Ти шо, звар'ював?! – гуцульські вислови, які стали частиною мистецтва
Продовжуємо вивчати діалекти рідної країни. Цього разу – словник найдотепніших гуцульських висловів від Марічки, героїні легендарної вистави "Гуцулка Ксеня".
Вечоріє-вечоріє, вілітоют сови,
Єк не хочеш мити писок – Дай лизати псови!
Гуцульська співанка
Заслужена артистка України Мирослава Полатайко-Гусак дебютувала у Франківському драмтеатрі в 2010 – і одразу у зірковій виставі – "Нація" за творами Марії Матіос. Проте славу здобула завдяки блискучим образам у виставах "Гуцулка Ксеня" та "Гуцульське Весіллє".
Мирослава Полатайко-Гусак в образі Марічки ("Гуцулка Ксеня", реж.Р. Держипільський)Зазвичай публіка зустрічає появу її героїні Марічки в "Гуцулці Ксені" оплесками. Марічка – грайлива сільська дівчина, яка зводить з розуму свого нареченого Юрка та сільських хлопців. Вона любить життя у всіх його проявах та являє собою взірець секс-позитивності:
"Єк бим була рахувала,
Кілько разів дала,
Курси була би скінчила,
Пенцию вже мала!
Американський гість Майк Деделюк западає на чари Марічки, благає їхати з ним до Америки та обіцяє грати їй на сопілці. Дівчина скептично оглядає Майка: "З вас такє граннє, єк з голодного ср@ннє!" А потім дивиться на його лисину та виносить вердикт: "Ви є мой підтоптані" ("Ви вже трохи старий").
Для ролі Мирослава спеціально вивчала верховинський акцент, а всі перли, на які багати вистава, – фактично сімейні гуцульські скарби. Мирослава родом з села Цуцилів Івано-Франківської області. Прабабуся акторки Параска Бойчук у 30-х роках захоплювалася акторством і брала участь у аматорському гуртку, який, втім, грав так вправно, що з гастролями об’їздив усю Україну та зарубіжжя. Параска Бойчук грала головні ролі у постановках "Наталка Полтавка", "Циганка Аза", грала у виставі "Украдене щастя" тощо. Бабуся, Гафія Москалюк, зростала за кулісами та брала участь у постановках змалечку. Мама Мирослави – режисерка, директорка народного дому їхнього рідного села Цуцилів і голова народного аматорського драматичного колективу.
Мирослава Полатайко-Гусак в образі Марічки ("Гуцулка Ксеня", реж.Р. Держипільський)"Я горда за свій рід, за те, що народилася в Україні, – каже Мирослава. – Люблю гуцулів, то є сильні люди від Бога і від землі. Можу і буду прославляти нашу землю, нашу націю, допоки жива".
Наводимо ще кілька гуцульських перлів від Мирослави. Бо то є фист!
"Йой то фист, я б умліла", – "Оце сильно, я б втратила свідомість". Це доречно вжити у відповідь на якусь драматичну історію з життя.
"Гнила Оферма" – "Безнадійне ледащо".
