Сьогодні ніхто не помиляється щодо "засмаглих" знаменитостей: за походження їхньої бронзової шкіри відповідає самозасмага.
Коли йдеться про штучну засмагу, люди зазвичай діляться на дві категорії: тих, хто без самозасмаги жити не може, і тих, кому ще тільки належить знайти свою ідеальну формулу. Але якщо якихось п’ять років тому пошуки могли бути тернистими, а розплатою за експерименти слугували помаранчеві патьоки на гомілках і плямисті коліна, то сьогодні життя гранично спростилося (ну хоч десь воно має ставати кращим, правильно?). Загалом, нові засоби не такі складні у вжитку, пахнуть набагато ніжніше, а працюють набагато м’якше, ніж їхні попередники.
Важливо знати, що є різні відтінки самозасмаги: м’якші — для світлої шкіри, насиченіші — для смаглявої. І тут важливо вибрати відповідний.
Засоби для самозасмаги також розрізняють і за форматом. Спреї згодяться для тих, хто не терпить танців з бубнами: розпорошив — і пішов. Продукти у вигляді мусів і лосьйонів дають змогу наносити засіб ретельно, не пропускаючи жодного міліметра шкіри. Тут треба використовувати спеціальну рукавичку: вона не просто позбавить від помаранчевих долонь, але ще й розподілить засіб рівномірно. І до речі, зовсім не обов’язково наносити самозасмагу на все тіло відразу. Можна "розфарбовувати" тільки ноги, тільки руки або тільки обличчя (плюс шию й вуха, щоб не створювати непотрібних контрастів).
Важливе правило під час нанесення самозасмаги — попередньо відлущити шкіру. Список прекрасних скрабів шукайте тут. Крім того, шкіру треба знежирити: ніяких парфумів або дезодоранту, жодного зволожувального крему. Один виняток — крем можна нанести на ті зони, де особливо суха шкіра (лікті, коліна, кісточки пальців). Інакше засіб ляже там плямами через накопичення пігменту на цих зонах.
Більше чудових засобів для самозасмаги нового покоління дивіться в галереї.