Мерілін Монро не була б собою без свого кіногардероба (у реальному житті акторка воліла носити дуже прості, скромні й навіть закриті речі). Однак її вбрання для знімання завжди були надзвичайно ефектними, провокаційними й зворушливими. Наприклад, знаменита сукня з плісированою спідницею, яка злетіла вгору над ґратами метро в стрічці "Сверблячка сьомого року" (яку створив дизайнер костюмів Вільям Травілла спеціально для цієї сцени) назавжди залишилася в історії кінематографу. Як і сукня-бюстьє кольору фуксії з бантом і такими ж рукавичками з фільму "Джентльмени надають перевагу білявкам". Vogue.ua на честь дня народження Мерілін Монро розібрав сценічний гардероб акторки.
Дії фільму розвивається в часи "сухого закону" — музичний колектив "Великосвітський джаз красуні Сью" вирушає на гастролі до Флориди, в готель Seminole-Ritz Hotel (знімання відбувалися в реальному готелі Hotel del Coronado і він є в незмінному вигляді досі). Гардероб героїні Монро, Душечки, складався з напівпрозорих суконь, розшитих бісером і лелітками, з глибокими декольте, голою спиною, які іноді потребували часткової відмови від спідньої білизни. За винятком останньої, образ Душечки цілком доречний для сучасних вечірніх виходів.
Історія театрального роману з Мерілін Монро та Івом Монтаном у головних ролях за сценарієм Артура Міллера потребувала від костюмерів дещо інших рішень, ніж звичні "голі" сукні й тонни діамантів. Одним з головних предметів гардероба в стрічці став блакитний ірландський светр, зв’язаний "кісками", який, до речі, 1999 року придбав Дім Gerard Darel на аукціоні Christie's. Коротке в’язане вбрання Монро вдягнула разом з напівпрозорими чорними колготками й заспівала Монтану пісеньку My heart belongs to Daddy. Також в арсеналі акторки для фільму були: чорна лаконічна сукня, сорочка чоловічого крою й прості чорні лодочки. Все те, що й тепер можна сміливо носити і вдень, і вночі.
Деталі роману веселої рекламної моделі героїні Монро і її сусіда по дому можуть пригадати лише найвідданіші прихильники творчості акторки. Здебільшого фільм запам’ятався сценою із сукнею, що злітає догори. Знімали її на 52-й вулиці в Нью-Йорку о першій годині ночі й подивитися на спідню білизну Мерілін прийшло п’ять тисяч глядачів. Сам же автор вбрання, Вільям Травілла, називав його "тією самою дурною сукнею". На її створення витратили всього два дні, а зшито її було з віскозно-ацетатного крепу. Кожну складку зашивали вручну, а ліф укріпили металевим каркасом. Крім нього, легковажна героїня Монро у фільмі носила легкі літні батистові й бавовняні сукні кондитерських відтінків. Якраз такі стануть дуже популярними цього літа.