Парфумерний сленг рясніє словами і виразами, що ущільнюють пласти культури і знань до декількох букв. Один з найбільш ємних термінів – "бабушінг", з наголосом на другий склад.
Текст: Ксенія Голованова
"Бабушінгом" називають парфуми з виразним вінтажним звучанням, чию знайому мелодію можна вгадати з перших нот. Зазвичай, парфумерна стилізація полягає у використанні колись надпопулярних, але призабутих матеріалів і їх комбінацій або – у випадку недоступності – чогось на них схожого. Якщо взяти за основу аромату нітромускуси, як в старому L'Air du Temps, Nina Ricci, то для людей, скажімо, старших 35, він буде свідомо дуже "вінтажним".
Цього року безліч марок, люксових і нішевих, звернулися до класичних, добре перевіреним часом жанрів – шипрів і колонів. Chloé випустили Nomade – вагомий шипр, мало схожий на їх колишні аромати, прозорі і делікатні, як ботанічна ілюстрація.
У італійців Nasomatto вийшов Nudiflorum – гірка шкіра в дусі легендарного Bandit, Robert Piguet. У альдегідно-квітковому Superstitious, Frédéric Malle, чимало цитат з великої парфумерної класики Chanel No.5 і Caleche, Hermès.
Звідки такий очевидний інтерес до ароматного минулого? Думки експертів розходяться. Повернення до класичних парфумерних жанрів пов'язане з тим, що продукти вже "відлежалися" і їх можна продати знову, дещо допрацьовані. Мода, в тому числі і парфумерна, циклічна, а юні покупці просто не стикалися ні з чим подібним раніше: моховиті шипри і альдегідні аромати не викликають ніяких асоціацій і здаються принципово новими. Можливо, справа ще й у тому, що сучасний парфумерний ландшафт став занадто складним: тільки 2017 року вийшло понад 4 000 нових ароматів, тоді як минуле в силу економічних причин здається більш зрозумілим. Раніше, якщо хотілося "справжнього парфумерного Сходу", на виручку приходили Opium, YSL, або Shalimar, Guerlain; сьогодні ж східних композицій – сотні. "Багато людей живуть у світі спогадів, а спогади – невірна, хитка штука. Насправді в минулому співвідношення поганих і хороших ароматів, як хороших і поганих парфумерів, було приблизно таким же, як і сьогодні, – коментує парфумер Роже Дав. – Інша справа, що самих ароматів було менше і орієнтуватися було простіше".
Але є й інше, більш просте і людяне пояснення. Нам приїлися дивні аромати і хочеться "нормальних" парфумів, "як раніше". Нормальних – означає по-хорошому зрозумілих і красивих. Можете вважати "новий вінтаж" елегантною відповіддю парфумерному ринку: з одного боку – поетиці занепаду, якою перехворіла нішева парфумерія (гар, палені ганчірки, "молекули" та інші арт-гаусні конструкти), з іншого – рожевим водицям без сенсу і змісту.