і записався до лав Полтавської ТрО. "Якщо в нашому підрозділі з’явиться кулемет або інша важка зброя, то буду кулеметником, – каже Олег. – Це те, що антропометрія та фізична підготовка дають змогу мені робити краще, ніж іншим. Але поки що це питання розглядається".
Про початок війни
Війна заскочила мене дома, в Полтаві. Рано вранці зателефонував мій хороший друг і сказав: "Прокидайся, проти нас розпочали "спецоперацію", я чую вибухи". Потім зателефонував ще один друг з Києва, – і я зрозумів, що це не жарти. Я майже відразу доклав зусиль, щоб евакуювати родину в безпечне місце. Сам відвіз їх на машині до кордону з Угорщиною. Нині вони в Польщі – з сестрою, яка живе там майже три роки. Так спокійніше для мене передусім. Ну і для них, звісно.
З початку війни я намагався не втратити себе в нескінченному потоці інформації та дезінформації. Звісно, намагався бути корисним. Вступив до добровольчого формування в Полтаві. Патрулювали місто вночі, групою осіб, з найближчими товаришами. Нині я в лавах ТрО. Все, що було в моїх силах, робив. Продав з аукціону свою медаль, що виборов на Всесвітніх іграх. Зібрали трохи грошей на допомогу ЗСУ.
Про спортивну кар’єру
Влітку мають проходити Всесвітні Ігри. Це своєрідна Олімпіада неолімпійських видів спорту, яка проводиться раз на 4 роки. На минулих Іграх, у 2017, я переміг та виборов ліцензію на нинішні ігри, що відбуватимуться в США. Якщо буде можливість фізично підготуватися й поїхати, якщо поїде українська команда з тайського боксу, то візьму участь і зроблю все, щоб ще раз нагадати про Україну на світовій арені. Щоб Гімн України прозвучав на весь світ в Америці знову. І щоб наш прапор був на найвищому п’єдесталі пошани.
Про вступ до ТрО
Спорт так виховав, що не можу сидіти без діла. Коли горе прийшло на нашу землю, спортивні цілі відходять на другий план, з’являються нові. Хочеться допомагати, бути залученим. Максимум, що міг зробити, – роблю. Здобуваю навички, що надалі, можливо, знадобляться на полі бою, або якщо виникне потреба.
Чи підтримала мене родина? – Родина знає, якщо я вирішив – тут таке: підтримуй, не підтримуй – зроблю. Головне, що вони в безпеці, а я собі раду дам.
Про тяжкі моменти та втрати
Це найболючіша тема. Щодня відчуваю біль – переглядаючи новини за минулу добу. Біль і втрати не можуть проходити повз будь-якого свідомого громадянина й українця. Як і в кожного, хто любить свою землю, свій народ, у мене болить від того, що нині відбувається, – цього навіть не описати словами.
2 місяці не бачу родину – це також нелегко. Ми на зв’язку, але бачити на власні очі, як ростуть твої діти, розвиваються, роблять перші кроки – це одна з найвищих цінностей у житті.
Про перемогу
Якщо слухати експертів та компетентних у військовій політиці людей, то очевидно: Україні потрібна перемога шляхом повного визволення своїх територій та знищення російських окупантських військ повністю. Як не прикро, з такою пропагандою як у росіян, з їхньою ненавистю до українців, з їхніми поглядами на те, що відбувається в Україні, це може затягнутися надовго.
Я хочу помилятися, але життя вже не буде таким, як було. Одна з країн, що розміщується поруч від України, перетворилася на найзапеклішого ворога під боком. Вірю, що все буде добре, але щоб здолати ворога, потрібно чимало часу. Треба, щоб вони зрозуміли: немає сенсу взагалі потикати сюди свого носа. Їх тут ніхто не чекає.
Кожен українець відчує радість перемоги. Це трапиться, коли все скінчиться, коли не буде сирен, які роздирають душу, коли не буде жодної москальської свинособаки на нашій землі. Це відчуття перемоги залишиться на роки, і ми відчуватимемо це свято як перемогу нашої нації над рашистським режимом. Це буде тріумф і радість.
Фото: Stephan Lisowski @istephan_lisowski
Стиль: Venya Brykalin @venabrykalin
Текст: Альона Пономаренко @alyonaponomarenko
Зачіски: Mary Tsyhylyk @mary.tsyhylyk
Evgeniya Kozlova @yevgeniyakozlova
Макіяж і грумінг:
Svetlana Rymakova @rymakova
Продюсери: Marta Bertman @martabertman,
Marina Sandugey-Shyshkina @marinasan_shy.
Гафер: Alexey Kuzmenko.
Асистенти стиліста:
Lesya Pak @_l23p_, Sasha Dudchenko @sashadudchenko
