21 липня виповнюється 49 років Шарлотті Генсбур — одній з найталановитіших героїнь нашого часу. Музика, кіно, театр, участь у модних рекламних кампаніях — за що б не бралася Шарлотта, дочка Сержа Генсбура і Джейн Біркін, вона робить все з надзвичайним смаком і шляхетністю.
Музична кар’єра Шарлотти почалася в 13 років зі скандалу. Разом з батьком вона знялася в кліпі на пісню Lemon Incest — сьогодні, найімовірніше, цей кліп заборонили б, а стосовно Сержа Генсбура застосували б процедуру публічного остракізму. Використовуючи в назві треку гру слів, провокатор Генсбур створив чуттєву композицію про кохання батька до дочки, але кліп, у якому обидва лежать у ліжку (Генсбур оголений до пояса, його дочка в одній сорочці), викликав неоднозначну реакцію й звинувачення в гламуризації інцесту. Генсбурові тоді довелося давати інтерв’ю й пояснювати, що він не мав на увазі нічого поганого, а ось в житті Шарлотти кліп зіграв радше позитивну роль. Lemon Incest визначить головну якість Шарлотти у творчості — повну свободу без меж.
"Я думаю, сьогодні мій батько був би засуджений за кожен свій рух, за кожне слово", — сказала Шарлотта Генсбур в інтерв’ю The Guardian у 2019 році. "Все тепер так політкоректно. Так сумно. Так очікувано. І всі так бояться того, що трапиться, якщо вони зайдуть надто далеко. Особливо чоловіки. Кілька твітів, і все готово... їхня кар’єра скінчена". Що стосується її власної кар’єри, то в 15 років вона запише дебютний альбом Charlotte for Ever, який повністю створив її батько, а потім візьме велику паузу. 20 років знадобиться Шарлотті Генсбур, щоб повернутися до музики й зрозуміти, чи хоче вона бути співачкою.
Нині Генсбур має п’ять студійних альбомів, найзнаковіший серед них — Rest 2017 року, присвячений її сестрі, Кейт Баррі, яка у 2013 році наклала на себе руки. Після загибелі сестри Шарлотта разом із чоловіком і дітьми виїхала з Парижа — каже, просто фізично не могла жити там, де її сім’ю знав кожен зустрічний, і переїхала до Нью-Йорка, де мешкає вже сім років. Альбом Rest — квінтесенція Шарлоти Генсбур. Відвертий, болісний, прямолінійний, і, нарешті, повністю написаний самостійно. (Шарлотта довго не вважала себе талановитою поетесою, особливо порівнюючи з батьком.) У цьому альбомі одна з найвідоміших і найуспішніших жінок Франції нарешті зізнається, що бути дочкою генія — важкий тягар.
"У кіно можна так нічого і не зробити: тебе просто не оберуть. Ось що мене лякає в ремеслі актора. Якби я зараз починала, то писала б або знімала сама, щоб бути мотором, а не гальмом", — сказала Шарлотта Генсбур в інтерв’ю українському Vogue у 2018 році. І якщо до музики Шарлотту підштовхнув батько, то до кіно — мати Джейн Біркін, яка завжди вважала, що та стане гарною актрисою.
Шарлотта дебютувала в кіно в 13 років, зігравши дочку Катрін Деньов у фільмі "Слова і музика", а вже в 15 років отримувала премію "Сезар" за головну роль у фільмі "Зухвала дівчина". Символічно, що головна героїня виявилася такою схожою на неї саму: тоненьку дівчину в тільниках і джинсах, яка соромиться себе. Пізніше, вже в дорослому віці, Шарлотта скаже, що ніколи не любила свою зовнішність і завжди соромилася своєї худорлявості, носа, очей, волосся і вже точно ніколи не вважала себе привабливою. Скандальних ролей актриса — справжня дочка свого батька! — ніколи не боялася. У 1993 році вона знялася у фільмі свого дядька Ендрю Біркіна "Цементний сад" — про підлітків, брата й сестру, які вступають у сексуальний зв’язок після смерті батьків.
Мабуть, після батька головним чоловіком, що вплинув на її кар’єру, виявився видатний і жахливий Ларс фон Трієр. Вони зробили разом три картини — "Антихрист", "Меланхолія", "Німфоманка". Фільми фон Трієра часто називають жінконенависницькими, але Генсбур завжди відкидала цю ідею, заявляючи, що саме із цією людиною вона зробила найкращі свої роботи. "Він дає такі чудові ролі жінкам", — розповідає вона в інтерв’ю The Guardian. "Як він може бути жінконенависником, якщо зображує таких жінок? Але це правда, що фон Трієр штовхає вас у дійсно темні місця. І це саме те, що я шукаю в акторській майстерності — я хочу, щоб хтось підштовхнув мене туди, де я не була, де важко, де мені незручно. Це все, чого я хочу".
Щарлотта Генсбур — муза (до речі, сама вона не любить це слово) багатьох фотографів, режисерів, дизайнерів і стилістів. "Відчувати" одяг її навчила мама — Серж Генсбур, за словами Шарлотти, не любив вбиратися, і завжди носив стандартну уніформу з джинсів і білої сорочки, за якою міг сховатися. Найпростіше стиль співачки можна описати словосполученням "французький шик". Повсякденний гардероб Шарлотти Генсбур складається з вузьких джинсів, білих футболок, піджаків і тренчів із чоловічого плеча, ну а на червоній доріжці Генсбур з’являється в зухвалих міні — часто це вбрання авторства її друга, дизайнера Ентоні Ваккарелли, і Дому Saint Laurent, з яким актриса співпрацює. В інтерв’ю ж актриса зізнається: найбільша її модна проблема — знайти ідеальні джинси по фігурі.