Все про стиль Льюїса Гамільтона: як гонщик Формули-1 став іконою моди
Цьогорічна виставка Інституту костюма присвячена стилю темношкірих денді. Вона відкривається балом Met Gala, серед співголів якого — Льюїс Гамільтон. Такі почесті дістаються не всім знаменитостям. Співголовами стають ті, чий стиль має власну оптику, хто формує естетику часу, задає вектор розвитку і справді провокує культурні зсуви.
У цьому матеріалі розповідаємо, як відомий автогонщик став одним із ключових героїв сучасної моди.
Льюїс Гамільтон народився 1985 року в Стівеніджі — невеликому місті на північ від Лондона. Його батько, Ентоні Гамільтон, працював на кількох роботах, аби дати синові шанс виступати в картингових змаганнях. Автоперегони — один із найдорожчих видів спорту у світі, і потрапити туди без значних фінансових ресурсів практично неможливо. Але після того, як Льюїс у п'ять років отримав дистанційно керовану машинку і виграв із нею місцеве змагання, в нього зʼявилася нав’язлива мрія — сісти за справжнє кермо. У шість він почав тренуватися на картах, а в десять — виграв національний чемпіонат. На трасі йому доводилося постійно доводити своє право бути серед учасників: він був єдиним гонщиком африканського походження, без дорогого екіпірування чи запасних деталей. Але попри це, перемагав знову й знову. У 1998 році його запросили до молодіжної програми підтримки McLaren і Mercedes, а у 2007-му він дебютував у Формулі-1.
Льюїс Гамільтон — єдиний темношкірий пілот в історії F1. І водночас — семиразовий чемпіон світу, який ділить рекорд за кількістю титулів в цьому спорті лише з Міхаелем Шумахером, а також абсолютний рекордсмен за кількістю перемог, стартів з першої позиції та фінішів на подіумі. Окрім безпрецедентних досягнень у своїй справі, він використовує свою славу та успіх у соціально-культурних площинах. Зокрема, він трансформує уявлення про те, яким може бути спортсмен, що означає чоловічий стиль і як одяг може бути не просто елементом іміджу, а способом комунікації зі світом.
У Формулі-1 мода до появи Льюїса сприймався як зайва екстравагантність — майже як порушення дисципліни. Його дебют у команді McLaren у 2007 році супроводжувався не лише обмеженнями в одязі, а й негласним очікуванням дотримання "протоколу": командна форма, корпоративна стриманість, мінімум індивідуальності. У перші роки він з’являвся в речах FUBU і Timberland — і це викликало подив і роздратування керівництва. Але це був його вибір: усвідомлений, вкорінений у культурі, яка формувала його змалку. В інтерв'ю Vogue він зізнався, що в юності носив речі Tommy Hilfiger, які знаходив на секонд-хендах — бо саме ці речі бачив у музичних кліпах. І саме через них вчився бути собою.
Сьогодні його образи з паддоку — зони в автоспорті, де гонщики перебувають до й після заїзду, — це естетичні й концептуальні жести. Для Гран-прі в Нідерландах він обирає асиметричний трикотаж Jawara Alleyne. Для Монци — кастомізований комплект Burberry. В Остіні — графічна футболка Diesel. У Лас-Вегасі — жакет і завищені штани Bottega Veneta. У кожному з цих образів — точне відчуття моменту та місця.
Разом зі стилістом Еріком МакНілом Льюїс Гамільтон продумує кожен свій вихід — від фактури костюма до кольору шкарпеток. Образи Льюїса завжди мають підтекст. Скажімо, платиновий годинник IWC з турбійоном і діамантами — алюзія на хронометричну точність у спорті, де вирішують тисячні частки секунди. Усе зрежисовано до деталей: окуляри з геометричною оправою, кільця, кольорові акценти. Іронія, текстура, перебільшення — усе під контролем. У стилі Гамільтона є настрій, візія і точне розуміння того, як мода може стати інструментом для самовираження та зміни культурного ландшафту.
Після оголошення переходу до Ferrari у 2025-му Льюїс Гамільтон відкрив нову візуальну главу — і зробив це точно й ефектно. На першій зустрічі з командою в Маранелло він зʼявляється у пальті Ferragamo — італійського бренду, що резонує з ДНК нової команди. Вінтажний костюм у дрібну смужку, біла сорочка з краваткою, чоботи Louboutin із червоною підошвою — тут кожен елемент зчитується: Італія, історія, швидкість, командний колір. Фото біля Ferrari F40 перед офісом Енцо Феррарі миттєво розлетілося соцмережами. Прихильники назвали цей вихід "легендарним". І це справді так — символізм як частина стратегії.
Саме тому Met Gala у 2025 році — логічна вершина модної, публічної й культурної еволюції Гамільтона. Виставка Інституту костюма Superfine: Tailoring Black Style під кураторством професорки Моніки Л. Міллер — подія, що повертає увагу до дендизму як інтелектуального, соціального, культурного явища. Гамільтон — співголова заходу разом із Колманом Домінго, A$AP Rocky, Фарреллом Вільямсом та Леброном Джеймсом. Своє місце на Met Gala він отримав ще у 2015-му, а у 2021-му вирішив бути не просто гостем. Того року він купив стіл і запросив за нього молодих темношкірих дизайнерів. Цей вчинок став передумовою до формування його бачення індустрії та змін, які він прагне імплементувати. Він почав замислюватися про те, як дати більше простору і підтримки тим, чий талант раніше залишався поза увагою.
Мода стала його територією впливу. Пʼять капсул із Tommy Hilfiger (2018–2020), повна залученість у дизайн, продакшн, промо. У 2024-му — колекція з Кімом Джонсом для Dior: твідові жакети з африканськими мотивами, трикотажні структуровані речі, кольорові парки, складні елементи спортивного крою: обʼємні куртки, багатошарові костюми, технічні тканини. У 2025-му — глобальна співпраця з Lululemon: чоловіча лінія з фокусом на матеріали, анатомію, тілесність. В інтервʼю для GQ він пояснює: "Для мене важливо те, як тканина відчувається на шкірі. Я не можу носити щось неприємне до тіла, — в одязі має бути комфортно".
Гамільтон сприймає моду як індустрію майбутнього. У 2020 році він заснував власний бренд Plus 44 — названий на честь гоночного номера, під яким виступає у Формулі-1. Це не фабрика з виробництва мерчу, а незалежна креативна платформа, що працює на перетині моди та культури. Серед ключових колаборацій бренду — колекції з Takashi Murakami, The Hundreds, Bram Valbracht. Кожен дроп Plus 44 — це продуманий проєкт із візуальним кодом і позицією. Паралельно Гамільтон підтримує Wales Bonner, Martine Rose, веде переговори про фінансування молодих брендів і вивчає структуру модного бізнесу. Його амбіція — створити альтернативу традиційним холдингам на кшталт LVMH: не конгломерат для гучних імен, а робочу інфраструктуру для незалежних талантів, які потребують доступу до ресурсів.
Варто згадати ще одну його важливу частину його життя — музику. Він пише треки, грає на піаніно, організовує авторські кемпи з продюсерами. Для Льюїса музика — не розвага, а спосіб перезавантаження і самовираження. Він працює з композиторами, записує інструментальні партії, експериментує зі звуком і структурою треків. Чи випустить він колись власний — невідомо, але щиро на це сподіваємося.
Через музику він потрапив у творче середовище, яке стало фундаментом для іншої важливої частини його життя — продюсування. У 2025 році вийде стрічка "F1" режисера Джозефа Косінскі (Top Gun: Maverick), яку продюсує власна компанія Гамільтона — Dawn Apollo Films. Бред Пітт, Демсон Ідріс, знімання на реальних трасах, поради з водіння, редагування сцен, робота з каскадерами — він брав участь у ключових етапах створення стрічки. Його досвід — безцінний капітал для кіно про автоспорт. Він знає, що таке справжнє змагання, справжній тиск і справжній тріумф. І цей фільм має якнайкраще передати всі ці аспекти.
У 2025 році він — гонщик Ferrari, амбасадор світових брендів, співголова Met Gala, дизайнер, продюсер фільму з Бредом Піттом і музикант із власною студією. Але попри всі титули, найточніше визначення його ролі — культурний модернізатор.
