Історія однієї речі: чоловіча краватка
Хоча сучасна краватка з’явилася в 1920-х, її історія налічує понад тисячу років.
Мюррей Хеджкок вибирає краватку, Велика Британія, 21 жовтня 1968 рокуЯк не дивно, цей типовий чоловічий аксесуар має військове коріння. Перші свідчення того, що в давнину носили краватки, належать Китаю й датовані приблизно 200 роком до нашої ери. Річ у тім, що імператор Цінь Ши Хуанді так боявся смерті, що спершу заповів поховати всіх своїх стражників разом з ним для захисту в потойбічному світі. Зрештою за порадою почту наказав створити лише точні копії охоронців. А 1974 року ці статуї "теракотової армії" виявили археологи й помітили на шиї в кожного воїна пов’язки, подібні до краватки, — подарунок лідера на знак визнання хоробрості.
Також є свідчення того, що краватки носили й у римські часи. Після перемоги над даками римський імператор Траян наказав спорудити мармурову колону, щоб вшанувати свою перемогу. На ній зображено тисячі солдатів, переважно з краватками, які також символізували хоробрість воїнів. Але й на цьому військова історія аксесуара не закінчується.
Кері Грант, 1955Уже в XVII столітті, під час Тридцятилітньої війни у Франції, король Людовик XIII найняв хорватських солдатів, які допомогли йому виграти битву проти Габсбурзької імперії. Найманці носили шматок тканини на шиї як частину уніформи. Попри її функціональність — тканина фіксувала верх куртки — ці краватки також мали досить декоративний ефект, що дуже припало до вподоби французам. У підсумку вони стали носити подібні шийні хустки.
Оскільки "краватки" носила й французька монархія, звичай стрімко поширився по всій Європі. До Англії краватка потрапила після того, як Карл II повернув трон у 1660 році. Інші аристократи, які жили у вигнанні в Європі, пішли за ним і взяли із собою краватку. Модна тенденція поширилася також на англійські колонії. Краватка перетворилася на стильний аксесуар для добре вдягненого джентльмена, який носив її в усіляких кольорах і стилях. Були краватки із зав’язками, з китичками, коміри зі шлярками, стрічки, вишите лляне полотно, бавовна й безліч мережив.
Проте краватки тоді носили лише заможні люди. Лише на початку 1800-х років Бо Браммелл, помітна фігура в чоловічій моді того часу, представив краватку як аксесуар. Оскільки шовкові краватки були дорогими для робітничого класу, Браммелл запропонував носити бюджетніший варіант у вигляді хустки на шиї.
Девід Хеммінгс і Майкл Олдрідж, 1975Промислова революція з XVII по XIX століття стала каталізатором, який привів до появи краватки у відомому нині вигляді. "Білі комірці" віддавали перевагу комфортному й простому одягу. Жорстким, химерним і важко зав’язуваним краваткам не було місця і в заводському цеху. Чоловіки стали зав’язувати краватки "в чотири руки". Цей метод був набагато легший і він популярний досі.
У 1880-х з’явилася краватка-аскот. Як ви вже здогадалися, назва походить від одного з найвідоміших змагань зі стрибків в Англії. Цю краватку досі вибирають як доповнення до ранкового офіційного вбрання, а також зазвичай прикрашають шпилькою.
Ів Сен-Лоран у власному домі в Парижі, Vogue, 1971До 1920-х краватка змінилася радикальніше. Джессі Лангсдорф, нью-йоркський виробник краваток, розрізав тканину під кутом сорок п’ять градусів і використав конструкцію з трьох частин. Суть у тому, що це дало змогу краватці, зав’язаній стандартними вузлами, драпуватися рівномірно, без скручування, і надало їй сучасного вигляду. Відтоді з роками ширина краватки то зменшувалася (50-ті), то збільшувалася (60-ті); змінювалася довжина; кольори й дизайн ставали то яскравішими, то м’якішими, але, попри всі ці зміни, загальний стиль залишався майже незмінним.
Сьогодні доступні краватки різних фасонів, з будь-яких тканин і в найрізноманітніший візерунок. Всупереч спробам убити їх упродовж багатьох років — з боку інтелектуалів у водолазці, невимушених обивателів Кремнієвої долини й руху "корпоративний кежуал" — краватки й досі в грі, особливо на тлі відродження популярності класичних костюмів.
