Співзасновниця бренду Sleeper Катя Зубарєва побачила свій майбутній проєкт уві сні – і, реалізувавши його, потрапила до списку Forbes.
Я народилася в Києві в родині журналістки і військового. Коли мені було три роки, батька перевели в Північну Корею, в Пхеньян. Там я провела раннє дитинство, всі мої перші спогади пов'язані з цією країною. Батьки часто ходили на вечірки до бару при готелі Koryo і на дискотеки в дипломатичний клуб, куди іноді брали мене. Добре пам'ятаю ці вечори: дружини дипломатів, що кружляють на танцполі, і я, стрибаю в ковбойських чоботях на пластиковій конячці під Yes Sir, I Can Boogie.
За освітою я журналіст. З 16 років працювала в інформаційних агентствах, ділових медіа, в глянці. До 25 років мені стало тісно в професії, тому я пішла з неї практично в нікуди. А потім почався Майдан, я ходила туди щодня як на роботу і до сих пір вважаю, що це сформувало мене як особистість. Якби не Майдан, то, може, і Sleeper б не настав.
Наш проєкт склався спонтанно. Ми з подругою Асею Варецею стали безробітніми. Саме в цей час мені наснилося, що я потрапила на фабрику піжам. Завдяки досвіду роботи в глянці ми непогано уявляли, як будується модний бізнес. І я вмовила Асю втілити це божевілля в життя.
За 5 років ми досягли неймовірних результатів: про нас писали The New York Times, Vogue і The Telegraph, наші речі продаються на Net-a-Porter, у Saks Fifth Avenue, Galeries Lafayette. Торік Sleeper відкрив офіс у Нью-Йорку, оскільки 80% наших продажів припадає саме на США. До весни ми хочемо зробити там шоурум. Але головний успіх для мене – це наша з Асею трансформація в справжніх професіоналів. Ми діємо за принципом: захотіли – зробили.
Люблю це місто абсолютною любов'ю і переконана, що другого такого не знайти. Він добрий. Він повен міських божевільних, повен друзів і смачної їжі. Він надихає мене своєю красою і абсурдністю того, що відбувається. Найбільше люблю Поділ – один з небагатьох районів, що зберіг свою енергетику. Київ мого дитинства – це місце сили, в яке я часто подумки повертаюся. Там ще живі ті, кого я люблю, там завжди сонячно, ми з бабусею їдемо з дачі на 18-му тролейбусі і вона не дозволяє мені з'їсти щасливий квиток.
У нашій сім'ї жінки завжди будували успішні кар'єри самотужки. Вони не чекали, коли їм щось дадуть або дозволять щось зробити. Тому відповідальність для мене не є тягарем, я просто не розумію, як можна інакше. Було приємно, коли ми з Асею потрапили до списку Forbes 30 under 30. Найбільше в цій історії мене зворушило те, що нас вибрала Марина Абрамович: вона була в числі тих, хто відбирав молодих успішних підприємців у сфері мистецтва. Це цікавий досвід – коли те, що ти створюєш, подобається тому, кого ти дуже поважаєш.
Знаю, що я вродлива. Чи важливо це – не впевнена, але мені це подобається. Я розумію, що краса тлінна, вона трансформується і коли-небудь я постарію і помру. До глянцевих стандартів краси ставлюся, як до нездорового явища, яке псує життя і заважає бути собою. Значно більше за дівчат з модних журналів на мене вплинули жінки в барі при готелі Koryo, моя мама і її подружки. У дитинстві я ніжно любила Келлі Лінч з фільму "Кучерявка Сью". Усмішка долі: зараз ця жінка дивовижної краси – наша клієнтка.
Люблю подаровані речі і речі з контекстом, про який знаю лише я. За переказами, моя норкова шуба належала дружині німецького консула, та віддала її своїй куховарці, а я вже через треті руки придбала її в інтернеті за 200 євро. У моєму гардеробі багато речей Sleeper, бо я дуже люблю наш розслаблений стиль – із задоволенням ношу піжами з шубою. Для мене дуже цінний дідусевий золотий годинник. Свого часу він був головним агрономом України, і годинник – це подарунок Міністерства сільського господарства СРСР на дідове 70-річчя. Одне з головних трофейних придбань – туфлі Vivienne Westwood. У них неможливо ходити, але вони покращують мені настрій. А ще я задоволена своїм укороченим пуховиком The North Face, точною реплікою моделі 1992 року. Почуваюся в ньому дуже респектабельною. І ще люблю все, пов'язане з косметикою та доглядом. Думаю, не була б я талановитим підприємцем – стала б косметологом.
Фото: Lesha Lich
Стиль: Venya Brykalin
Асистент стиліста: Aleksandra Semenchenko
Зачіска і макіяж: Vitalia
Продюсер: Marina Sandugey-Shyshkina