Супермодель Аня Рубик, яка з’явилася на обкладинці польського Vogue зі сміливою й важливою заявою, написала листа про те, що нині відбувається в її країні через обмеження прав жінок на аборт і поділилася надіями на інклюзивне майбутнє спільноти LGBTQ+ у Польщі.
У 2020-му Польща стала розділеною країною і як її жительці мені страшно від цього. Держава й церква об’єдналися, породивши конфлікт і глобальну суперечність усередині польського суспільства. Право вибору жінки тепер під загрозою, до представників спільноти LGBTQ+ ставляться як до людей другого сорту, а статеве виховання в країні поступово сходить нанівець.
У Польщі найсуворіше законодавство в Європейському Союзі щодо абортів. Вони є незаконними, окрім трьох випадків — у разі зґвалтування, інцесту чи коли є загроза здоров’ю матері, а тепер і ці винятки поступово скасовують. Це зачепить не тільки жінок, а й усе суспільство. 22 жовтня Конституційний суд оголосив аборти поза законом у разі важких і незворотних вад розвитку плоду. Це означає, що держава змусить жінок доношувати вагітність до кінця терміну й народжувати дітей з важкими проблемами, які можуть померти від сильного болю буквально через кілька хвилин після народження. Держава починає втручатися в наші найособистіші рішення, які впливають на наше життя, нашу долю, наше здоров’я й безпеку.
Право жінки вибирати — це лакмусовий папірець здорового й прогресивного суспільства. Ці рішення уряду вплинуть на польське суспільство на десятиліття вперед. Наші жінки — матері, дружини й дочки майбутнього — розраховують, що ми поставимо їх на перше місце.
Спільноти LGBTQ+ в Польщі живуть у страху. Допускати дискримінацію й маргіналізацію будь-якої групи людей — це боягузливо й огидно. Здебільшого така поведінка ґрунтується на страху й темряві. Польська церква, що маніпулює громадською думкою, вступає в серйозну суперечність із тим, куди веде католицьку віру Папа Франциск II. Всіх тих, хто страждає фобіями з приводу LGBTQ+, мені хочеться закликати протистояти своїм страхам і ставати відкритішими. Польща краща за це. Ми кращі за це!
У 2017 році я заснувала фонд статевого виховання, який називається SexedPL. Рішення ініціювати цей проєкт було радше прагматичним і практичним, ніж емоційним. Упродовж тисяч років секс був частиною нашого життя. Кожен з нас, на клітинному рівні, складається із сексу. Як можна уявити собі прогресивне й здорове суспільство, у якому ми не розповідаємо нашим дітям про їхні тіла, особисті межі, згоду й безпечний секс. За своєю суттю секс — це дуже особисте поняття, пов’язане з глибокою невпевненістю й небезпеками, тому просто ігнорувати його чи нехтувати ним — безвідповідально. Для Польщі це крок назад.
У 2020-му польський уряд робить все можливе, щоб ввести цензуру і в кінцевому підсумку заборонити статеве виховання. Атака нашого уряду на статеве виховання — це атака на наших дітей.
Бувають миті, коли я почуваюся спустошеною й наляканою. І хоч я не вважаю себе значущішою за будь-якого іншого громадянина Польщі, моя сім’я, як і вся спільнота, нині стривожена й невпевнена у власному майбутньому. Я спостерігаю за вуличними протестами, пов’язаними з репродуктивними правами жінок, з гордістю й жахом навпереміш. Я намагаюся згадати, коли улюблена Польща стала такою. Після всього, що країна пережила за останні 100 років, — ми опинилися тут. Я намагаюся бути оптимісткою й роблю все, залежне від мене, щоб підтримати жінок і чоловіків, які борються проти гноблення й обстоюють наші права. Я впевнена, що ми зможемо змінити ситуацію, тільки проявивши сміливість і відкрито заявивши про свою позицію.
За своє життя ми навчилися багато чого, але фундамент, який нас підтримує, полягає в тому, що наша Польща здатна процвітати й може адаптуватися під час криз. У кожному з нас є добро, нам потрібно лише навчитися чути одне одного, зберігати спокій і більше ніколи не підривати власну цілісність. Ми вільні тільки тоді, коли всі рівні.