Синій, жовтий, червоний, зелений, цитриновий – колір пронизливо пролунав у новому сезоні.
Відкриті чисті супрематистські відтінки можна зустріти як в монохромних речах нового сезону, так і в одязі color-blocking. Їх марш по подіумах всіх модних тижнів нагадує історію відкриття кольору в ХХ столітті. Починають авангардисти, що звільнили його (кольором художники навчилися передавати все: драму, емоції, ритм і рух), в тому числі шведка Гільмі аф Клінт, яка за десятиліття до модерністів писала абстракції, натхненна своїми містичними прозріннями, – саме її арт-критики обережно стали величати першою абстракціоністкою. Продовжують цей марш поп-артівські комікси, графісти на чолі з Жан-Мішелем Баскією і сучасні гіганти на кшталт Аніша Капура.
Під час підготовки до показу весна-літо 2019 П'єрпаоло Піччолі вирушив в уявний вояж по райських місцях, де бували Матісс (Алжир) і Гоген (Таїті). Порядок виходів на показі немов повторював логіку ескапістів, які починали з чистого аркуша і заповнювали його екзотичними штрихами: монохромні чорно-білі образи змінювали однотонні червоні, цитринові і постживописні абстрактні принти.
Чистий червоний в колекції Simone Rocha (про такий Діана Вріланд говорила: "Трохи рококо з віянням готики, і трохи буддистського храму") – вплив копій японських гравюр XVI століття із зображеннями конкубіни, знайдених дизайнером на блошиному ринку. Такі ж, треба думати, на початку ХХ століття припливали на перших кораблях з Японії до Європи і спровокували захопленість художників найтоншими мазками і обличчями-масками. Симон Роша свої ігри з історією за лаштунками назвала "імітацією імітації", художники століття тому називали це натхненням, але всі обійшлися без буквального цитування.
У новій колекції Simone Rocha зав'язки кімоно віддалено нагадують хаотичні шифонові банти, що переривають пухкий шовк об'ємної білої сорочки. Однотонні квіткові аплікації традиційного японського одягу масштабовані до максимуму і нашаровуються на плечі і з боків, як еполети і баски.
У колекції Balenciaga Демна Гвасалія ставив перед собою завдання кутюрного рівня складності: зібрати сукню з чотирьох метрів тканини при мінімумі закрійних операцій. Мета, гідна шукань мадам Гре, яка в 1930-ті шила розкішні сукні-туніки одним швом. Футболка Balenciaga з нової колекції з каскадом драпірування схожа на ескіз костюма Екстер до балету "Ромео і Джульєтта" (1921), в якому динамічні складки римуються з діагональними площинами фону.
У сезоні весна-літо 2019 за допомогою кольору дизайнери надають настрій жанру безликих штанних костюмів ідеальної посадки, які стали одним з головних сарторіальних трендів сезону. У колекції Sies Marjan вони доповнені накладними басками, які схожі на спідниці, у Givenchy колірна палітра розбавляє строгість форм, близьку до військової. У колекціях Stella McCartney і Balenciaga комбінезони працівників автозаправок виконані з шовку або пухкої бавовни життєрадісних кольорів. Жанр отримує нове прочитання: так робоча уніформа має вигляд не пролетарського, а міського гардеробу.
Експресивні висловлювання за допомогою кольору – цим прийомом мода почала користуватися одночасно з модерністами. Олександр Богомазов, який 1914 року написав теоретичне обґрунтування опорних точок авангардного мистецтва в роботі "Живопис і елементи", на практиці займався простою грою: викладав на білому тлі фігури різних відтінків, так спостерігав зміну ритму і настрою картинки. Найвідоміша його картина "Пилярі" – приклад експресії, якої можна досягти в композиції простих форм яскравих відтінків. Однотонний костюм лаконічного крою – продовження художньої практики в міському середовищі.
У колекціях форпостів мінімалістичного висловлювання Jil Sander і Hermès, як в картинах-композиціях з геометричними фігурами всього спектра, в одній речі поєднуються різнокольорові форми. Так вирішується завдання художньої значущості: максимум виразності при мінімумі кольору. Здається, ніби дизайнери використовували знахідки з арсеналу художників.
"Класичний костюм повинен складатися з простих геометричних форм: трикутника, прямокутника, квадрата; ритм кольору, вкладений в них, цілком урізноманітнює форму", – вважала Екстер. Вона освоїла цей прийом під час створення костюмів і декорацій для балетів Ніжинської та п'єс режисера Олександра Таїрова, а потім застосовувала його для створення принтів і дизайну аксесуарів, коли співпрацювала з Майстернею сучасного костюма.
Яскраві принти в колекціях Louis Vuitton навіяні творчістю групи Memphis, ідейних послідовників авангарду, а для Marni креативний директор Франческо Рісс збирав їх за принципом асамбляжу – техніки, подарованої світу мистецтва художниками-модерністами.
Ефект передачі руху за допомогою кольору, який сильно турбував авангардистів, у сезонних колекціях перевіряють на ефектних об'ємах – сукнях і блузах Valentino і Gucci з рукавами-круасанами. Вони здаються живою інсталяцією на тему і одночасно нагадують про чорні сукні Issey Miyake з фірмовим плісе на лютневій обкладинці Artforum 1982. У цьому номері в своєму зверненні редактори Інгрід Сіші і Джермано Челант заявили, що "мода, можливо, є новим видом мистецтва". Питання про паритет моди і мистецтва вже встигли скасувати за непотрібність, але історії з кольором хочеться збирати з запалом відчайдушного фаната.
В українському контексті яскраві кольори – наше все. Це історія великого художнього прориву початку ХХ століття. "Молоді слов'янські народи віддають перевагу яскравим радісним квітам" – так Екстер пояснювала Пікассо любов наших авангардистів до насиченої чистої палітри. Результат – у роботах художниці і її сучасників, в яких домінують чистий червоний, синій і жовтий.
Потрібно бути дуже нудною людиною, щоб під час споглядання на червону сукню думати про музей, а не про бар. Але факт підкреслює одну просту думку: за допомогою одягу тепер шукають своїх не за статусом, а за загальним культурним контексом. Яскраво-рожева сукня Ненсі Пелосі на церемонії її обрання спікером палати представників конгресу США – модний жест для одних, для інших же – минула непримітна подія або висловлювання про зміни в суспільстві, що стосуються як статусу лялькового рожевого, так і ролі жінки. Синьо-червоно-білі однотонні вбрання Бріжит Макрон не тільки повторюють палітру французького прапора. Перша леді в основному носить речі Louis Vuitton – модного будинку з великими амбіціями, який влаштовує покази в Луврі і акуратно вводить деталі парадного історичного костюма в сучасні колекції. Лілова сукня Valentino, в якій Леді Ґаґа з'явилася на церемонії вручення "Золотого глобуса" 2019 року, – цитата вбрання Джуді Гарленд з фільму "Зірка народилася" (1954) і заявка на успіх: роль в римейку 2018 року принесла співачці премію за найкращу пісню і номінацію на найкращу жіночу роль. Колір – найлегша мова, за допомогою якої можна порозумітися зі світом.
Текст: Тетяна Соловей