Легенди Голлівуду: актори у фільмах Альфреда Гічкока

Від Грейс Келлі й Кім Новак до Тіппі Гедрен і Джанет Лі — як і в багатьох режисерів, в Альфреда Гічкока були свої біляві музи, яких він постійно запрошував зніматися у фільмах. Так само кінематографіст був прихильний і до певних акторів, які грали складні психологічні ролі.

Джеймс Стюарт і Альфред Гічкок на зніманні фільму "Людина, яка занадто багато знала", 1956

Сповнені драми, інтриг, а іноді й відвертого жаху фільми Гічкока змогли продемонструвати іншу сторону голлівудських зірок, які були відомі касовими гітами й головно романтичними комедіями. У цьому матеріалі згадуємо легенд кіно, які переродилися за допомогою стрічок культового режисера.

Кері Грант у фільмі "Спіймати злодія", 1955

Кері Грант був справжнім самородком — і секс-символом, і денді. Він був легендарним актором, талант і харизма якого не мали собі подібних відтоді. Гічкок, мабуть, якоюсь мірою був вражений Грантом, оскільки запрошував його на головні ролі багато разів, але актор з’явився всього в чотирьох проєктах Гічкока: "Підозра", "Погана слава", "Спіймати злодія" і "На північ через північний захід".

Браян Ахерн і Монтгомері Кліфт у фільмі "Я сповідаюся", 1953

Останнім часом є думка, що "Я сповідаюся" — недооцінений шедевр творчості Гічкока. Із цим погодяться не всі, але багато зійдуться на думці, що Монтгомері Кліфт у костюмі священника — прекрасний. Сюжет стрічки заснований на французькій п’єсі Поля Антельма 1902 року під назвою "Дві наші свідомості", яку Гічкок бачив у 1930-х.

Фарлі Грейнджер, Джеймс Стюарт і Джон Долл у фільмі "Мотузка", 1956

На початку своєї співпраці з Альфредом Гічкоком у 1948 році Джеймс Стюарт вже був триразовим номінантом і одноразовим лауреатом премії "Оскар". Його разюча розтяжка, приваблива зовнішність і привітна поведінка зробили його голлівудським діамантом, і він став відомий як зразковий обиватель американського кіно. Упродовж своєї кар’єри Стюарт знявся в головних ролях у чотирьох фільмах Гічкока — "Мотузка", "Вікно у двір", "Людина, яка занадто багато знала", "Запаморочення".

Джоан Фонтейн і Лоуренс Олів’є у фільмі "Ребекка", 1940

Лоуренс Олів’є з’являється у фільмі "Ребекка" в ролі Джорджа Фортеск’ю Максиміліана де Вінтера — задумливого аристократичного вдівця. Заснований на однойменному романі Дафни дю Мор’є, цей романтичний психологічний трилер перетворився на готичну казку, зняту в чорно-білому кольорі. Ніхто не бачив першої дружини головного героя Ребекки, яка померла до подій фільму. Однак її репутація й спогади про неї постійні в житті Максиміліана, його нової дружини й економки місіс Денверс. Олів’є чудовий у ролі привітного чоловіка з різкими перепадами настрою.

Роберт Донат і Медлін Керролл у фільмі "Тридцять дев’ять східців", 1935

Всі сучасні ескапістські розваги починаються з "Тридцяти дев’яти східців" — класичного й одного з найкращих фільмів Гічкока. З моменту своєї прем’єри фільм здобув широке визнання, зокрема й серед колег Гічкока. А режисер Орсон Веллс назвав фільм шедевром. Не останню роль у популяризації стрічки відіграв Роберт Донат. Він зіграв роль звичайного громадянина, залученого в боротьбу з організацією шпигунів і крадіжкою британських військових таємниць.

Пол Ньюман у фільмі "Розірвана завіса", 1966

Пол Ньюман зіграв всього в одному фільмі знаменитого режисера — "Розірвана завіса". Події цього політичного трилера відбуваються за часів холодної війни. У центрі сюжету — американський учений (Ньюман), який тікає за залізну завісу до Східної Німеччини. Показово, що на головну роль Гічкок хотів взяти Кері Гранта, оскільки дізнався, що той мав намір знятися ще в одному фільмі й потім піти на пенсію. На щастя, студія наполягла на виборі Ньюмана, бо саме його гра й чарівність змогли урізноманітнити не надто цікавий сюжет.

Читайте також

Головні музи Альфреда Гічкока