Жінки в чоловічому одязі завжди викликали непідробний інтерес. Сьогодні модниці обертають його на свою користь.
"Просто залиште її гардероб у спокої", – захищав образ Даян Кітон під час зйомок комедії "Енні Голл" Вуді Аллен. У кінці 1970-х цей фільм змінив прогресивних жінок Манхеттена. Поки модниці доношували хіповий денім та романтичні барвисті сукні, Кітон одягалася у "чоловічі" вбрання: твідові піджаки, об'ємні сорочки, широкі штани зі стрілками. З-під жилета стирчав неслухняний кінчик краватки, а голову зірки вінчали картузи та федори. Легкість, з якою акторка носила ці мішкуваті ансамблі, зробила Annie Hall look безпрецедентно популярним. У підсумку виграли всі: стрічку нагородили чотирма "Оскарами", художниця костюмів Рут Морлі, яка відповідала за гардероб героїні Кітон, прокинулася знаменитою, а інтелектуалки усього світу отримали свободу одягатися поза гендерними стереотипами.
До цього спроби жінок одягатися в чоловічий одяг супроводжували скандали. Травестія, яка народилася в берлінських кабаре і лондонських мюзик-холах, була хорошою для сцени, але в повсякденному житті – якщо ти не знаменитість – зручні штани було дозволено носити лише на фабриках біля верстату. З 20-х років минулого століття чоловічий костюм у жіночому гардеробі був складовою провокаційного сценічного образу і знаряддям молодіжного бунту. Маскулінний одяг часто супроводжувала розкута поведінка і показна сексуальність. Одна з прогресивних обкладинок Vogue 1939 року зображала молоду леді у слаксах, але зі сторінок видання редактори радили уникати будь-яких перетинів з чоловічим гардеробом. Робити це жінки очевидно не хотіли і активно ступали на раніше заборонену для них територію. У 1950-х у Лондоні нарівні з хуліганами і teddy boys спокій буржуазії порушували teddy girls, які не бажали виконувати ролі наречених і домогосподарок. Дівчата прогулювались вулицями, одягнені в чоловічі куртки, піджаки і джинси з лихим підворотом.
До 1980-х років емансиповані жінки відійшли від прямого наслідування хлопців, зате одноголосно прийняли power dressing – уніформу багатих і успішних. Тоді з чоловічого гардероба в жіночий перекочували найзначніші його елементи – широкі плечі і вільні штани. Чудова ілюстрація – музиканти Патті Сміт і Енні Леннокс. Їхній гардероб – не про рівність з чоловіками, а про впевненість в собі і почуття захищеності. Світ остаточно змінився з розквітом альтернативної моди, яка подарувала жінкам колекції Ann Demeulemeester і Yohji Yamamoto. Андрогінність стала синонімом юності, а очевидна мужність – символом зрілості. Сьогодні ці образи транслюють художниця і фотографиня Кольєр Шорр і письменниця Фран Лебовіц, стилістка і редакторка Анастасія Барбьєрі, моделі Кейсі Леглер і Саскія де Брау, які часто знімаються в маскулінних образах для чоловічих журналів. Чоловічий костюм став візитівкою коміка Еллен Дедженерес і нової ікони квір-моди – американської футболістки Меган Рапіно.
Суспільство все ще дивиться на відхід від гендерних стереотипів як на чудасію, але дизайнери йдуть прогресивним дівчатам назустріч. Цього сезону вони виступають єдиним фронтом: у колекціях Balenciaga і Alexander McQueen є глухі чорні, зшиті не для весілля, не для похорону, костюми з піджаками oversize, у Chanel – об'ємні ретропальта і картаті капелюхи, а у Givenchy – майже точні копії класичних сен-лоранівських смокінгів. Дизайнерський дует Proenza Schouler розбавив комплекти у стилі #oldceline і ранніх колекцій Ніколя Жескьєра образами в дусі лесбі-шику – костюмами не за розміром і чоловічими плащами. Том Браун створив утопічний офіс, де жінки і чоловіки одягнені в ідентичні сірі костюми з краватками, і прикрасив жакети портретом британської скульпторки, перекладачки і відкритої лесбіянки Уни Вінченцо, відомої як леді Трубрідж.
Гендерні ігри для світу моди – не новина. Але сьогодні представницям "слабкої статі" вже не потрібно агресивно доводити власну силу або одягатися в "костюм жінки", щоб мати вигляд жінки. Чоловічий одяг, ідеально скроєний, комфортний і дуже красивий, існує не тільки заради fashion-висловлювання, а й заради задоволення.
Текст: Алла Онацко