Стефан Нільсон, трендхантер, автор блогу про етичне виробництво в сфері дизайну trendstefan.se, адвокат теми сталого розвитку, – про те, як зробити ідею свідомості привабливою.
Тема сталого розвитку стала головним важелем популізму в сучасній моді. Як бути?
Найближчі два роки ми переживатимемо з цього приводу ще більше. Звіти про викиди ставатимуть все тривожнішими, адже ми всі так само продовжуємо літати, споживати і в цілому не завжди робити свідомий вибір. Але є надія. Величезну кількість інновацій анонсують ледь не щодня, і наша робота – знаходити їх і розповідати про них. У пошуку нових джерел чистої енергії є цікаві зрушення: наприклад, в Ісландії почали створювати виробництва, які видобувають енергію з лави. А ще ми, зрозуміло, спостерігаємо зміну цінностей в процесі споживання. Люди награлися в шопінг. Netflix запустили шоу "Прибирання з Марі Кондо". Ми більше хочемо позбавлятися речей, ніж купувати їх.
Міленіали, як стверджують дослідники, орієнтовані на свідоме споживання. Чи правда це, на вашу думку?
Міленіали – люди з новим типом мислення, який нам не притаманний. Ми повторюємо своїх батьків, вони – ні. Вони не п'ють, не займаються сексом, і це статистика, а не моє особисте спостереження. Навіщо пити і втрачати контроль – така їхня позиція щодо алкоголю. Вони інакше сприймають секс, бо в мережі бачать більше відвертих фото. Їм подобається залишатися вдома з мамою. І вони не купують стільки, як ми – їх не цікавить таке самоствердження. Що робить їх cool? Це не об'єкти, це поведінка – що їси, як проводиш час, чим займаєшся.
Сьогодні люди охочіше витрачають гроші на подорожі, а не на речі. Але туризм не менш шкідлива індустрія...
Індустрії авіаперельотів і виробництва тканин – найшкідливіші щодо викидів СО2. І зміна настроїв щодо шопінгу не змінює загальної картини впливу на навколишнє середовище. Саме тому лідери думки повинні транслювати корисні ідеї. Подивіться, як ми змінили ставлення до куріння – це перестало здаватися крутим. Якщо більше показувати, що перельоти – це не так чудово, як здається, ми змінимо звички. Наприклад, подорожуватимемо довше, а не більше, або вибиратимемо інші види транспорту.
Як гадаєте, апетити споживання і надалі зменшуватимуться?
Будуть і повинні. Інтерес до споживання нового знизиться в цілому. За останні 60 років тема відповідального ставлення до навколишнього середовища загострювалася кожної декади – чи то тема екологічної катастрофи в Перській затоці 1991 року, чи масового знищення лісів Амазонії на рубежі тисячоліть. Після виходу документального фільму "Незручна правда" 2006 року наступні кілька років стали епохою одкровення про глобальне потепління. Зараз фокус проблеми зосереджений на споживанні, до якого люди ставляться як до своєї особистої відповідальності. Ніхто не очікує від політиків, що вони вирішать проблему, кожен сподівається на себе. Приклад – шведська школярка Грета Тунберг, яка почала свій одиничний "шкільний страйк за клімат" у серпні 2018 року біля будинку шведського парламенту. 2019-й – рік, присвячений стійкому розвитку.
Тема сталого розвитку має регіональні особливості?
Звісно. Наприклад, у США вона розбивається об твердження: "Ви нас не змусите не їсти гамбургери" або "Чому я не повинен літати? Я маю на це право". Це їхня ментальність. Німеччина – найпрогресивніша країна в Європі, як мені здається: на вулицях я бачу рекордну кількість магазинів, що працюють відповідно до принципів сталого розвитку. У Швеції сформована традиція віддавати непотрібні речі в місця перепродажу, при цьому самі ми не користуємося предметами вторинного ринку.
Як краще просувати тему сталого розвитку?
Головне – змінити інтонацію: не присоромлювати, а підтримувати людей у правильному виборі.
Добре б, наприклад, замінити надувні кулі з пластику на живі квіти, з якими діти можуть пустувати. Далі треба привнести більше гумору в цю тему. Якось я бачив напис біля магазину в Нью-Йорку: "Найсвідоміший ходитиме нагим". Це добре – так транслювати багатогранність проблеми. І нарешті, важливо вказувати на вдалі приклади ресайклінгу, як-от лінія кросівок Adidas із переробленого пластику (а не підносити дивакувату сукню з пластикових пакетів як творчий ресайклінг). Я завжди пропоную дизайнерам думати про нові матеріали, а не про форми.
Інтерв'ю відбулося під час візиту Стефана Нільсона до України для проведення дискусії в межах восьмого Шведсько-українського бізнес-форуму за підтримки компанії Electrolux.
Текст: Таня Соловей