"Щоб бути почутим, необов’язково шокувати людей": інтервʼю з Юлією Пеліпас
Від початку повномасштабного вторгнення росії Юлія Пеліпас переформатувала свій Instagram із 250 тисячами фоловерів: замість створення естетично бездоганного модного контенту взялася дописувати про війну та гуманітарні потреби українців. Свій молодий бренд системного апсайклінгу Bettter вона трансформувала у медійну платформу допомоги представникам креативної індустрії країни. У Bettter з модною аудиторією спілкуються професійно — воєнного контенту не уникають, але подають його мовою, зрозумілою креативній спільноті, тим заохочуючи її не відвертатися від війни в Україні, а навпаки — допомагати колегам у цій сфері. "Щоб бути почутим, необов’язково шокувати людей", — вважає Юлія.
Війна в Україні почалася, коли в Мілані щойно стартував Тиждень моди. Глобальна індустрія, яка вже декілька років транслює свою соціальну та екологічну стурбованість, мовчала понад тиждень — аж доки напруга в соціальних мережах не дійшла вершка. Пеліпас поїхала в Париж, щоб на власні очі побачити, як інсайдери реагують на війну. Точніше, ховаються від неї. Саме під час показів у французькій столиці вона зрозуміла, що скорбота не є продуктивною і відвертає людей від глобальних проблем. "Люди не можуть і не повинні отримувати роботу чи підтримку через жалість, — впевнена Юлія. — Мій головний меседж у спілкуванні та публічній комунікації: українська креативна індустрія — це ком’юніті напрочуд завзятих людей, які готові та вміють працювати задля результату, і з ними важливо налагоджувати співпрацю на довгострокову перспективу".
Саме заради цього розпочала роботу "Bettter. Given Name. Community" — відкрита платформа, де зібрано портфоліо та контакти професіоналів креативної індустрії України: стилістів, фотографів, креативних директорів, модних дизайнерів та фільммейкерів. Від початку війни вона стала платформою адресної допомоги й інформаційним майданчиком для міжнародних модних медіа, які розповідають про події в Україні через особисті історії людей, що замість відвідування Тижнів моди переживають досвід втрат і вимушеного переміщення. Завдяки ком’юніті фотографці Саші Серафимович замовили знімання лукбуку сталих колекцій для Всесвітньої організації справедливої торгівлі, ілюстраторка Вікторія Ходор отримала замовлення на створення нових графічних робіт, а чотири українські бренди (Hempful, RCR KHOMENKO, KSENIASCHNAIDER та Gunia Project) були запрошені до участі в шоурумі Estethica під час Берлінського тижня моди. Тепер головне завдання платформи — стати майданчиком для постійного нетворкінгу. Надалі є план перетворити B.G.N.C. на повноцінну агенцію українських талантів. Пеліпас вважає, що зараз головною перепоною для ефективного нетворкінгу є те, що про Україну та її креативну індустрію знають мало, тому від самого початку B.G.N.C. намагається транслювати образ сучасної культури країни: "Найважливіше для нас — щоб у людей виникло емоційне захоплення, ми хочемо надихнути їх Україною".
Як це працює, відчули ті, хто був присутній особисто, стежив у соцмережах або навіть випадково побачив у новинах сюжет з церемонії The Fashion Awards, що проходила в Лондоні у грудні 2022 року. Юлію Пеліпас номінували в категорії "Лідери змін". Серед 15 учасників вона була єдиною, кого запросили виступити з промовою до аудиторії, — в Альберт-голі того вечора зібралися ключові гравці модної, музикальної та кіноіндустрії: головний редактор британського Vogue Едвард Еннінфул, акторки Тільда Свінтон та Емма Коррін, співачка FKA Twigs. Тишу, якою зустріли виступ, було чутно навіть у репостах в Instagram. "Я сподіваюсь, що моя промова надихне вас оцінити силу та вплив, які ви маєте, щоб змінити світ на краще…" — Текст Юлія Пеліпас уявила перед сном і за порадою експертки з риторики Вероніки Селеги вивчила напам’ять.
Лондонський виступ узяв за живе як українців, що слухали його вдома в перервах між сиренами й відключеннями електрики, так і закордонних гостей, які, ймовірно, натоді не дуже переймалися війною в Україні, що вже почала сходити з перших шпальт міжнародних медіа. Юлія усвідомила це, коли почала отримувати особисті листи від тих, хто був присутній на церемонії. Усі — з єдиним запитанням: як допомогти? "Моя мета — спонукати людей до реальних дій, аби вони не просто фантазували, а робили щось відчутне на користь Україні", — каже Пеліпас і надає індивідуальні консультації колегам з міжнародної креативної спільноти щодо варіантів підтримки.
Текст: Тетяна Соловей
Фото: Vladimir Kaminetsky
