Мода завжди була переплетена з квір-культурою та історією. Власне, цю індустрію сформували кілька поколінь дизайнерів, які належали до ЛГБТК-спільноти — від повоєнних геїв-кутюр’є, включно з Крістіаном Діором та Ів Сен-Лораном, до візіонерів, таких як Руді Гернрайх, Віллі Сміт, Рой Голстон та Стівен Берроуз. Однак відкрито визнати ці взаємини стало можливим лише в останні десятиліття. В цьому матеріалі Vogue згадує кілька найпам’ятніших квір-моментів у модних шоу.
Кемп-естетика Thierry Mugler знову опинилася на піку популярності після смерті дизайнера у віці 73 років у січні 2022 року. Любов Тьєррі Мюглера до видовищ і перебільшеної жіночності тепер читається як квір — його дизайнам були притаманні певна грайливість і жага провокацій. До свого весняно-літнього шоу 1992 року в готелі Century Plaza в Лос-Анджелесі Мюглер залучив дрег-художника Джона Епперсона, стиль якого побудований на естетиках старого Голлівуду та високої моди. Епперсон представив на подіумі чотири вбрання: від спортивного костюма в стилі 1950-х до чорної сукні-комбінації. Це був незабутній приклад єднання моди та дрег-культури.
Криза СНІДу дуже вплинула на світ моди. Епідемія забрала ціле покоління дизайнерів, стилістів, фотографів, візажистів, моделей та перукарів. Ця трагедія була оповита мовчанням і соромом навколо обставин їхньої смерті. Бельгійський дизайнер Вальтер ван Бейрендонк, який завжди відмовлявся мовчати про нагальне, чітко відповів на події у своїй колекції Killer/Astral Travel/4D-Hi-D 1996 року. Проголошуючи свободу квір-спільноти та сексу, колекція була створена в яскравих барвах, з великою кількістю пластику (який натякав як на фетиш, так і на безпечний секс) і масок у формі подушок, на яких були нанесені такі лозунги, як "Get Off My Dick" і "Blow Job".
Серед провідних дизайнерів Жан-Поль Готьє відомий своїм прийняттям і святкуванням квір-естетики: від одягання чоловіків у спідниці в 1985 році до неодноразового використання бретонки. Впродовж багатьох років Готьє також співпрацював зі своїм другом і музою Танелем Бедроссіанцом. На своєму шоу весна-літо 1998 року під впливом епохи Просвітництва Бедроссіанц з’явився в сукні з корсетом і рюшами, одягнутій поверх білої сорочки й краватки — образ увійшов в історію й доданий до каталогу Camp: Notes on Fashion.
Будь-яка інтеграція квір у моді — це історія як неявного сенсу, так і демонстративного визнання гендерної ідентичності. Колекція Alexander McQueen осінь-зима 1998 року була натхнена Жанною д’Арк. Католицьку мученицю вважали прото-квір. Наприклад, авторка Віта Секвілл-Вест міркувала про сексуальну орієнтацію героїні у своїй книзі 1936 року "Свята Жанна д’Арк". Хоча Макквін і не звернувся до цієї теми безпосередньо, після шоу він сказав: "Кожен може стати мучеником за свою справу. Можливо, я був мучеником за гомосексуальність, коли мені було шість років".
Образ нареченої постійно супроводжує колекції дизайнерів. Часто ним закривають шоу — модель зазвичай сама дефілює подіумом, представляючи потужний образ гетеронормативного прагнення. Іноді її супроводжує добре вдягнений наречений. У 2013 році Карл Лагерфельд закривав шоу з участю двох наречених, які вийшли на подіум пліч-о-пліч. Дизайнер заявив, що це був жест на підтримку одностатевих шлюбів у Франції.
Упродовж останнього десятиліття кілька квір-художників та іміджмейкерів стали популярнішими серед дизайнерів. Наприклад, режисера Дерека Джармена лише за останні три роки цитували в колекціях Matty Bovan весна-літо 2019, Art School весна-літо 2020 та Erdem Menswear весна-літо 2022. Інший фаворит серед дизайнерів — художник Роберт Мепплторп. Для своєї колекції весна-літо 2017 року Раф Сімонс тісно співпрацював з Фондом Роберта Мепплторпа. Сімонс продемонстрував сувору монохромність та неймовірну чуттєвість фотографій художника й наніс їх як принти на різні предмети одягу.
Використання райдужного прапора в моді іноді викликало сумніви. Однак прощальна колекція Крістофера Бейлі для Burberry викликала щирий захват ЛГБТК-спільноти. Відкритий гей Бейлі у своїй колекції продемонстрував потенціал нового покоління квір-креативників. Окрім інтеграції райдужного мотиву в різні предмети одягу Burberry, бренд також пожертвував кошти трьом благодійним ЛГБТК-організаціям: AKT, The Trevor Project та ILGA.
У своїй колекції весна-літо 2018 року Том Браун повернувся до дитячого погляду на гендер. Браун зауважив — і відкинув — жорсткі сподівання від одягу, який мають носити чоловіки. Дизайнер представив у колекції низку нетипового одягу, зокрема смугасті спідниці та розкішні сукні на ґудзиках. Шоу завершилося гібридним вбранням нареченого/нареченої — смокінгом із широким білим шлейфом.
Цікавість Джонатана Андерсона до історії та культури геїв очевидна й завзята. Під власним лейблом JW Anderson він випускає відверті кампанії, сексуальні аксесуари й навіть транслює шоу на Grindr. Як креативний директор Loewe, він розпочав ЛГБТК-одіссею через каталоги різних квір-художників. Творчість поета, письменника й художника Джо Брейнарда стала джерелом натхнення для колекції Loewe осінь-зима 2021/2022. Андерсон запропонував інноваційне рішення у формі шоу-в-книзі: дизайнер створив журнал роботи Брейнарда як розширене пояснення до колекції Loewe, принтів і трикотажних виробів із сюрреалістичними ілюстраціями художника.
За останні кілька років в індустрії моди з’являється дедалі більше дизайнерів, які пропонують усілякі свіжі підходи до сексуальності та гендеру: No Sesso, Telfar, Christopher John Rogers, Art School, Gogo Graham, Patrick Church, Ella Boucht, Nicolas Lecourt Mansion, SS Daley, Saul Nash, Hana Holquist, Daniel Fletcher, Per Gotesson, Harris Reed. Водночас світ моди також розширив підхід до моделей, які з’являються на показах. Підлейбл Vetements продемонстрував свою колекцію осінь-зима 2022/2023 на моделях усіх гендерів, включно з низкою транс та небінарних осіб. Багато хто з них вийшов на подіум уперше.
Текст: Rosalind Jana
За матеріалами vogue.co.uk