13 листопада в Києві, на території інноваційного парку UNIT.City, відбулася щорічна конференція Vogue Ukraine Conference: Forces of Fashion 2025 — подія, що об’єднала провідних спікерів та ключові бренди у галузях моди, краси, технологій, освіти й бізнесу. Цьогоріч Vogue Ukraine став одним із перших міжнародних видань Vogue, що долучилися до глобальної ініціативи Forces of Fashion під егідою Анни Вінтур і видавничого дому Condé Nast. Конференція зібрала світових і українських лідерів думок, щоб обговорити тенденції, що визначають майбутнє індустрії, нове покоління її формотворців та зміну уявлень про розкіш і ритейл. У цьому матеріалі ми зібрали ключові тези з усіх виступів Forces of Fashion 2025.
Криза люксу: як трансформується індустрія
Карлота Родбен — засновниця Beyond Luxury Group, колишня очільниця відділу інновацій у Chanel та одна з провідних консультанток із майбутнього індустрії розкоші. У своєму виступі вона окреслила головні зрушення, що змінюють люкс: від зникнення традиційного уявлення про розкіш до зростання цінності вражень, автентичності та сміливих рішень брендів у час невизначеності. Нижче — ключові тези її промови.
1. Індустрія розкоші переживає наймасштабнішу трансформацію за пів століття. Ми стоїмо на порозі (р)еволюції, що розгортається з небувалою швидкістю. Розкоші в її звичному розумінні більше не існує. І це — найцікавіша можливість для індустрії за останні 50 років.
2. Найзаможніші люди світу змістили фокус з речей на враження. 80% найбагатших воліють інвестувати не в речі, а у враження. Їм важливіше витратити гроші на подорожі, відпочинок чи особистий розвиток, ніж на чергове поповнення гардероба. Вони колекціонують не речі, а особливі миті.
3. Нове покоління хоче щирості та емоцій — а не бездоганних фасадів. Для більшості представників Gen Z бренди класу люкс мають однаковий вигляд. Молодь хоче більше щирості, історій і справжніх емоцій. Брендам, які не приховують своєї "неідеальності" і говорять чесно з аудиторією, довіряють на 94% більше. Автентичність і відвертість стали новими маркерами статусу.
4. Головна проблема сьогодення — страх діяти. Справжня небезпека — не в технологіях, не в невизначеності й навіть не в самій кризі. Найбільша загроза — це вагатися й не діяти, коли ми не знаємо, що буде далі. Виживуть ті бренди, які не бояться рухатися вперед і працювати в реальності сьогодення.
Нові коди розкоші. Аналітичний звіт агенції Trend Suite
Тіффані Гілл — креативна директорка та засновниця Trend Suite*, візіонерка з понад 25-річним досвідом у сфері трендфоркастингу та ринку розкоші. Вона допомагає брендам створювати продукти, які відповідають очікуванням споживачів і мають комерційний успіх. У своєму виступі Тіффані пояснила, як змінюється розуміння розкоші та чому майбутнє індустрії залежить від чесності брендів, довговічності продуктів і поєднання людського підходу з технологіями.
1. Брендам, які наважуються бути недосконалими, довіряють найбільше. Відкритість і чесна комунікація стають новим стандартом: люди втомилися від ідеальних фасадів і прагнуть бачити живу, справжню сторону брендів. Недосконалість — не слабкість, а показник щирості.
2. Сьогодні значення має не лише продукт, а й цінності бренду — люди хочуть розуміти, що вони підтримують. Сучасна розкіш — не про гроші, а про те, наскільки вам близький світ бренду і чи хочеться бути його частиною.
3. Довговічність перетворилася на одну з головних ознак бажаного продукту. Коли речі служать довго, виграють усі: клієнт отримує реальну цінність, а бізнес — довіру і сталість. Надійність і якість стають важливішими за швидкоплинні тренди.
4. Сьогодні розкіш — не про минуле чи майбутнє окремо, а про їхнє гармонійне поєднання. Ательє нової епохи — це простір, де люди й алгоритми працюють разом, доповнюючи одне одного: емоції поєднуються із даними.
*Trend Suite — аналітична платформа, створена для креаторів, засновників і брендів, яка пропонує інсайти про майбутні тренди, матеріали, нові візуальні коди та культурний контекст. Спеціально для спільноти Vogue Ukraine Тіффані Гілл пропонує знижку 50% на річне членство в Trend Suite за промокодом VOGUE50.
Forces of Fashion: Rulsan Baginskiy
Виступ Руслана Багінського та Петра Ясінського на Vogue Ukraine Conference: Forces of Fashion 2025 став їхнім першим публічним інтерв’ю. За десятиріччя вони перетворили Ruslan Baginskiy на міжнародний впізнаваний бренд, чиї вироби носять Мадонна, Бейонсе, Леді Гага та інші світові зірки. У розмові засновники поділилися ключовими принципами свого розвитку.
1. Одне з головних досягнень бренду за 10 років — уміння формувати власну спільноту. Команда Ruslan Baginskiy постійно влаштовує офлайн-події, які роблять бренд ближчим до споживача, демонструють цінність живого спілкування.
2. Завжди робіть те, що відгукується саме вам. Бренд Ruslan Baginskiy методично розширює сласний всесвіт, в якому металізовані капелюхи для Бейонсе поєднуються з плетеними головними уборами із закарпатського села Ізи. Секрет такої органічності — у щирості: ідеї народжуються з досвіду та речей, які захоплюють команду. Наприклад, колекція свічок Ruslan Baginskiy виникла завдяки захопленню мами Руслана мистецтвом видування скла.
3. Формуйте довгострокові зв'язки. Робота з інфлюенсерами є візитівкою Ruslan Baginskiy, але важливо не просто одягнути велику кількість знаменитостей, а будувати стосунки з ними на роки. Тільки тоді вони справді мають значення й приносять цінність. Наприклад, із Мадонною бренд співпрацює вже сім років. І коли співачка підняла український прапор на концерті в Лондоні, це був жест також для Руслана й Петра, присутніх у залі.
Економіка вражень: куди рухається ритейл?
Панель "Економіка вражень: куди рухається ритейл?" об’єднала фахівців і практиків, які працюють на стику моди, сервісу, технологій і стратегічного планування. Головна баєрка жіночих колекцій ЦУМ Київ Ольга Нікіткіна, засновниця мережі premium-магазинів PERSONALITY Міла Магдій, підприємниця та засновниця Tech Powered Luxury й Ireland Fashion Week Ешлі Макдоннелл, а також консультантка з майбутнього індустрії розкоші й засновниця Beyond Luxury Group Карлота Родбен у розмові з інвестором і маркетологом Андрієм Федоровим обговорили, як змінюється поведінка покупців, чому досвід стає важливішим за продукт і яким має бути ритейл наступного десятиліття.
1. Український покупець став вимогливим і свідомим. Люди хочуть розуміти, хто створив продукт, з яких матеріалів він зроблений і які цінності стоять за брендом. Автентичність, етичність і стиль стали базовими очікуваннями, а якість — головною стратегією для тих, хто прагне зростати. Матеріали, посадка й фініш — це те, що клієнт оцінює з першої секунди, і жоден ефектний кампейн не переконає покупця, якщо річ неякісна.
2. Ритейлери сьогодні — не просто точки продажу, а стратегічні партнери, які допомагають брендам створювати сильніші продукти та точніше розуміти свого клієнта. Постійний зворотний зв’язок з офлайн-командами дає брендам унікальне розуміння потреб аудиторії, дозволяє коригувати колекції, вдосконалювати посадку, асортимент і цінову політику. У цьому контексті українським брендам важливо мислити ширше — дивитися на себе як на частину глобальної модної системи, а не локального ринку. Українська мода вже інтегрується у світовий контекст, і взаємодія з ритейлерами, аналітикою та міжнародною аудиторією допомагає формувати нову історію українського дизайну на світовій арені.
3. Бути попереду тенденцій — не про прогнозування моди, а про чутливість до моменту, коли бренд тільки входить у фазу злету. Коли з’являється перспективний молодий бренд, перша реакція фешн-інсайдерів часто показує більше, ніж будь-які цифри. Важливо мати сміливість додавати такі бренди в портфель раніше, ніж вони стануть масовими — так формується новизна, за якою сьогодні приходять клієнти. Це стратегічне рішення, що підтримує довіру аудиторії та робить селекцію живою.
4. Глибоке розуміння аудиторії формує весь підхід до баїнгу. Аналітика показує, що справді резонує з покупцями, а щоденна комунікація з клієнтами допомагає відчувати зміни їхніх очікувань. Це не лише про продажі, а про створення цілісного візуального й сенсового досвіду. Рейл має працювати як завершена композиція — логічна, структурована, візуально зібрана. Не випадковий набір речей, а продумана селекція, у якій кожен елемент підтримує інший. Саме так клієнт інтуїтивно бачить готові образи, розуміє естетику бренду й легко уявляє речі у власному гардеробі.
5. Майбутнє ритейлу — у гібридній моделі, де клієнт взаємодіє з брендом одночасно офлайн і онлайн. Фізичний простір перестає бути лише місцем доступу до товару — він стає центром досвіду, де формується емоція, лояльність і цінність бренду. Онлайн-довкілля доповнює цю взаємодію: дає ширший контекст, інформацію та можливість продовжити контакт у будь-який момент. Саме така інтеграція створює повноцінну гібридну екосистему, яка сьогодні вже стала стандартом індустрії.
Як війна змінила споживацькі звички українців
Соціологиня та засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк, яка має досвід роботи у провідних медіагрупах і керувала Департаментом аналітики в Адміністрації Президента України, представила результати спеціального дослідження, проведеного на запит Vogue Ukraine. На основі опитування 600 респондентів вона показала, як повномасштабна війна змінила споживацьку поведінку: українці почали витрачати свідоміше, обирають якість замість кількості та інвестують насамперед у фізичний і ментальний добробут.
1. Українці більше не відкладають життя "на потім" — вони хочуть жити зараз. Згідно з опитуванням Gradus Research і Vogue Ukraine, 85% респондентів прагнуть не відкладати радощі, а 82% свідомо шукають задоволення, щоб зберігати емоційний баланс. Найпоширеніша відповідь: "Під час війни я маю більшу потребу в особистих радощах, щоб тримати рівновагу".
2. Споживання змістилося з кількості на якість — головний пріоритет сьогодні це турбота про себе. Українці інвестують у те, що підтримує фізичний і ментальний добробут. Якість продуктів і послуг, відчуття комфорту, зручності та задоволення стали ключовими орієнтирами.
3. Найбільше люди вкладають у здоров’я, розвиток і зовнішній вигляд. Опитування показало, що українці інвестують насамперед у фізичне здоров’я — спорт, масажі та збалансоване харчування (53%). На другому місці — освіта та розвиток (37%), далі стиль і оновлення гардероба (36%), ментальне здоров’я (35%) та догляд за зовнішністю (34%). Також люди приділяють увагу створенню комфортного й естетичного простору вдома (30%), шукають нові враження та культурні події (23%) і цінують спільноти та середовище, у якому відчувають підтримку (21%).
4. Люди очікують від фешн- і б’юті-брендів більше, ніж просто продукт — їм потрібні емоції, чесність і сенс. Найважливішими цінностями стали якість і довговічність (39%), естетика (25,9%) і людяність у комунікації (23,7%). Люди також хочуть прозорості (18%), впевненості у собі (16,8%), натхнення (14,8%), відчуття нормальності (13,7%), соціальної відповідальності (12,9%) та лише в останню чергу — престижу (10,6%).
Майбутнє європейської моди створюється в Україні
Ліса Ланг, директорка Open Connector та одна з найвпливовіших жінок у сфері інновацій ЄС, окреслила, як циркулярні моделі та нові виробничі екосистеми можуть стати фундаментом для відновлення й зростання індустрії моди. Фредрік Тімур, засновник Fashion Innovation Center і провідний експерт зі сталих технологій, поділився напрацюваннями щодо прозорості ланцюгів постачання і боротьби з надвиробництвом, які вже застосовують світові гіганти.
1. Європейська мода десятиліттями залежала від аутсорсу — і тепер розплачується за цю модель. Понад половина текстилю та одягу ЄС виробляється за межами Європи: у Китаї, Бангладеш і Туреччині. Це здавалося дешевим рішенням лише тому, що справжня ціна — права людей, умови праці та вплив на довкілля — ніколи не включалися в цінник.
2. Теперішній стан модної індустрії можна порівняти з "горизонтом подій". Ми наблизилися до точки, де відчуття тиску, швидкості та невизначеності стає максимальним — як біля чорної діри. Система рухається занадто швидко й концентрується настільки сильно, що здається: які б зусилля ми не докладали, нас затягує вглиб проблем. ЄС переходить до жорсткіших правил, скорочення викидів і зміцнення внутрішнього ринку. Це створює умови, у яких індустрії доведеться перебудовувати процеси, інвестувати у сталість і працювати в межах нової економічної логіки.
3. Індустрія моди потребує повного оновлення — від технологій до виробництва. Сьогоднішній темп світу набагато швидший за можливості традиційної фешн-системи, тому брендам потрібні сучасні цифрові інструменти, гнучкі бізнес-моделі й оновлені виробничі потужності, частина яких має повернутися до Європи. Майбутнє моди формується через стратегічні партнерства та циркулярні рішення: цифрові фабрики, центри ремонту й переробки, нові логістичні підходи та технології, що дозволяють перетворювати текстильні відходи на нові матеріали. Усе це створює екосистему, в якій мода стає ефективнішою, стійкішою та здатною розвиватися разом із новими реаліями.
4. Україна має реальний потенціал стати новим виробничим центром європейської модної індустрії. Наша країна володіє трьома ключовими ресурсами, які зараз критично потрібні ЄС: виробничою інфраструктурою, високим рівнем фаховості та приналежністю до європейського економічного простору. Саме ці фактори дозволяють Україні допомогти Європі відновити автономність виробництва, розвивати циркулярні моделі та ефективно працювати з текстильними відходами. Це не просто можливість для співпраці — це шанс для України стати одним із драйверів нової модної економіки Європи.
Нова формула Тижня моди
Ешлі Макдоннелл — ірландська підприємиця, засновниця Tech Powered Luxury та Ireland Fashion Week, з десятирічним досвідом на перетині моди й технологій, що включає роботу у LVMH, Christian Dior, Google та конгломераті PUIG. Спираючись на власний досвід запуску першого Тижня моди в Ірландії, вона поділилася баченням того, як модні платформи можуть перетворюватися з одноразових подій на системи реальної підтримки для дизайнерів.
1. Технологічна інфраструктура бренду сьогодні важить не менше, ніж його естетика. За успішним брендом стоїть ціла система: сайт, соцмережі, комунікації, розробка продуктів, логістика. У сучасній моді саме ця "невидима" частина часто визначає стабільність і масштабованість бізнесу — інколи навіть більше, ніж стиль чи візуальний код.
2. Дизайнерам потрібні не лише ідеї, а повноцінні системи та інструменти, щоб будувати бренди й бізнеси. Ireland Fashion Week працює саме з цією проблемою: закриває прогалини в підтримці, фінансуванні, експертних контактах і ресурсах, щоб молоді творці могли вирости з рівня колекції до рівня стабільної компанії. Замість традиційної моделі Тижня моди була створена навчально-підтримувальна програма з чотирьох буткемпів — про технології, юридичні питання, сталий розвиток та комунікації. Це дало дизайнерам повноцінну базу для розвитку власних брендів.
3. У світі, де технології стають буденністю, перемагає не той, хто про них говорить, а той, хто вміє ними користуватися. Справжні інновації — це не модні концепти, а практичні рішення, які звільняють час, спрощують процеси й роблять роботу людей ефективнішою щодня. Вони допомагають сталому розвитку, покращують якість продуктів і продажі. Вони мають конкретний результат і стають частиною ДНК бренду. Усі інші — лише короткочасні "вау-рішення", що створюють шум, але не несуть користі.
4. Технологія заради технології не працює — люди цінують сенс, досвід і емоції. Феномени на кшталт Web3 чи метавсесвіту показали: клієнти luxury-брендів не відчули реальної потреби в цих інструментах. Їх не цікавить технологія сама по собі — важливо, що вона дає і як покращує досвід.
Чи можна змінити індустрію моди
Оля Курищук — засновниця та головна редакторка освітньої платформи 1Granary, що об’єднує дизайнерів, навчальні інституції та бренди, аби змінювати модну індустрію зсередини та підтримувати нове покоління талантів. У розмові з Марією Ждановою, програмною директоркою конференції Vogue Ukraine: Forces of Fashion 2025, яка має понад десятирічний досвід у медіа та tech-секторі, Оля пояснила, чому робота в моді, яка для багатьох є мрією, часто приносить розчарування, що заважає фахівцям будувати кар’єру в індустрії та які зміни потрібні, щоб зробити модний ринок здоровішим середовищем.
1. Очікування від роботи в моді зараз надто завищені. Багато хто хоче одразу отримати "ідеальну посаду" в "ідеальній компанії", але в реальному житті це майже не працює. У роботі з молодими дизайнерами добре видно цю нетерплячість — вона часто не має нічого спільного з реальністю. Так, є ролі, де ти працюєш поруч із креативним директором у дуже творчій атмосфері, але таких можливостей одиниці, і кожен, хто їх отримав, пройшов довгий і непростий шлях.
2. Криза болючіша для великих брендів, ніж для тих, хто лише починає. Найскладніша ситуація сьогодні — у великих, давно сформованих брендів. Вони десятиліттями працювали за сталими принципами й тепер змушені переосмислювати все — від продуктів до бізнес-моделі. А от для тих, хто лише запускає власну справу, зараз — найсприятливіший момент. Нові команди можуть рухатися швидше, легше впроваджувати інновації й використовувати сучасні технології без тягаря старих процесів.
3. ШІ — це не про "генерувати ідеї", а про оптимізацію складних щоденних процесів. У модній індустрії штучний інтелект часто сприймають як інструмент для створення дизайнів чи контенту. Насправді користь ШІ — у зовсім іншому. Кожен бренд має десятки буденних завдань: юридичні процедури, адміністративну роботу, планування закупівель, побудову розмірних сіток, організацію виробництва. Саме на цих етапах технології можуть давати найбільший ефект.
4. Індустрії потрібні не нові дизайнери — а люди, які можуть налагоджувати процеси. На ринку вже надто багато дизайнерів, бо багато років існувала ілюзія, що саме дизайнер є центром індустрії. Натомість бракує фахівців, які вміють будувати системи, організовувати роботу команд, ухвалювати рішення й управляти процесами. Саме ці професії стають найзатребуванішими та високооплачуваними. Якщо компанія добре вибудувана, креативний директор може працювати одразу з кількома брендами — і це не шкодить якості. Тому сильна структура інколи важливіша за гучне імʼя.
5. У модній індустрії немає повноцінного фактчекінгу — це створює інформаційний хаос. Мода роками існувала в середовищі припущень, міфів та некоректних даних. Через відсутність перевіреної інформації багато рішень ґрунтується на емоціях або модних "наративах", а не на реальності. Індустрія потребує чесніших цифр, прозорої аналітики та відповідальності за слова.
6. Великі проблеми відкривають великі можливості. І тут українці мають унікальну перевагу. Що складніші часи переживає світова мода, то більше шансів для тих, хто вміє швидко реагувати, перебудовуватися й працювати в умовах невизначеності. Українські бренди й фахівці мають цю навичку на рівні інтуїції: гнучкість, швидкість рішень, здатність адаптуватися. Саме це може стати ключем до їхнього успіху на міжнародному ринку.