Блог Ірени Карпи: все про нічне життя в Парижі
У своєму другому матеріалі блогу для Vogue.ua письменниця Ірена Карпа розповідає про найкрутіші місця нічного Парижа.
Ірена КарпаПам’ятаєте в Хемінгуея "Movable Feast"? Російською його переклали як "Праздник, который всегда с тобой", що стало згодом цілком універсальним кліше – люди його ліплять, куди бачать. Я би перекладала цю назву буквально: пересувне свято. В оригіналі все ж таки йдеться про Париж.
Якщо ви налаштовані тусити і на це є час і здоров’я (в сенсі, тебе не потягне баїньки після денного марафону магазинами з позначкою Sale і 2-го келиху на терасі), є серйозний шанс зірвати крупний куш. Причому почати можна коктейлем на терасі Гран Пале після закриття музею (хто естет, той до останнього не виганявся охоронцем з експозиції Родена і шипів феміністично: "Все одно Каміла Клодель була кручє, і неясно хто з них у кого тирив!"), а закінчити закритою вечіркою в 2-му районі, якщо вмієш робити правильну наглу пику і проходити поза списком запрошених.
Тераса в Гран ПалеЗрештою, не переймайтеся, якщо на щось "закрите" не потрапите (це я відразу по-французьки знімаю почуття вини з вас, як з нормальної людини). Хамство – це все-таки місцевий вид спорту для частини обслуговуючого персоналу. Тож, якщо якийсь бицюган перегородив тобі, красивій, дорогу й не пустив на "приватну вечірку", сприймай це як голубів на даху. Місцеві дівчата і хлопці теж часто потрапляють в цей заміс. Причому навіть дуже дорослі і дуже в костюмах. Не знаю, в кожного вишибали свої дитячі травми, напевно. Але здебільшого, трохи почекавши (тут треба вміти виключати гордість і включати терпіння, я от не вмію) – всюди можна потрапити. Люблю в цьому сенсі Experimantal Coctail Club (37 rue Saint Saveur 75002). Там мало місця, правда, але завжди кльова музика і коктейлі в районі 13-14 євро (стандартна паризька ціна).
Фото – з фейсбук-сторінки Experimantal Coctail ClubУ Парижі відбувається таке море всього, що ніхто не застрахований і від вечірки-гівна.
- Боже, ти уявляєш, уявляєш, скільки тут вкладено бабла?! – стогнав знайомий художник, який мене і запросив на типу супер-віп вечірку в Маре. Уявляю. Особливо те бабло, що його вклали у силікон жіночки, коли це ще було дорого й модно. А тепер роки пройшли, а інвестиція все не здувається. І ніяким віп-статусом її не прикрити – доводиться заливатися просекко-мартіні (бррр).
Адреса в Маре: 5 Рю Вербуа. Власник – 28-ми річний хлопчик із "правильної сім’ї" (цитую першоджерело). Такі будівлі було модно робити років 15 тому – весь цей лофт-стайл, з перфорованим бетоном на стінах-стелях-підлогах і зумисною занедбаністю. В характерному Маре з його невисокими будиночками 17-го століття, переосмисленими під гніздо богеми і ЛГБТ (хоча піонери арт-тусовки давно вже крехтять, що Маре загидили буржуа й туристи, все стало надто дорого, і пора мотати вудочки в 10-тий і 20-тий райони) цей простір виглядає трохи недолуго. А в недолугих місцях особисто я не можу почуватися добре. Ліпше вже переробляти завод під арт-простір там, де був власне, завод... Коротше, ви зрозуміли.
Ну, вам точно відома адреса клубу Montana біля Сен-Жермен-де-Пре. Туди варто йти після півночі, неймовірна тераса з виглядом на 6-ий Париж, релакс, дивани, симпатична тусовка. Їжу їсти там не пробувала, а ось апероль прекрасний. Потанцювати в платтячках можна в le Carmen (34 rue Duperré 75009), там прекрасний декор і часто добра музика, але треба прийти в правильну годину, щоб не бути там в компанії трьох таких же, як ти. Думаю, правильний час тут перша-друга ночі.
Клуб Montana (фото – @carlota-pl)Щоби вдало піти в знаменитий Silencio (142 rue Montartre 75002), треба знати, хто грає-виступає. Коктейлі дещо так собі й по 18 євро. Атмосфера буває крута, і кабли, і кеди – велком, не надто ризикуєте бути over dressed.
Клуб SilencioЗа тією ж адресою клуб Salo, трохи більш андеграундний варіант (і напої вже 6-10 євро), де ми 4 липня робили Bentega, першу клубну українську вечірку в Парижі. А напередодні двогодинний DJ-сет відіграла Бйорк... коротше, на що потрапите – це завжди лотерея. Неподалік є Pizzeria Popolare (111 rue Reamur 75002), відома не так піцою, як напоями, про що стає ясно вже з прозорих стін, заставлених пляшками, і довжелезних черг на вхід.
Ірена Карпа у клубі SaloКуди би то ше податися? В районі rue de Seine повно закладів: відомий Palette – де пити, симпатична Semilia – де їсти. Щоби пити і танцювати водночас, зайдіть після півночі до Prescription Coctail Club (23 rue Mazarine 75006), там справді добрі коктейлі і красиві відвідувачі.
Всі знають паризький Moulin Rouge. Всі туристи – точно. Але мало хто знає, що поряд із входом у славетне кабаре минулих днів є інший вхід: до клубу La Machine du Moulin Rouge, де час від часу спокійно собі грають експеріментал, техно та інші не ного-махальні в панчохах речі. (Хоча найпросунутіші юзерки у Києві, як от письменниця Шиян, ідуть на техно-паті в каблах і сукнях, а потім славлять хіпстерів за толерантність і нетикання пальцем в ту, що одягнулась тьолочкою). До речі, тут костюм тьолочки зустрічається вкрай рідко. Мене завжди сильно посміхав цей парадокс: пір’я-стрази-шпильки у вітринах Saint Honore, і вічні білі кросівки і чортзна-що зверху на парижанках. Я дуже люблю чортзна-що на собі. І люблю шпильки, але в шафі чи для фото. А ще дуже смішно з якихось наших застряглих у 2000-них бабічок, що точно знають вдома, "як вдягаються в Парижі", одягають "всьо лучшеє сразу" прямо в літак, і відтак в Парижі сильно мають такий вигляд, що видно країну-виробника. Незручно і красиво. Зрештою, в мене і француженки такі є: на 8-му місяці вагітності в 17-ти сантиметрових лубутенах ідуть вечеряти в ресторан братів Кост ( 239-241 rue Saint Honoré 75001). Одну з небагатьох резервацій для тих, хто не уявляє собі Парижик нешикарним. Злі язики кажуть, що там готують з заморожених продуктів, зате красиво і пекельно дорого. Й офіціантки в коротких платтях "в облипку" – не сильно будеш виділятися з натовпу. І не ржатиме ніхто, як ржуть люди в піжамах і плащах-оверсайз, поки ти за ними пристроюєшся в чергу до бару Little Red Door (60 rue Charlot 75003).
Фото – з фейсбук-сторінки La Machine du Moulin Rouge
Little Red Door Коротше, дівчата, орієнтуватися треба по настрою – місце знайдеться для кожної. І в кедах, і в каблах. У пафосних місцях в Парижі є безперечний плюс: навіть дуже добре вдіті тьолки не будуть надувати губи, як наші з-грязі-в-князі. І точно озвучать комплімент вашій сукні, якщо вона хорошого дизайну. Я завжди в таких випадках брешу, що то у мене українське, хе-хе. (Вибач, Jacquemus)
Інші місця техно-вечірок – це Wander Lust (32 Quai d’Austerlitz 75013), Nuba (Communion), Faust, Batofar, la Concrete і купа літніх фестивалів, за якими треба стежити відносно вашої дати приїзду. Solidays, наприклад, проходив у Булонському лісі. Тобто добра частина глядачів жила просто там у кемпінгу, поєднуючи приємне з корисним: ти наче і в Парижі, але в природі. Ну і я знала дівчат, що залазили до намету в спортивках, а виходили на каблах і в помаді, економлячи на готелі і витрачаючись на додатковий двіж.
Le Suffren... От зараз пишу вам це, сидячи в обід на терасі брасерії Сьофрен, 84 avenue de Suffren 75015 (меню страва-напій 18 євро, і якщо ви в пошуках морепродуктів "не для туристів", щоб не траванутися і не за всі гроші світу – вам сюди), а поряд свариться зворушлива літня парочка. Бо взяли десерт "a partager" (поділитися), а вона, поки він говорив по телефону, майже все з’їла. Про що він не тут же на всю терасу заявив. "Ніколи, ніколи за десять років, що ми разом, ти не звинувачував у поїданні твоєї частини!" – кричить вона, щоби перекрити його ефект. З огляду на те, що обом десь по 65-70, я можу тільки порадіти: їхня лав-сторі почалася, коли обом було глибоко за 50. І такого тут дуууже багато. Бо ці люди живуть. Пересувне свято рухається з ними не лише географічно, а й у часі. Мабуть, за це я найбільше і люблю Париж: за цю продовжену можливість жити повноцінно у столиці глянцю, наплювавши на всі відомі глянцеві стандарти, згідно з якими життя закінчується максимум після 35-ти.
