Wonder Mom: 4 щирі зізнання мам і дочок про виховання та любов

Якщо говорити про стосунки мам і дочок — то обов’язково відверто і з теплом. Це історії про різне: про підтримку та сумніви, про впевненість і переживання, про відкриті прояви почуттів у словах і про безмовні почуття, що проявляються в діях. Але спільне одне: всі ці історії — про любов. До Дня матері G.Bar, Oh My Look! та Lancôme створили спецпроект Wonder Mom, у якому попросили чотирьох героїнь — Валерію Гузему, Аліну Френдій, Дашу Квіткову та Дашу Кацуріну — поговорити разом зі своїми мамами про дитинство, вибір кар'єри та принципи виховання, які допомагають дитині вирости щасливою та реалізованою.

Валерія Гузема та мама Олена

Валерія: Моя мама — це доброта, мудрість та емпатія. Навіть не знаю, як все повністю передати словами. Мама — це мама. Мені здається, цим все сказано. Виховувала вона мене досить суворо. Графік у шкільні роки був розписаний по хвилинах. Я завжди була в режимі. Постійно насичений розклад, постійно якісь справи. Але в мами виходило одночасно бути строгою і давати мені простір. Пам’ятаю, що вона, розуміючи мою завантаженість, сама часом пропонувала "проспати" перший урок.

Мама Олена: У вихованні я завжди покладалась на свою інтуіцію. З дітьми важливо бути дуже толерантними. А найголовніше у вихованні — це завантаженість. Чим менше у дитини вільного часу, чим менша зона комфорту — тим більше вона себе проявляє. Це дає їй багато нових можливостей для самореалізації та досягнення цілей. У сім’ї дитина отримує перший життєвий досвід, робить перші спостереження і вчиться, як поводитися в різних ситуаціях. Вона повинна відчути присмак перемоги і поразки, а ми, в свою чергу, маємо підтримувати та допомагати.

Валерія Гузема

Валерія: Я дуже вдячна своїй мамі за виховання. Її тепло, підтримка і все, що вона для мене робила, безумовно вплинуло на те, якою я є сьогодні. Звісно, інколи в нашому житті були і бувають моменти, коли ми сперечаємось. Проте з кожної ситуації ми виносимо уроки.

Мама Олена: Колись у нас, наприклад, були розбіжності з приводу музичної школи. Але все можна вирішити. Ми завжди намагалися знаходити компроміс. Я вірю, що це дуже важливо прислуховуватися до думок і бажань дитини.Я дуже пишаюся Лєрою за її міцний стержень. На вигляд вона тендітна, але всередині — така сильна особистість. Завжди стоїть на своєму. Це не значить, що їй завжди все давалося просто. Пам’ятаю, коли їй було 10 років, ми переїхали до Чернігова, де вона пішла в нову школу.

Деякий час Лєра навчалася в класі з дуже некомфортною для неї атмосферою. Вона проплакала цілий місяць. Але потім зрозуміла, що сльозами справі не допоможеш, взяла себе в руки і проявила характер. Її перевели до іншого класу, де за два місяці, завдяки своїй наполегливості, вона опанувала нову програму. Та й взагалі — стала справжнім лідером. Лєрі завжди вдається налагодити щирий і відкритий контакт з людьми. Правда, мені здається, інколи вона буває занадто довірлива. Але взагалі я дуже поважаю її за уміння співпереживати іншим та завжди давати гідну підтримку.

Валерія: Якщо говорити про професійний розвиток, у нашій сім’ї всі закінчили юридичний факультет — тому в першому-другому класі я була впевнена, що теж стану юристом. Трохи пізніше я пішла на танці — і думала, що стану хореографом.

Валерія Гузема

Мама Олена: А вже в 13-14 років ти зі сцени всім заявила, що одного дня ти станеш бізнес-леді! Пам’ятаєш?

Валерія: Точно! Це був шкільний конкурс "Міс Золота Осінь". Я вийшла на сцену і сказала, що колись у мене обов’язково буде свій бізнес. Не знаю, чому мені тоді так подумалося. Але все так і сталося. Підліткова мрія — стала моєю реальністю.

Аліна: В моєї мами вроджене неймовірне відчуття смаку. І це проявлялось завжди і проявляється досі. В усьому — у її образах, дизайні дому, атмосфері, яка її оточує. Це взагалі про все, це про стиль життя. Я досі пам’ятаю, як мама допомагала складати шкільні образи і ретельно перевіряла, чи гарно я одягнена. А мене на той момент цікавило лише одне: як взяти з її косметички помаду так, щоб вона не помітила. Бажання пов’язати свою роботу зі стилем з’явилося в мене вже у більш свідомому віці. А до цього — я 6 років я займалась танцями, тому в усіх шкільних анкетах писала, що хочу професійно танцювати, їздити по світу і зніматись у кліпах Beyoncé.

Мама Оксана: Якби мене спитали ще кілька років тому, ким ви бачите свою дитину, я б без роздумів і вагань відповіла: юристом. Хоч і в Алі вроджене відчуття стилю, я навіть подумати не могла, що сьогодні вона буде дизайнером власного бренду, та ще й відомим інфлюенсером. До блогерства я взагалі ставилась несерйозно, вважаючи це пустим захопленням і часом, витраченим дарма. Але зараз, коли я усвідомлюю, що в моєї дівчинки більше мільйона підписників, що вона відомий лідер думок, що її впізнають на вулицях — мене розпирає гордість за свою дитину. Враховуючи особливості нашої роботи і часті роз’їзди, Аля ще з дитинства зростала самостійною дівчинкою, встигала поєднувати і навчання, і танці, і відвідування репетиторів. Ось чому вже в дорослому віці ця відповідальність і самоконтроль сформували з неї самодостатню і відповідальну особистість, допомогли їй досягнути так багато, незважаючи на молодий вік. І я цим дуже пишаюсь!

Аліна Френдій

Аліна: Я з мамою — два Овни, і це ще той випадок. Ми можемо любитись, а потім — легко через щось посперечатись. У вихованні моментами мама була строгою, а моментами дуже доброю. Але я вдячна їй за те, якою людиною я виросла.

Мама Оксана: Завжди в житті є ситуації, коли кожен має свою думку, і це — нормально. Я думаю, що спірних ситуацій ще буде немало, але, як відомо, у суперечці народжується істина. До цього часу пам’ятаю, як Аля після закінчення школи хотіла їхати на навчання до Києва, а ми з чоловіком були категорично проти. І поки ми були по роботі за кордоном, Аліна власноручно подала документи до вишу. Вже тоді вона була впевнена в своїх силах і чітко знала, що їй потрібно.

Аліна Френдій

Аліна: У спілкуванні з мамою, звісно, траплялися ситуації, коли в нас були різні погляди. Але тут один нюанс: я завжди добивалась свого. Можливо, це звучить дуже самовпевнено, але я справді шукала різні підходи, аби мама все-таки прийняла мою сторону. І в мене непогано виходило.

Мама Оксана: Мої три головні принципи у вихованні: завжди довіряти, вміти слухати дитину й прислухатися до неї, а ще — пам’ятати, що любові ніколи не буває багато. Я дуже шкодую, що приділяла мало уваги і часу Аліні, коли вона була маленькою. Часто виховання на себе брала моя мама.

Аліна Френдій та мама Оксана

Аліна: Я думаю, що у вихованні дітей головне — багато говорити, слухати і підтримувати. Ну і звісно, це правда: любові багато не буває. Це варто пам’ятати завжди. А взагалі, якщо би батьки частіше запитували у дітей, як у них справи, аніж переживали про їх оцінки — всі були б щасливішими. За що я вдячна своїй мамі? За життя, як би банально це не звучало: будучи мамою сама, тепер я розумію, як ніхто, скільки сил і турботи приділяє мама свої дитині. Я вдячна за те, що вона дозволила вирости мені самостійною: завдяки цьому я знаю, як можна дійти до своїх цілей самій.Вдячна мамі за щасливе дитинство, The Sims на комп‘ютері, їжу в ліжку і класні дні народження!Вдячна мамі просто за те, що вона є!

Аліна Френдій

Мама Оксана: Відповісти одним реченням, чим я пишаюсь в Аліні найбільше, — неможливо. Вона — нереальна мама і дружина! Вона засновниця власного бренду Tote і відомий інфлюенсер. Вона просто мега крута, і вона — просто моя дочка. Аля, я тебе люблю! Сильно-сильно.

Даша Кацуріна та мама Олена

Мама Олена: Питання про те, ким Даша стане в майбутньому, вона сама закрила на випускному у дитячому садочку. Уявіть собі: престижний заклад, яскраве святкування. Директорка з радісною посмішкою на обличчі запитує:

— Дашенько, а ким ти хочеш працювати, коли виростеш?

Директорка явно не розраховувала, що почує впевнену відповідь:

— Продавчинею! Я хочу продавати хлібчик.

Даша: Ні, м’ясо!

Даша Кацуріна

Мама Олена: Точно хлібчик, у мене є свідки.

Даша: Окей, нехай буде хлібчик і м’ясо. Так може бути: я пам’ятаю, що мені дуже подобалось ходити з мамою на ринок. Досі пам’ятаю тодішні запахи хліба, м’яса та інших продуктів.

Мама Олена: Зрозумівши, що в Даші є тверді наміри щодо майбутнього, ми з її татом вирішили, що тепер наш голос перейшов з розряду прямих рекомендації у розряд м’яких порад. І ми жодної секунди про це не пошкодували. Звісно, мамин погляд — необ’єктивний, але мені здається, у Дашулі фантастично сильна тренд-інтуїція. Цей термін я придумала сама, однак, думаю, його суть зрозуміла. А ще, і мабуть це головне, Дашуля дуже емпатична. Вона з дитинства розуміла і могла відчути почуття іншої людини. Це рідкісний дар. Ризикоорієтованість – сміливість в рішеннях, які ухвалює – ще одна риса Дашулі, яка в мене викликає справжнє захоплення. Моя улюблена історія з Дашиного життя — про те, як вона в 15-16 років запускала свій перший бізнес-проект. Уявіть: завершується робочий день, я повертаюсь додому раніше, ніж звичні 11 ночі. І за сімейною вечерею Дашуля ділиться своєю бізнес-ідеєю — займатись футболками.

— Круто, мені подобається, — відповідаю я.

Ну і зрозуміло, що відбувається далі:

— Мамуля, мені би добре отримати інвестиції...

А я ж топ-менеджер великої корпорації, тому не можу не відповісти:

— Не проблема! Покажи лише спершу свій бізнес-план.

Даша Кацуріна та мама Олена

Яке ж було моє здивування, коли вже через 12 хвилин цей документ був представлений. Але ще більше здивування викликав його розмір: приблизно 5х5 сантиметрів у правому нижньому куточку зошита для занять англійською мовою. Але як би там не було, економіка насправді сходилася, і тому вже вранці Даша отримала свою першу інвестицію. Найцікавіше, що проект виявився успішним. От і довіряй після цього серйозним бізнес-книгам. Мені здається, один з головних принципів виховання — завжди, підкреслюю, завжди підтримувати ініціативу.

Друге — ніколи не фальшивити. Ті принципи, які ти декларуєш, мають збігатися з тим, що ти робиш. Повторюючи слова класика: "Роби, як я".

І третє — любити дитину завдяки і всупереч. Іншими словами — завжди.

Даша Кацуріна

Даша: У мене мама достатньо своїх емоцій ховає. На перший погляд, вона дуже-дуже строга. Але насправді я не зустрічала іншої людини, яка приділяє так багато уваги різним дрібницям для близьких. Ось нещодавно тато хворів ковідом, і мама надсилала йому… Я зараз буду плакати. Коротше, мама надсилала йому листівки. Вона щодня малювала для тата листівку з побажанням, щоб він швидше одужував. Я розповідала цю історію Міші, своєму чоловіку, і згадала, як у дитинстві мама відправляла мене на три місяці до Криму. І з кожною людиною, яку тільки могла знайти, вона теж передавала мені листівки. Згадую про це, і одразу з’являються сльози.

Мама Олена: Я пишаюсь тим, що моя донька саме така, як вона є. Пишаюсь тим, що вона робить. Як сміливо вона приймає виклики і з якою легкістю іноді створює їх для себе сама. Я надихаюсь її ідеями. Раджусь із нею щодо життєвих і бізнес-питань. Я щаслива бабуся неймовірної онучки та теща прекрасного зятя. І нарешті: я захоплююсь тим, що вона справжня. Selfmade-леді.

Даша Кацуріна та мама Олена

Даша: Раніше мені завжди здавалося, що в нас з мамою складні стосунки. Вона достатньо жорстко мене виховувала: ну, змушувала багато читати, навчатися. Але зараз я говорю і розумію, що при цьому вона завжди мене підтримувала. Підтримувала максимально, в усьому. Щоб я не придумала, куди б не вирішила переїхати, про що б не попросила — вона завжди була моєю опорою. Пройшов час, і я відчуваю, що вона дала мені багато-багато любові. Коротше, класно мене мама виховувала. Дуже класно.

Даша: Мабуть, можна сказати, що ми з мамою подружки. Вона завжди мене вислуховувала і давала поради. І в такі моменти ніколи не змушувала робити саме той вибір, який здавався правильним їй. Навпаки, давала мені можливість набити власні шишки. У мене була і є свобода дій, і я дуже це ціную.

Мама Таня: Ну, поради я могла давати досить бурно. Але як би там не було, щось радити було марно, тому що Даша завжди робила все по-своєму. Набивала шишки, а потім приходила і говорила: "Мам, ти була права". Одна із головних Дашиних рис — це впертість. Іноді ця якість приносить труднощі, але загалом — вона дуже корисна в житті. Даша доб’ється всього, чого вона хоче. Просто йде вперед і не зупиняється. І разом з тим, вона дуже щедра і добра. Страшенно любить робити подарунки. І взагалі — робити іншим щось приємне, з приводом і без.

Даша Квіткова та мама Таня

Даша: Мам, хто з нас першим почне плакати? Мабуть, я, коли почну зараз говорити. Моя мама дуже сильна сама по собі. Вона робить все так, щоб її родина отримувала все, чого хоче. І не зупиниться, поки не досягне цього. Це також про впертість. І про справжню жіночу силу. Разом з тим, мама асоціюється в мене з ніжністю і десь навіть з чутливістю, тому що її легко поранити, образити. Знаючи це, всі завжди її оберігають. І навіть якщо ми якось намагаємось шуткувати, то робимо це дуже-дуже обережно.

Мама Таня: О, так! Вони люблять мене тролити.

Даша Квіткова

Даша: Просто легка атмосфера і постійні жарти — із нами завжди. От Нікіта часто підколює мене щодо однієї листівки-записки. Колись у дитинстві я написала на ній свою мрію тих часів: "Дорогий Діду Морозе, зроби мене, будь ласка, співачкою".

Мама Таня: Знаючи історію про цю листівку, я довгий час була впевнена, що Даша справді найбільше мріє стати саме співачкою. І тому для мене стало абсолютним відкриттям, коли я пізніше дізналася, що насправді вона хотіла доглядати за пінгвінами! Почувши це, я подумала: "Боже, як я могла виховувати дитину і цього не знати?".

Даша: Я справді про це мріяла. Мене сильно надихнув фільм "Хай щастить, Чаку!", де головна героїня, яку виконувала Джессіка Альба, працювала у зоопарку та доглядала за пінгвінчиками. Мені здалось, що це так мило! Але не будемо про це. Я краще більше розкажу про свою маму. Ще одна її риса, яка спадає на думку, — це працьовитість. Навіть якщо вона погано себе почуває, все одно йде на роботу. І взагалі: не може спокійно сидіти на одному місці, їй постійно треба чимось займатись. Раніше їй доводилося одночасно працювати на двох чи навіть трьох роботах, щоб прогодувати сім’ю. Я добре пам’ятаю момент, коли ми кілька років поспіль їли лише курку гриль, тому що мама тягнула все на собі, а крім побутових покупок, треба було заробити гроші на квартиру.

Мама Таня: А я б хотіла теж додати ще одну Дашину рису. Вона сильно любить поспішати. Навіть на цей світ вирішила з’явитись набагато раніше запланованого терміну. І на цьому все не зупинилося. Вона ніколи не брала пляшечку, вже з 4 місяців їй треба було змішувати все в блендері та годувати тільки з ложки. На п’ятому місяці в неї були чотири зуби, у 9 місяців вона вже ходила.

Даша Квіткова та мама Таня

Даша: Мама дуже часто говорить, що я поспішаю жити.

Мама Таня: Це правда. Але, мабуть, це одна з тих речей, які роблять тебе тобою.

Бренд Lancôme офіційно представлений на сайті makeup.ua.

Адреси G.Bar шукайте тут.

Над проектом працювали:

Фото: Костянтин Захарій, Марія Грицак

Текст: Ніна Коробко

Макіяж: Катя Новотарська, Олена Довгань, Діма Чернишов, Таня Федоренко, Олеся Войдюк. Для створення макіяжу використовувалась продукція бренду Lancôme.

Зачіски: Макс Нагорний, Олена Довгань, Настя Науменко, Яна Рудіч

Одяг: Oh My Look!

G.Bar x Oh My Look! х Lancôme