ONUKA представляє новий альбом KOLIR

За три роки після виходу альбому MOZAЇKA гурт ONUKA випускає KOLIR — третій повноформатний альбом. До KOLIR увійшли десять треків, три з яких уже добре знайомі слухачам: ліричний та інтимний сингл СЕАНС, присвячений страхам; сміливий, енергійний трек XASHI з потужним соціальним меседжем і сучасна веснянка ZENIT.

image

KOLIR відкриває новий етап в дискографії ONUKA. Це найінтимніший і найвідвертіший альбом, багато в чому навіяний подіями з особистого життя лідерки гурту Нати Жижченко: у 2020 році Ната і саунд-продюсер групи Євген Філатов уперше стали батьками.

"У музичному сенсі цей альбом — симбіоз між першою класичною платівкою ONUKA і більш електронним релізом VIDLIK. Мені здається, цей альбом справді набув кольору. Він звучить так, як я „звучу" і почуваюся нині: іноді буваю жорсткою, бойовою, а іноді — ніжною мамою, яка співає колискову, — розповідає Ната Жижченко. — У новому альбомі немає треків ані про пандемію, ані про війну, ані про екологію — про це ми вже багато сказали своєю музикою. Локдаун дав змогу більше зосередитися на своєму внутрішньому світі й писати про особисте".

KOLIR — альбом-відкриття, альбом-прецедент: у ньому багато того, що гурт зробив уперше. Зокрема, вперше за восьмирічну історію ONUKA записано дует — композицію UYAVY створено спільно з гуртом "ДахаБраха". Колаборація двох головних етногуртів країни — велика подія й насолода для шанувальників. Перша взаємодія ONUKA і "ДахиБрахи" сталася 2019 року в межах співпраці з брендом "Моршинська", тоді ж виникла ідея і про повноцінний дует. UYAVY — динамічний і сповнений дикої енергії трек, у якому сходиться самобутній колорит "ДахиБрахи" і майже танцювальне звучання ONUKA.

"Чесно кажучи, я не дуже люблю дуети. Мені подобається, коли артист працює у своєму ключі, а в дуеті часто хтось втрачає свою ідентичність, — каже Ната Жижченко. — Але наш трек з гуртом "ДахаБраха" мені дуже подобається. Марко співає про буденність життя, дівчата — про нещасне кохання, а моє послання — про світ, у якому немає бід. Все рухається колом, і, хоч які маєте проблеми, завтра настане новий день".

Ще один сюрприз — композиція SON. Її написав брат Нати, музикант Олександр Жижченко, 20 років тому. А тепер ONUKA записала її в супроводі народних інструментів, які надали ліричному треку масштабного й водночас тонкого звучання.

У новому альбомі чимало соціальних меседжів, без яких неможливо уявити творчості ONUKA. Трек GUMA, зокрема, присвячений байдужості суспільства до людей з обмеженими можливостями. Цією композицією, в основу якої ліг звук входу в метрополітен, записаний для незрячих на станції метро "Славутич" у Києві, ONUKA хоче продемонструвати незахищеність цієї верстви населення в нашій країні. "Не чую, не бачу, не скажу" — три дії в лейтмотиві GUMA повністю описують реалії, у яких ми живемо, — сповнені байдужості, неуважності й апатії. Особливо вони стосуються людей з обмеженими можливостями, що більше від інших страждають через цю індиферентність.

"Навіть не знаю, що гірше: байдужість чи характерна для нашого часу фейсбукова залученість у все, насправді досить фейкова. У кожного з нас стільки проблем, що долучатися по-справжньому, відчувати глибоку емпатію складно. Немає жодної родини в Україні, яка не стикнулася б з хворобою, горем, яка не постраждала б від війни. Я впевнена: щоб допомагати іншим і бути небайдужим, потрібна велика відвага".

За словами Нати Жижченко, її улюблений трек в альбомі — TY. Текст Ната написала відразу після народження сина, ну а історія створення музики — майже етнографічний детектив.

"Торік мені до рук потрапили десять цілком реальних старовинних українських свищиків, яким понад сто років. Це дитячі музичні інструменти, зроблені з глини, — розповідає Ната. — За пропозицією Музею історії Києва я озвучила їх для тематичної виставки. Цікаво, що, попри вигляд і поважний вік, п’ять з них заграли дуже чисто і ясно. Але на цьому історія не закінчилася. На одному зі свищиків якимось дивом вдалося зіграти мелодію, яка, вже з акомпанементом, нагадала мені твори Тараса Петриненка. Музиканта, якого я безмежно ціную і поважаю. Артиста, музика якого супроводжувала мене в дитинстві на ескалаторах київського метрополітену. І ось цій мелодії з відлунням естради 80-х ми з Женею вирішили надати сучасної форми.

Поєднання цих трьох елементів — естради минулого століття, свищиків позаминулого й стимпанківського звучання QСhord — і для мене, і для Жені стало реальним іспитом, який хотілося скласти. Зрештою, це єдиний трек, на якому можна почути музичну іграшку, кимось втрачену колись давно на території Київської області — і знайдену в наші дні!".

Фінал альбому — яскрава точка, яка також стане сюрпризом для слухачів. Сингл з майже містичною і дуже особистою назвою "23.42" — колискова, яка у виконанні Нати звучить ніжно, відверто, майже як сповідь. Багато хто з нас не раз чув традиційну українську колискову "Ой ходить сон коло вікон", але в інтерпретації Нати ця народна пісня представлена ​​несподівано сучасно.

"„Ой ходить сон коло вікон" — моя улюблена колискова. Нещодавно я записала її вдома в електронній лоуфайверсії. Як акомпанемент там звучить мій улюблений старенький омнікорд. Ми подумали, що буде логічним закрити цей альбом саме колисковою, яка фактично стала саундтреком мого року. Для мене це символічно".

На обкладинці альбому Ната зображена в прикрасах, які створив з переробленого пластику лондонський дизайнер Гі Бултовскі. Намисто, що на Наті, зроблено з розплавленого одноразового посуду. Для артистки, відомої своєю активною соціальною позицією, це можливість ще раз нагадати про потребу усвідомленого ставлення до навколишнього світу.

Популярне на VOGUE