Як правильно говорити українською: як швидко збагатити словниковий запас
Як швидко збагатити словниковий запас – запитання, яке хвилює кожного, хто прагне розмовляти українською вишукано та гарно. Коли ми читаємо якісну літературу, то завжди зупиняємося на цікавих і незвичних словах, що їх використовує автор. Але як робити це самим? Як поповнювати свій словниковий арсенал, щоб мова лилася, мов річечка?
Як це зробити, розповідає філологиня та письменниця Марина Герасименко, яка веде телеграм-канал "Українська з Марусею". До речі, час від часу Марина проводить у Zoom безплатні заняття з української мови – стежте за повідомленнями в телеграмі.
Для того, щоб нові слова запам’ятовувалися, важливо перевести їх зі свого пасивного словника в активний. Зробити це можна за допомогою читання якісної літератури, але, читаючи її, треба робити певні "вправи". Я називаю це "усвідомлене читання".
– Берете книжку (українського автора або хороший якісний переклад).
– Читаєте її повільно, свідомо звертаючи увагу не лише на зміст, а й на мову: які слова вжив автор, які порівняння, метафори тощо.
– Ті слова/висловлювання, що найбільше подобаються, виписуєте в окремий файл. Нехай це буде 2–3 слова на день.
– Пробуєте вжити ці слова чи то в усному, чи то в письмовому мовленні.
Це хороший спосіб швидко поповнити та врізноманітнити свій словниковий запас. Мені він дуже допоміг у той час, коли я писала сценарії та книжки для дітей. Тоді я перечитала всього Всеволода Нестайка та ще купу дитячої літератури. Вибирайте тему, актуальну саме для вас.
Ось, наприклад, слова, які я виписала з 5–7 сторінок книжки К. Щоткіної "Любомир Гузар. Хочу бути людиною": узятися до справи, заходитися щось робити, занехаяти себе, мавпувати, даватися взнаки, тяжіти до чогось, триматися купи тощо. Звісно, я і раніше знала ці слова, але не вживала.
І моя остання знахідка, як не дивно, з інтернету: ВИПРОЗОРИТИСЯ.
P.S.
Книжка "Любомир Гузар. Хочу бути Людиною" вийшла у 2017 році в харківському видавництві "Vivat". Це історія життя великої людини – патріарха Української Греко-католицької церкви (2001–2011), мислителя й гуманіста Любомира Гузара. Блаженніший Любомир Гузар, пише авторка Катерина Щоткіна, майже пів століття жив поза Україною, багато подорожував з місіями, і тепер він став прикладом — яким може бути українець, сформований в умовах вільного світу. Очоливши Українську греко-католицьку церкву на етапі, коли її називали "регіональною", і довівши до статусу церкви для всієї країни, патріарх Гузар добровільно передав владу молодому наступникові, щоб мати ще час бути корисним державі. Гордістю нації. Книга варта вашої уваги не тільки заради поповнення словникового запасу, а й щоб більше дізнатися про цю непересічну особистість та гордість України.
