Чому дедалі більше людей беруть "творчу відпустку"
У фільмі 2010 року "Їсти, молитися, кохати" є сцена, яка, здається, значно випередила свій час. Головна героїня, Елізабет Гілберт, не може позбутися відчуття порожнечі. "Колись у мене був апетит до їжі, до мого життя, і він просто... зник", — сказала вона й вирішила залишити роботу, забути про обережність і подорожувати світом протягом року. Понад десятиліття ця історія залишається орієнтиром для тих, хто прагне віднайти себе у світі.
Пандемія відіграла безпосередню роль у загостренні цієї "недуги". Окрім того, статистика показує, що жінки страждають від неї непропорційно більше. Згідно з дослідженням Deloitte "Жінки на роботі" за 2022 рік, у якому було опитано 5000 жінок із 10 країн, 53% жінок кажуть, що їхній рівень стресу вищий, ніж був роком раніше. Причому жінки у віці 18–25 років є групою найбільшого ризику.
Проте загальна втома жінок пов'язана не лише з роботою — домашні обов'язки також беруть своє. Недавнє дослідження бізнес-школи Університету Нового Південного Вельсу та Центру кар’єри Women’s Agenda показало, що 31% жінок витрачають більше часу на домашні обов’язки, ніж до пандемії.
Якщо взяти до уваги той факт, що багато з нас не мали змоги взяти тривалу відпустку упродовж майже трьох років, не дивно, що ми відчайдушно прагнемо відпочити та перезавантажитися. Але сьогодні кинути все й поїхати на двотижневий відпочинок — не єдина можлива опція. Дедалі більше працівники дізнаються про переваги іншої форми відпустки — творчої.
Творча відпустка триває певний період часу, який навмисно витрачається на віддалення від рутинної роботи. Якщо колись такий вид відпочинку асоціювався з науковцями, то зараз його часто беруть працівники різноманітних галузей. Творча відпустка може тривати від шести тижнів до року, але, згідно з даними дослідницької організації The Sabbatical Project, ті, хто робить довші перерви, зазвичай відчувають найбільші зміни в перспективі. У більшості випадків творча відпустка є неоплачуваною, хоча деякі прогресивні компанії, такі як Patagonia, пропонують відпускні виплати для працівників.
Люди йдуть у творчу відпустку з різних причин. Вигорання — не єдина причина. Багато хто бере тривалу відпустку, щоб подорожувати, перш ніж створити сім’ю, або для того, щоб дослідити інтереси, які виходять за межі їхньої повсякденної роботи. Часто людина вирішує взяти тривалу вакацію з наміром повернутися до своєї роботи з новими силами. По суті, ви даєте собі час і простір, щоб відновити енергію та зрозуміти, що для вас важливо. Сьогодні, коли виснаження класифікується як епідемія глобального масштабу, відпустка стає потенційним порятунком.
"Відпочинок може дати вам час і простір, щоб по-новому поглянути на речі", — каже британсько-австралійська письменниця і лайф-коуч Кемі Неквапіл. Вона працює з жінками з різних галузей, на різних етапах їхньої кар’єри, і каже, що концепція творчої відпустки дедалі частіше виникає в дискусіях з її клієнтами. "Взяти відпустку тоді, коли ти почуваєшся добре і маєш енергію інвестувати в щось, дуже відрізняється від відпустки, яку ви берете як тайм-аут, тому що ваше тіло або психічне здоров’я потребують цього", — додає Неквапіл.
Неквапіл упевнена, що невдовзі творча відпустка стане основним інструментом для лікування професійного вигорання та сприятиме загальному оздоровленню й навчанню упродовж усього життя. Але в більшості західних країн все ще існує стигма щодо таких професійних пауз. Дослідження, проведене The Sabbatical Project, з'ясувало, що випускники Гарвардської школи бізнесу в сім разів частіше хвилювалися щодо того, як інші сприймуть їхнє рішення взяти творчу відпустку, позаяк вони самі засуджували своїх друзів, колег або співробітників за такий вид відпочинку.
Тому переконати себе у необхідності творчої відпустки часто є найбільшою перешкодою. Багатьох людей лякає тривалість такого відпочинку, і незалежно від того, чи хтось візьме чотири, шість чи 12 місяців відпустки, є побоювання, що це загрожуватиме імпульсу їхньої кар’єри. Розмова з кимось, хто робив подібне, може допомогти простіше поставитися до подібного досвіду, каже Неквапіл. Для тих, хто відчуває більше екзистенційних тривог, вона ділиться такою порадою: "Якби клієнт сказав мені: "Мене хвилює, що я зроблю крок назад", я б запитала: "Що позитивного відбудеться, якщо ти зробиш крок назустріч собі?".
Джейд Саріта Арнотт зробила вибір у 2012 році. Вона керувала своєю торговою маркою Arnsdorf у Мельбурні упродовж шести років, і невпинна швидкість модного циклу в поєднанні з обсягом відходів, створених галуззю, призвели до роздумів про те, чи мода їй підходить. До того ж, вона була вагітна первістком. Джейд завжди хотіла бути матір’ю, але разом з тим, як вимоги до її бізнесу зросли, стало зрозуміло, що буде складно жонглювати обома сферами життя. Тож вона прийняла непросте рішення поставити Arnsdorf на невизначену паузу.
Дизайнерка знала, що хоче використати час, віддалений від моди, щоб досліджувати старі захоплення та приміряти нові. Вона записалася на курси фотографії, а пізніше — на курс дизайну меблів. "Ходити на уроки, вивчати нове… це мене справді наповнило", — згадує Джейд.
Експерти кажуть, що опановування нових навичок або, принаймні, спроба робити щось інакше, відрізняє творчу відпустку від звичайної відпустки на додаток до кількості відведеного часу. Саріта Арнотт усвідомила переваги творчої відпустки, коли у 2017 році перезапустила Arnsdorf з оновленою бізнес-моделлю.
У доктора Джульєтт Бурк був подібний досвід. У 2018 році високопоставлена професорка бізнес-школи UNSW і колишня керівниця Національної консультаційної практики Deloitte Australia з питань різноманітності та інклюзії порушила корпоративну традицію, коли взяла шестимісячну відпустку. З чоловіком і дочкою вона переїхала до Тоскани і два місяці старанно ходила в мовну школу.
Коли Бурк уперше висловила ідею взяти творчу відпустку, вона сказала, що це "звісно, не було нормальною справою для людей". Проте, її менеджери в Deloitte підтримали її. Бурк мала намір повернутися до роботи. "Є різниця між тим, щоб відійти від кар’єри, тому що ти більше не хочеш цим займатися, і зробити паузу, — пояснює вона. — Йдеться про впровадження заходів "оновлення, відновлення та переформатування", щоб ви могли насолоджуватися своєю кар’єрою в довгостроковій перспективі, не досягаючи дна та не потребуючи проходження більш інтенсивного періоду відновлення".
Але навіть творча відпустка може викликати певні труднощі — для Бурк повернутися до роботи в Сіднеї після шести місяців "життя, прожитого в уповільненому зніманні" було складніше, ніж вона очікувала.
"У мене було життя, сповнене свободи, інтересів і дружби, тому, коли я повернулася, і моє робоче місце було таким же, як я його залишила, це було дуже, дуже важко", — розмірковує вона. Якби у неї знову був час і вона могла вплинути на людей, які повертаються на роботу після відпустки, Бурк каже, що рекомендувала б дати їм щось нове. "Тому що в них є всі ці нові ідеї, зв’язки та навички. І якщо ви помістите їх назад у коробку, у якій вони були спочатку, вони будуть відчувати себе обмеженими".
Сьогодні обов’язок ініціювати відпустку зазвичай лягає на працівників. Таким чином, ще однією очевидною перешкодою є гроші. Мало хто може дозволити собі обходитися без доходу шість місяців, особливо через зростання вартості життя. Якщо ваші причини взяти відпустку є більш нагальними, варто поговорити зі своїм відділом кадрів — можливо, існує політика оплачуваної або частково оплачуваної відпустки, яку ваша компанія відкрито не рекламує, але ви маєте на неї право.
Але зрештою творча відпустка не стане дійсно доступною, доки організації не почнуть визнавати її у своїй політиці. Однією з компаній, яка піонерує цю зміну, є платформа Farfetch. У 2019 році після успішного 12-місячного тестування організація запустила програму "Бумеранг", яка дає працівникам, які обіймають посади у компанії п’ять років або більше, можливість взяти до восьми тижнів частково оплачуваної відпустки.
Сіан Кін, головчиня відділу персоналу Farfetch, і її колега Ана Соуса, віцепрезидентка із життєвого циклу людей, відіграли важливу роль у втіленні програми в життя. Обидві також відчули на собі переваги відпустки. У 2019 році Соуса два місяці подорожувала Австралією та Новою Зеландією в будинку на колесах; те, що вона називає "досвідом усього життя". Кін об’їздила з сім’єю західне узбережжя Америки, а потім закінчила відпустку сольним йога-ретритом у Вельсі.
Обидві жінки кажуть, що повернулися до роботи з відновленими силами та новими цілями. "Мої думки стали ясними, і я була набагато мотивованішою приймати виклики та підтримувати свою команду, і вони помітили цю зміну", — коментує Соуса, додаючи, що з моменту творчої відпустки вона стала набагато краще відчувати, коли їй може знадобитися відпочинок. Кін зазначає, що програма творчих відпусток також сприяла утриманню персоналу Farfetch: "Ми з'ясували, що після творчої відпустки у людей зріс рівень працездатності".
Женев'єв Нельссон стала першою в сіднейському офісі Bloomsbury Publishing, хто взяв відпустку. Вона каже, що спочатку це було важке рішення. "Мені здавалося неможливим відійти від мого життя, кар’єри, сімейних зобов’язань і всієї моєї рутини на такий довгий час", — згадує Нельссон. Але її компанія підтримала. Нельссон провела чотири місяці, подорожуючи Європою, отримуючи досвід, враження і навіть пропозицію одружитися від свого давнього партнера.
"Я потрапила у такий дивний розпорядок під час пандемії. Я працювала просто для того, щоб працювати, а не для того, щоб жити. Порушення цієї рутини та її монотонності справді нагадало мені, наскільки великий і прекрасний світ, — каже Нельссон. — Це дало мені привід і натхнення подумати про баланс між роботою та особистим життям, про те, що мені справді подобається в моїй роботі та чого я хочу від майбутнього. Можливість відключитися та поміркувати приходить лише з тривалою перервою".
Цей матеріал був уперше опублікований в номері Vogue Australia за грудень 2022 року.
Читайте также
