В останні роки модна індустрія нарешті почала вирішувати проблему браку різноманітності, хоча радше перед об'єктивом, ніж поза ним. Проте навіть ці дії не можна назвати достатніми — різноманітність не розглядається у всіх сенсах цього слова, а увага приділяється більше жіночому одягу, ніж чоловічому.
"Індустрія пройшла довгий шлях, і ми повинні віддати їй належне за зміни, що відбулися, — каже кастинг-директор з Лондона Трой Ферн, серед клієнтів якого — Gucci, Moncler і Botter. — Чудово, що більшість модельних агентств зараз представляють жінок усіх розмірів, проте цього не можна сказати про їхніх колег-чоловіків". З огляду на те, що покази чоловічих колекцій тепер найчастіше об'єднані з жіночими, переважно через логістичні складнощі, спричинені пандемією, Vogue вирішив поговорити з моделями-чоловіками, які поділилися своїм досвідом і розповіли, що вони хотіли б від індустрії, щоб мода стала дійсно інклюзивною.
У 2016 році уродженець Тунісу, що виріс у французькій Рив'єрі, модель Алі Латіф почав свою кар'єру на Тижні моди в Парижі, після того, як був помічений скаутом модельного агентства в місцевій пекарні, де він працював. 23-річний хлопець брав активну участь у рекламних кампаніях Versace, Coach і H & M. До індустрії моди у нього тільки одна вимога: "Наймайте більше моделей арабського походження".
Яким був старт вашої модельної кар'єри?
Після роботи з Champion в Лос-Анджелесі в 2017 році я стукав у двері багатьох агентств, але вони так і залишилися для мене зачиненими. Дехто не пускав мене, побачивши моє обличчя в домофоні. Тож я став діяти: зупиняв на вулиці моделей-чоловіків і запитував їх, куди вони йдуть, ішов за ними на кастинги і навіть ловив дизайнерів під час обідньої перерви й пояснював, як сильно хочу взяти участь у їхніх показах. Так я пробився на п'ять показів за один сезон.
Зі зростанням популярності вашого Instagram-профілю, чи продовжилася далі дискримінація?
Мене попросили змінити ім'я на "доброзичливіше". Я вже скоротив його з Мохаммеда Алі Абделатіфа до Алі Латіфа, але замість цього мені сказали перейти на Ал, прибравши тим самим будь-які сліди арабського походження. Я відмовляюся стирати свою особистість заради галузі, яка не хоче бачити мене таким, яким я є. Моя місія — показати більш реалістичну і різноманітну грань Франції.
Коли фешн-фотограф з Канзас-Сіті Стівен Грін опублікував свої світлини в соціальних мережах, він несподівано привернув увагу багатьох кастинг-директорів. Взявши участь у рекламній кампанії чоловічої нижньої білизни для Savage x Fenty, тепер 27-річний чоловік використовує свою платформу для просування ідей бодіпозитиву і вимагає більшого расового різноманіття в індустрії.
Яким був ваш досвід участі в кампанії Savage x Fenty?
Зйомки для Fenty були таким собі сюрреалістичним моментом. Знаючи свої розміри, я спочатку не був повністю впевнений у тому, що ця можливість для мене. Це був мій перший раз, коли я постав без сорочки перед фотографом. Позитивні відгуки надихали мене — чоловіки, які в модній індустрії ніколи не бачили когось, хто мав би такий самий вигляд, як і вони, говорили, що більше собі довірятимуть.
З яким упередженням ви стикаєтеся найчастіше?
Що я нездоровий. Але я хочу донести, що здоров'я не має розмірів, що його не можна визначити за зовнішнім виглядом. Здоров'я — це більше, ніж те, який вигляд ти маєш. Це також інтелектуальне, емоційне, ментальне, але про це рідко говорять.
51-річного інженера-механіка Іво Распудіча помітили в 2014 році на різдвяній вечірці Єви Гедель, колеги його дружини. Через чотири дні після підписання контракту з агентством Гедель Tomorrow is Another Day Распудіч отримав запрошення на участь в шоу Prada, а тепер його можна назвати завсідником показів Balenciaga.
Які плюси і мінуси початку модельної кар'єри в більш зрілому віці?
Мій вік був моїм плюсом — це допомогло мені увійти в індустрію з життєвим досвідом. Я б не сказав "так" роботі, яка б потребувала від мене значних змін в сенсі, ким я є, що я їм, або як живу. Я маю 25-річного сина і 21-річну доньку, і вони не можуть повірити в це, коли бачать, як я один тиждень сиджу на дивані весь у крихтах, а наступного — роблю шоу Balenciaga. Мій підхід до роботи моделі дозволяє мені привносити спокій у часто напружене середовище.
Чому різноманітність у моді це так важливо?
Люди потребують когось, на кого можна рівнятися в будь-якій галузі, незалежно від віку. Деякі мої знайомі кажуть, як здорово бачити, що хтось з їхньої вікової групи займається тим же, що і я, і носить те, що ношу я. Приємно усвідомлювати, що це сигнал інклюзивності — мода для всіх.
Bottega Veneta, Fendi, Louis Vuitton, Rick Owens — 20-річний Оттава Квамі вже встиг зібрати вражаюче модельне портфоліо відтоді, як у червні 2017 року був помічений агентством Yafan Models в Аккрі, столиці Гани.
Чи стала галузь інклюзивнішою?
Коли я тільки починав працювати моделлю, було дуже мало успішних молодих темношкірих моделей-чоловіків. Зараз я ходжу на кастинги й іноді бачу однакову кількість темношкірих і білих хлопців, але на індустрію все ще чекає довгий шлях.
Як модній індустрії відшукати більше талантів в Африці?
Чи робить індустрія щось узагалі? Так! Чи цього достатньо? Ні! Я б хотів бачити, що робиться більше, наприклад, для того, щоб моделям з Африки було простіше подорожувати. Чоловіча модельна кар'єра не вважається справжньою роботою, і багатьом африканським манекенникам не вдається знайти роботу в Європі та США.