Сучасна індустрія освітлення шкіри давно очікує на розплату. Ця технологія нерозривно пов'язана з колоризмом, потенційно шкодить вашому психологічному і фізичному здоров'ю. У цьому матеріалі розповідаємо про рух опору, що розвивався упродовж останнього десятиліття, а зараз актуальний як ніколи.
Відбілювання шкіри, освітлення шкіри, знебарвлення шкіри — всі ці терміни означають один процес, коли за допомогою кремів, мила та іншої косметики шкіра стає світлішою — від кількох відтінків до екстремальніших перетворень.
Проблеми з висвітленням шкіри різноманітні. Один з основних симптомів колоризму — забобон, згідно з яким, світла шкіра цінніша за темну, особливо в межах однієї расової або етнічної групи. Освітлення шкіри увічнює расистські уявлення і негативно впливає на жінок, які мають сліпо дотримуватися сексистських уявлень про красу. Тут також про застарілі концепції класової значимості, адже існує думка, що жінки зі світлішою шкірою мають підвищену соціальну мобільність та статусність. Цікаво, що в Індії людям можуть відмовити в прийомі на роботу і укладенні шлюбу лише через темніший тон шкіри.
Індустрія освітлення шкіри поширена в більшості країн світу, включаючи деякі частини Африки, Азії і Карибського басейну, зачіпаючи окремі діаспори в Європі і Північній Америці. Незважаючи на зростаючий опір, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я капіталізація індустрії до 2024 року досягне 31,2 мільярда доларів.
Після недавніх глобальних протестів проти расової несправедливості кілька великих брендів оголосили про зміни в своїх продуктових лінійках. У червні Johnson & Johnson заявили, що зупинять виробництво двох ліній косметики, які висвітлюють шкіру і продаються в Азії і на Близькому Сході. Слідом за цим Unilever, виробник косметичного засобу Fair & Lovely, що продається в Індії, оголосив про зміну назви лінійки на Glow & Lovely і відмову від формулювань, що пропагують висвітлення. L'Oréal оголосили про аналогічні зміни в маркетинговій термінології.
Вважається, що освітлення шкіри практикували з давніх часів, але у XVI столітті жінки почали використовувати все, що є під рукою, щоб мати світліший колір обличчя: це вказувало на вищий соціальний статус. Відомо, що королева Єлизавета I використовувала венеціанську блакить для відбілювання своєї шкіри, яка з часом, звісно, її і спотворила.
Ще одним популярним способом для відбілювання обличчя у вікторіанську епоху були вафлі з миш'яком, які продавалися до 1920-х років. Тоді засмагла шкіра стала новим маркером, який означав багатство і статус, і саме тоді продукти, що освітлюють шкіру, стали асоціюватися переважно з людьми з іншим кольором шкіри.
Сьогодні поширеність методів відбілювання шкіри варіюється в залежності від країни, але ВООЗ зазначає, що це одна з найбільш швидкозростаючих галузей індустрії краси в світі. Згідно зі звітом за 2011 рік, 40 відсотків африканських жінок відбілюють шкіру, при цьому Нігерія повідомила про найвищий рівень використання висвітлюючих коштів — 77 відсотків. Далі йдуть Того (59 відсотків), Південна Африка (35 відсотків), Сенегал (27 відсотків) і Малі (25 відсотків). При цьому Азіатсько-Тихоокеанський регіон — найбільший ринок у світі, а частина світового доходу в 2018 році склала 54,3 відсотка. В Індії засоби для освітлення шкіри складають 50 відсотків ринку засобів з догляду за шкірою на території всієї країни і щорічно оцінюються від 450 до 535 мільйонів доларів.
Призначені для освітлення шкіри засоби можуть зашкодити здоров'ю, адже у їхньому складі є токсичні хімікати. Ртуть у косметиці заборонена в багатьох країнах, але ВООЗ допускає обмеження її в пропорції 1 мг на 1 кг в засобах для освітлення шкіри. Зазначимо, що продукти з великим вмістом ртуті легко доступні в Інтернеті і в спеціалізованих магазинах, а відсутність регулювання галузі означає, що часто ртуть не значиться в списку перерахованих інгредієнтів.
До несприятливих наслідків від використання таких продуктів належать шкірний висип, рубці, пошкодження нирок, периферична невропатія, занепокоєння, депресія і психоз. Ртуть пригнічує вироблення меланіну, тому без природного захисту шанувальники відбілювання більш сприйнятливі до розвитку раку шкіри.
Але ртуть — не єдиний токсин, про який варто турбуватися, — до інших популярних інгредієнтів, що освітлюють шкіру, відносяться гідрохінон, кортикостероїди і глутатіон. Ці препарати обмежені або ж заборонені в багатьох частинах світу, але вони досі з'являюся в продуктах вітчизняного виробництва. З’ясовано, що гідрохінон небезпечний не менше за ртуть; стероїди можуть зруйнувати захисний бар'єр шкіри при глутатіону для освітлення шкіри і спричинити резистентність до стероїдів.
Проте, попри сильну загрозу здоров'ю (і життю), багато людей продовжують практикувати освітлення шкіри, і це свідчить ось про що: для багатьох це очевидна спроба вписатися в суспільство, яке не приймає темнішу шкіру. Надія отримати більше можливостей і прийняття суспільством переважує можливі ризики для здоров'я.
Британо-нігерійська актриса Беверлі Найя розмірковує про це в своєму документальному фільмі Skin 2019 року, який вийшов на Netflix. Вона пояснює, що жінки більше схильні до відбілювання шкіри через важливість шлюбу в суспільстві: "Темношкірі жінки відчувають, що якщо вони не світлошкірі, то можуть не знайти чоловіка або не зробити успішну кар'єру; як наслідок, вони стають на шлях відбілювання під тиском суспільства, щоб домогтися успіху або бути бажаними".
Розмови про освітлення шкіри набирають обертів, і цей імпульс необхідний для початку значних змін. Найя каже, що у фільмі Skin започатковано розмови про відбілювання шкіри в Нігерії, де люди звикли "майже нічого не знати про те, що таке колоризм, або навіть не помічають, що є проблема, щоб виступити проти неї".
Аміра Адаве, активістка і виконавча директорка The Beautywell Project, некомерційної організації з Міннесоти, метою якої є припинення практики відбілювання шкіри і впливу на неї хімічними речовинами, стверджує, що обізнаність важлива не тільки для людей, які практикують освітлення, але і для спільнот в цілому, і що уряди повинні відповідати за захист людей. Зміни в законодавчій політиці чинять тиск на бренди. За останні десять років уряди низки країн почали забороняти продаж засобів для освітлення шкіри або вводити суворіші санкції проти них. Так було зроблено в Кот-д'Івуарі в 2015 році, в Гані в 2016 році і в Руанді в 2019 році. Подібні реформи впливають на навколишні країни і на світову арену.
Крім того, необхідно змінити ставлення до ситуації на рівні громадськості, що означає, зокрема, перегляд популярних стандартів краси в ЗМІ. Тпак, у 2014 році в Індії заборонили рекламу з дискримінацією за кольором шкіри, але упередженість щодо світлої шкіри все ще проявляється, наприклад, у відсутності показу різноманітності відтінків шкіри. Подання її має значення, особливо для наступного покоління. Найя заявляє про важливість навчання дітей "чорній красі, поки вони ще молоді, щоб вони росли впевненими в собі".
Концентрація уваги на зціленні і усуненні заподіяної шкоди, через упереджене ставлення до тону шкіри, яке тривало роками, є невід'ємною частиною змін, про які говорять активісти. Адаве пояснює, що "освіта в цій проблемі в спільнотах має бути дуже цілеспрямованою, даючи людям можливість зрозуміти свою історію, включаючи вплив колонізаторів і необхідність деколонізувати себе". Еммануель вважає, що бренди також повинні нести відповідальність за "усунення наслідків упередженості". Вона додає: "Саме слово "краса" потребує перегляду. Проблема в тому, що зовнішньому вигляду людини надається таке велике значення ... Красу слід визначати як вроджену цінність і гідність людей усіх форм, розмірів і відтінків шкіри ".
Текст: Marta Sundac