Всі прихильники космічної моди схиляють голови перед Зендеєю, яка ввечері 15 лютого викликала феєрію емоцій на лондонській прем’єрі стрічки "Дюна: Частина друга" та зробила всіх інших зірок фільму зайвими в очах світової модної преси.
Напередодні паризької премʼєри в офісах Vogue зʼявилася новина про те, що Лоу Роуч, людина, яка винайшла фразу "архітектор іміджу", та славнозвісний стиліст актриси, спілкувався з Марко Капальдо, щоб взяти сукню з майбутньої презентації 16Arlington на Тижні моди в Лондоні для Зендеї. Для тих, хто не знайомий зі складними соціальними звичаями індустрії: одягнути сукню, щойно вона з’явиться на подіумі, — це потужна заява; одягнути її до того, як її покажуть на подіумі, — це привілей, призначений для особливих зірок, які поблажливо дивляться вниз на решту категорії "А" з якоїсь іншої стратосфери слави. І, зрештою, Зендея навіть не одягла драпіровану лелітками річ на прем’єру. Вона просто зʼявилася в ній, як зазначив Лоу в інстаграмі, щоб дати інтерв’ю пресі "перед шоу".
Під "шоу" Роуч міг мати на увазі або фільм "Дюна: Частина друга", або його власне модне досягнення на червоній доріжці. Роуч одягнув Зендею в боді з осінньої кутюрної колекції Тьєррі Мюглера 1995 року. Навіть за стандартами французького дизайнера, ця колекція була створена радше для видовища та розмов, аніж для вжитку. Це шоу відбулося в Cirque d’Hiver на честь 20-річчя його бренду, у ньому взяли участь супермоделі (Клаудія, Лінда, Кейт, Карен, Наомі) упереміж із порнозірками та знаменитостями, як-от Тіппі Гедрен і Петті Герст. Тоді на подіумі показали латексні боді, незрозумілу кількість йоркширських тер'єрів, виступ Джеймса Брауна і дебют "сукні Венери" в стилі Боттічеллі, яку одягла Карді Бі на церемонії "Ґреммі" у 2019 році.
Коротше кажучи, це був майстер-клас того, що Vogue колись назвав "скальпельним" дизайном Мюглера, "аеродинамічним" дизайном, кульмінацією якого стала німецька модель Надя Ауерманн, яка гуляла подіумом в боді з хрому та плексигласу, розробленому спільно зі спеціалістом з авіабудування. Жан-П’єр Делькро та натхнений роботою японського ілюстратора Хадзіме Сораяма. Відомі як гіноїди та увічнені Гельмутом Ньютоном на зніманні для числа Vogue за листопад 1995 року, ці костюми залишаються символом естетики Mugler, які впливали на багатьох дизайнерів — від Александра Макквіна до Ніколя Жеск’єра — протягом десятиліть.
Якщо престур "Барбі" в якийсь момент викликав у більшості редакторів втому від лялькового одягання, то виходи Зендеї під патронатом Лоу Роуча все ще так само п’янять, як спайс.