"Боб — характерна стрижка, яка дає можливість самовираження, — каже стиліст зачісок, засновник Erteqoob Андрій Крупчинський. — Не випадково він став головною зачіскою десятиліття".
Заведено вважати, що моду на боб започаткував Відал Сессон. І тут як з модою, де досі оскаржується авторство маленької чорної сукні. Відал був людиною з комерційною жилкою, який поширив боб у світі. Він став тим, хто популяризував нову геометричну форму, як Крістобаль Баленсіага, який почав застосовувати скульптурний крій після засилля воланів і рюшів.
Подібно до того, як у ландшафтному дизайні є дикі парки, а є доглянуті простори з вистриженими галявинами й оформленими кронами дерев (хоч куди подує вітер, їхня форма не зміниться), так і до стрижок є два підходи. Французький передбачає летючі стрижки, що потребують укладення. Для британського характерні зрозумілість і сенс, тож стрижка має чудовий вигляд і з укладкою, і без. Французький підхід пояснюється бізнес-моделлю, коли салони живуть лише коштом укладок і процедур з догляду за волоссям. Для Франції, Італії, Швейцарії типова історія, коли літня дама йде робити укладку, а потім вирушає з подружкою випити філіжанку кави в гарному місці. Велика Британія — менш світська країна, де панує аскетизм, тож на догляд та укладення клієнти не ходять.
Крім того, геометричні, фактурні стрижки характерні для Іспанії, Мексики, Бразилії — там, де дівчата мають густе, щільне, кучеряве волосся. Для Європи характерні текстурні боби, які уможливлюють більше огріхів, адже волосся європейок м’якше й часто не здатне тримати форму.
Боб — виражений і яскравий, як сумка Hermes; він потребує дотримання точної технології і створений для тих, хто має збалансовані фізіологічні дані.
Тут все відіграє роль: нахил тіла під час ходіння, текстура й щільність волосся (в ідеалі — пряме, досить щільне, воно не стирчить, а саме вкладається в зачіску). Один з ключових чинників — пропорції: невдала форма створює ефект чужої голови.
Багато що залежить від майстра. Я, наприклад, точно знаю, як зробити, щоб жінка була щаслива з бобом — з будь-яким волоссям завдовжки. Адже варіацій стрижки справді безліч: з високою довжиною (коли волосся не нижче від підборіддя) — це передбачає оголену шию й певну екстравагантність. Є боб до середини шиї — до вигину плеча. Є той, що закінчується нижче ключиць. Є і ще один боб — високий, бокс-боб, який відкриває мочку вуха, як в актриси німого кіно Віри Холодної і Лайзи Мінеллі.
З академічного погляду боб — фундамент, який можна модифікувати. Це основа, сольфеджіо для майстра. Тому "кастомізувати" стрижку важливо для кожного конкретного випадку. Наприклад, вибрати правильну довжину. Велику роль тут відіграють природні можливості волосся. Деяке волосся не має стільки сил, щільності й блиску, щоб укладатися в довгий боб. А іноді волосся занадто багато. Тому хороші майстри використовують складні техніки, коли зачіска за формою візуально сприймається як боб, а всередині неї — комбінації різних технік.
Так, наприклад, біля лоба та скронь — найтонше волосся, а на потилиці зосереджена його основна маса. Якщо просто простригти квадрат (він лежить в основі бобу), без огляду на ці особливості, потилиця "провисає" і ніби зміщує форму назад. Щоб такого не відбувалося, майстер може використовувати метод дисконекції (незведеного з’єднання): всередині прибирається об’єм, перекривається блок блоком і все зводиться в одну конструкцію. Отже, всередині зачіски — блоки, а зовні — той самий ідеальний боб, який ми бачимо в інстаграмі й на червоних доріжках.
Як я вже казав, iconic боб передбачає чистоту ліній, певну структуру волосся, об’єм голови, висоту й тонкість шиї. Варто помилитися — шия стане короткою і "порізаною". Цей той випадок, коли тренд — головний ворог. Тому я за те, щоб адаптувати стрижку під кожного клієнта.
Боб — це також база, основа зачіски. Можна простригати його лезом (це не створює неконтрольованої маси волосся). Можна використовувати зубчастий зріз — це годиться для дуже густого й важкого волосся. Можна вистригати все волосся в одну лінію, рухаючись від чіткого зрізу до м’якого.
Щоб людині було простіше вкладати свою стрижку, майстер має бути тренованим, правильно працювати із чистотою форми й балансом, правильно підбирати висоту лінії та вміти якісно створювати форму, а також грамотно адаптувати її під клієнта. Цьому часто надають мало часу, але я навчаю цього передусім. Тут не замішано якоїсь магії, творчості або інтуїції. Є чіткі протоколи й методи: нахил голови й тулуба, щільність волосся тощо.
Як укладати боб вдома? Якщо форму підібрано правильно, з нею можна робити що завгодно або не робити нічого. Якщо клієнт не може впоратися з новою стрижкою, це означає, що стрижку зроблено не так. Звісно, праскою можна будь-які форми обернути на потрібні, але пошкодження волосся буде незворотне, і в підсумку вся конструкція посиплеться. Адже якщо спершу стрижка не має форми, то грати можна лише з текстурою. Тим часом весь інстаграм демонструє один метод укладання бобу: злегка зламані пасма. Це досить нудно, як ніби в моді шиють тільки одну сукню.
Класична стрижка боб — це чистий квадрат, без подовження спереду; його форма створюється через анатомічні точки, кути щелепи, висоту шиї. Але якщо ми говоримо про модифікації бобу, то може бути градація довжини, випадні пасма, гра з об’ємами, діагоналлю вперед. Боб може супроводжуватися чубчиком. Все залежить від індивідуальних даних і висоти чола: з невисоким лобом чубчик "задавить" обличчя. Зате боб з прямим чубчиком — яскравий, екстравагантний, характерний. Щоправда, носити його можуть тільки ті, хто не заправляє волосся за вуха й не має звички перекидати його з одного боку на інший. Тому ідеально, якщо майстер спостережливий — і може помітити звички клієнта. Адже вони в підсумку можуть зламати всю ідею.