30 листопада народився Вінстон Черчилль — людина, без якої історія ХХ століття могла би бути геть іншою. У день народження легендарного політика ділимося особливими фрагментами його біографії, які розкривають нам багатогранність, талант та жагу до життя цієї великої людини.
Книги
З того самого моменту, коли батько подарував Вінстону книгу Роберта Льюїса Стівенсона "Острів скарбів", хлопчик полюбив читання. Пізніше він захопився творчістю Шарлотти Бронте, Гі де Мопассана і Сомерсета Моема. Черчилль міг напам’ять цитувати цілі уривки з творів Мільтона, Маколея чи Байрона. Дорослим, на службі у війську, він завжди просив матір надсилати йому книги.
Літературна праця
Одного разу Вінстон Черчилль запропонував своїй матері, леді Рендольф, стати його літературним агентом. Він був змушений приховувати свої заняття літературою, оскільки офіцерам збройних сил не дозволялося займатися комерційною діяльністю. У своїх листах до леді Рендольф Вінстон часто надсилав статті для публікації в британських газетах та журналах.
У вересні 1895 року в одному з таких листів Черчилль написав матері, що попри умови, про які вона домовилася з The Daily Telegraph, гонорар не повинен бути меншим, ніж 10 фунтів за статтю.
Безумовно, він усвідомлював, що часті його публікації в медіа можуть принести користь майбутній політичній кар’єрі. Водночас фінансовий бік питання був для Черчилля не менш важливим. Траплялися моменти, коли основним джерелом доходів сім’ї залишалася літературна діяльність. Наприклад, 1937 року вийшло 64 його статті, і за деякі з них він одержав чималий гонорар.
Окрім цього, Черчилль був плідним письменником. У його доробку роман, два життєписи, три томи спогадів та кілька історичних праць. А 6 жовтня 1953 року він отримав Нобелівську премію з літератури і 12 100 фунтів, які не оподатковувалися.
Одруження
12 вересня 1908 року 34-річний Вінстон Леонард Спенсер Черчилль обвінчався з 23-річною Клементиною Огілві Хозьєр у церкві Св. Маргарет у Вестмінстерському абатстві. На момент одруження Вінстон Черчилль був: видатним літератором, який уже читав лекції в Європі та США; національним героєм, який у 25 років утік з полону в Преторії і став наймолодшим членом парламенту в 1900 році; з 1905-го був секретарем у справах колоній у чинному уряді; у 1908-му, ще до освідчення Клементині, став президентом ради з торгівлі Великої Британії та запропонував свої знамениті соціальні реформи — восьмигодинний робочий день та мінімальну заробітну плату для шахтарів; у 1910 році, в той час як Клементина народила їхню доньку Діану і була вагітна сином Рендольфом, Вінстон Черчілль став міністром внутрішніх справ Великої Британії. Клементина і Вінстон прожили разом щасливих 56 років.
Розпорядок дня
У спальні Черчилля підтримувалася температура повітря 23 градуси Цельсія. Кожного ранку рівно о восьмій подавали ситний англійський сніданок. Перед роботою він завжди читав у ліжку свіжі газети. Одягаючись, Вінстон диктував щось важливе своєму секретарю. По обіді прогулювався в саду, годував золотих коропів і птахів на озері — або зводив стіни. Його норма — 200 цеглин на день. Після серйозної вечері чоловік брався за роботу і працював аж до 4 ранку.
Живопис
Політик був, за його власним визначенням, уже в "похилому віці" (40 років), коли почав займатися живописом і визнав це заняття "дивовижним досвідом". Це сталося в 1915 році, коли його було знято з високої посади першого лорда адміралтейства та переведено на незначну посаду в провінції.
Щоб відновити втрачену душевну рівновагу, Вінстон Черчилль з дружиною переїхали в заміський будинок Хоу Фарм. Тут він з відчуженим поглядом блукав газонами і щось бурмотів, розмовляючи з невидимим візаві. Дружина його брата, Ґвендолін, яка захоплювалася аквареллю, запропонувала Вінстону теж спробувати. Черчилль зробив кілька мазків і несподівано для себе захопився малюванням. Він створив за своє життя приблизно 500 полотен, багато з них були представлені на персональних та колективних виставках.
Також Вінстон написав есе під назвою "Живопис як розвага" і велику статтю "Хобі", що розкриває роль живопису в його житті.
Обкладинки TIME
Вінстон Черчилль двічі був удостоєний обкладинки TIME. В 1940 році прем'єр-міністр відзначився операцією "Динамо" в Дюнкерку. А в 1949-му його назвали "Людиною першої половини століття" за його роль в Другій світовій війні.