Поділитися

Наснажений на успіх: Тимур Фаткуллін тестує новий електрокар Porsche Taycan

Тимур Фаткуллін, чемпіон світу з аеробатики, тестуєновий електрокар Porsche Taycan.

Тимур Фаткуллін

"Упродовж останніх семи років весь вільний час я присвячую аеробатиці. Пілотажний літак узагалі річ украй вузькоспеціалізована й специфічна, у ньому все віддано на догоду керованості. Тому щодо автомобілів, мотоциклів, снігоходів та іншої техніки в мене незмінно виникають паралелі й асоціації. Така собі профдеформація, яка змінює підхід і ставлення до всього. Мотоцикли поки ще більш-менш витримують очну ставку, а ось авто — вже ні. Надто вже вони, порівнюючи з моїм персональним камертоном (моноплан Extra 330 LX), неповороткі.

Реклама.

Замшева куртка, The Kooples (spazio.ua); трикотажний гольф, Jean Pierre (tsum.ua); джинси, BOSS (tsum.ua); шкіряні челсі, Henderson (tsum.ua)

Але Porsche — зовсім інша річ, оскільки проповідує ті ж цінності, що й виробники спортбайків і пілотажних літаків. Їх ріднять жорсткі вимоги щодо ваги, надійності й керованості — це інжиніринговий перфекціонізм. Загалом кажучи, історія автомобільної й авіаційної промисловості сповнена колаборацій. І я не здивувався, коли дізнався, що німцям замовляють інжиніринг виробники і мотоциклів (не хто інший, як Harley-Davidson), і спортивних літаків. Двигун першого ж Porsche — спайдера 356 — став основою для легкого авіамотора. А наступна модель марки — легендарна 911 — і зовсім подарувала світові ціле сімейство авіадвигунів, які ставили зокрема й на спортивні та акробатичні літаки: Mooney M20L, Robin DR400, Socata TB-16 та інші. Застосовували їх і на 330-х "Екстра", на яких літає наша команда Aerotim.

Те, що птах вміє літати, видно, навіть коли він сидить. У Porsche авіаційний підхід до дизайну. Зовнішність сформована не модою, а аеродинамікою. Моїх товаришів здивувала лаконічність інтер’єру Taycan. Мовляв, навіть у найменших Porsche салони мають багатший вигляд. Але це ж електрокар, тут все підпорядковано економії ваги й ергономіці. Німці не просто відмовилися від усього зайвого, вони зробили естетично-технологічний прорив, коли з’єднали всю "авіоніку" в єдине ціле й "оцифрували" її. Жодних тобі стрілок, кнопок, важільців та іншого аналогового ретро — свій інтерфейс мають навіть дефлектори обдування. Добре сказав із цього приводу Антуан де Сент-Екзюпері: "Досконалість досягається не тоді, коли більше нічого додати, а коли вже нічого прибрати".

Під час розганяння Taycan очікувано укладає всіх однією лівою. До тієї миті, як Extra на 174 км/год відривається від землі, він уже мчить на максимальних 250 км/год. Але що дійсно вражає, так це найтонше налаштування педалі газу й гальмівна динаміка. У звичайних режимах купе ковзає, немов човен водним плесом, керуючись сантиметровими переміщеннями акселератора. Та щойно його відпускаєш, як рекуперація тут же осаджує купе, заряджаючи батарею. Гальмівна ж педаль потрібна для зовсім уже екстрених випадків. І коли залучаєш гідравліку, здається, що спорткар зупиняється як укопаний. Якби так могли сповільнюватися наші літаки, аеробатика змінилася б кардинально.

Не може не захоплювати й вишуканість, з якою Porsche розв’язав головну проблему електрокарів — тривале заряджання. Завдяки 800-вольтовій системі запас ходу поповнюється на 12—15 км/хв. Але Taycan дарує набагато більше, ніж суперзаряджання й нові відчуття розгінної й гальмівної динаміки. Він дає змогу відкривати заново, здавалося б, напам’ять завчені маршрути. У моєму разі, що довше я перебував за кермом, то частіше помічав те, чого не бачив, проїжджаючи цими шляхами сотні разів. Виходить, що, коли їдеш на електрокарі — розмірено й у тиші, — встигаєш дивитися не тільки вперед і в дзеркала, а й навсібіч, і вгору, милуючись через скляний дах будівлями, деревами й хмарами. Раніше я шкодував, що не можу описати ту красу, яка відкривається з висоти польоту. Тепер же встигаю і помітити, і розглянути, і запам’ятати краєвиди, що пропливають повз.

Особливий комфорт — акустичний. Раніше я весь час слухав двигун. У разі із Тaycan це зайве: в електромоторів і ламатися особливо нічому, і працюють вони тихіше від ноутбуків. Тут я насолоджувався дорожнім саундтреком — музикою із сусідніх автомобілів, шурхотінням шин на гравійному відсипанні, "морзянкою" дощу панорамним дахом. Доведеться-таки вивчити азбуку Морзе — він явно щось мені розповідав про небо, літак і дівчину".