10 стильних фільмів, які варто подивитися перед прем’єрою "Буремного перевалу"
"Буремний перевал", прем’єра якого відбудеться 12 лютого, це не класична романтична екранізація, а радикальне переосмислення роману Емілі Бронте. У прочитанні англійської режисерки Еміралд Фіннелл стрічка обіцяє зруйнувати усталені межі костюмної драми, навмисно поєднавши гіперболізовані декорації, химерні костюми, грайливу побудову світу, надмірну іронію і безкомпромісну мелодраму.

Тож яке кіно наснажило цей сміливий і масштабний задум? За словами Марго Роббі, виконавиці головної ролі "Буремного перевалу", серед натхнень Фіннелл — "Щоденник пам’яті", "Англійський пацієнт" і "Титанік" — великі історії кохання. Фіннелл наголошує, що роман Емілі Бронте часто вважають надто жорстоким і дивним для романтичної історії, але це все одно історія кохання — незручна, радикальна й без прикрас. Досліджуючи твір, вона передивилася багато улюблених кіношедеврів про кохання — тих, що ламають жанрові правила й показують любов у всій її темній, болісній і дивній красі. Перегляньте ці фільми — і ви краще зрозумієте, яким буде новий "Буремний перевал".
"Якомога далі від шаленої юрми" (1967)

Буремний роман Томаса Гарді не раз екранізували (останній — у 2015 році із Кері Малліган), але версія Джона Шлезінґера з кучерявою Джулі Крісті досі лишається еталонною. Пасторальні пейзажі, гламурний гардероб у стилі котедж-кору і масштабний розмах — усього цього, без сумніву, прагне й новий "Буремний перевал". Окремі бали — за пристрасні сцени розривання корсетів.
"Віслюча шкура" (1970)

Якщо ви любите мрійливі мюзикли Жака Демі — "Шербурзькі парасольки" та "Дівчата з Рошфора", — варто подивитися й цю дивну казку. Катрін Денев грає мультяшну принцесу в розкішних сукнях і коштовностях, від яких ріже очі. Вона тікає з чарівного королівства у віслючій шкурі, аби уникнути примусового шлюбу з власним батьком. Абсурдні пісні та демонстративно гротескна фея-хрещена (Дельфін Сейріґ) лише підсилюють відчуття хаосу.
"Нічний портьє" (1974)

Еротичний трилер Ліліани Кавані навіть через десятиліття не перестає шокувати. Шарлотта Ремплінґ грає колишню ув’язнену концтабора, яка у Відні 1950-х знову зустрічає свого катівника — ексофіцера СС (Дірк Боґард). Їхні садомазохістські стосунки переростають у згубну одержимість, убивства й зраду. Захопливо й глибоко тривожно.
"Автокатастрофа" (Crash, 1996)

Задовго до "Титану" Джулії Дюкурно Девід Кроненберґ дослідив заборонену еротичну одержимість автомобільними аваріями. Джеймс Спейдер грає чоловіка, який після ДТП відкриває в собі фетиш до зіткнень і поринає у світ збочених фантазій, небезпечних трюків і понівечених машин. Еміралд Фіннелл називає його "крижаним, брехтівським, шалено кемповим і моторошно прекрасним".
"Ромео + Джульєтта" (1996)

Блискуча барокова трагедія База Лурмана — один із ключових орієнтирів для "Буремного перевалу". "Цей фільм перевернув уявлення про екранізацію, — каже Фіннелл. — він дотепний і водночас настільки чуттєвий, що розбиває серця". У ньому прекрасне все – від гри Леонардо Ді Капріо до саундтреків 90-х.
"Кінець роману" (1999)

Вишукана екранізація однойменного роману Ґрема Ґріна від Ніла Джордана. У задимлених лондонських салонах 1940-х письменник (Рейф Файнс) знову зустрічає колишню коханку (Джуліанна Мур). Заборонені почуття й болісне з’ясування причин розриву — справжня насолода для глядача.
"Роман" (1999)

Провокаційне дослідження жіночого мазохізму від французької режисерки Катрін Брейя. Скромна вчителька молодших класів (Каролін Дюсе) залишає рутинні стосунки, щоб віднайти власну сексуальну свободу. Шокуюче й безкомпромісно кіно — класичний вибір Фіннелл.
"Синя Борода" (2009)

Ще одна робота Брей: похмура костюмна фантазія про шляхетного вбивцю дружин, побачена очима його юної нареченої. Містична, розкішна й несподівана — ніби сон у мареві.
"Служниця" (2016)

Режисерська версія еротичного трилера Пака Чхан Ука — блискуча адаптація роману Сари Вотерс "Тонка робота". Холодна й водночас пекуче чуттєва історія японської спадкоємиці 1930-х і її корейської служниці — бездоганно знятий шедевр.
"Фатальна спокуса" (2017)

"Я могла б обрати багато фільмів Софії Копполи, — каже Фіннелл. — Її дар до "не-зовсім-історій кохання" неймовірний". Поранений солдат (Колін Фаррелл) опиняється в пансіоні для дівчат під час Громадянської війни. Те, що відбувається далі, — значно гірше, ніж здається. Клаустрофобна, кривава й гіпнотична драма.
За матеріалами www.vogue.co.uk