Історія фотографії, українські логотипи 1960-1980-х, комікс про незрячого супергероя та культура Латинської Америки – найцікавіші книжки, які ми читатимемо в жовтні.
Колектив У,Н,А – це об’єднання, зосереджене на дослідницько-кураторських практиках у графічному дизайні. До складу входять українські дизайнерки багатьох видань та мистецьких каталогів: Уляна Биченкова, Ніка Кудінова та Альона Соломадіна. Історія цієї дебютної книжки почалась ще 2017 року, коли У,Н,А колектив координував виставку "Знак. Українські товарні знаки 1960–80" у Малій галереї Мистецького Арсеналу. На жаль, більшість логотипів зникли разом із радянськими підприємствами. Тому дослідження, які проводять авторки книжки, вкрай нагальні для осмислення історії графічного дизайну другої половини XX століття, а також розвитку сучасних практик. У книжці співіснують два наративи – візуальний та текстуальний, які розкривають обрану тему в ширшій хронологічній перспективі: від аванґарду початку XX століття й до наших днів. Автори текстів: Ольга Гладун, Лія Безсонова, Рокас Суткайтіс, У,Н,А колектив. Книжка вийде українською та англійською мовами.
У видавництві "Родовід" вийдуть одразу дві книжки, присвячені історії фотографії: Джеффрі Бетчен "Вогонь бажання: зародження фотографії" та Джон Теґґ "Тягар репрезентації. Есеї про множинність фотографій та історії". Джеффрі Бетчен розглядає процес виникнення фотографії і доводить, що це гібридний медіум, що підлаштовується під форми та функції. Він описує фотографію та її розмаїття в різних культурах та історичних періодах. Джон Теґґ пропонує розглянути ту фотографію, яка не може бути мистецькою: випадкове фото, родинний альбом, документ у судах, госпіталях, поліції та інших державних інститутах, що організовують та контролюють соціум.
Ілюстрована історія кіно на перший погляд здається книжкою для дітей: яскраві ілюстрації та мало тексту. Та насправді, якщо зовсім не розумітись на історії кіно, оцінити її важко. Багато уваги Бордмен приділяє розвитку техніки, камерам, кінотеатрам і обирає найцікавіші деталі. Наприклад, чому мізансцени такі важливі або як відеокасети VHS врятували кіновиробництво. Історія кіно Бордмана не є однобоким поглядом білого чоловіка з західного світу. У книжці він згадує афроамериканського режисера Оскара Мішо, індійського Азіфа Каріма, віддає кілька сторінок Акірі Куросаві і розповідає про монтаж, як можливість для жінок потрапити у велике кіно в 50-х роках. З бонусів: згадка про всіх членів команди, яка працює над створенням та продакшином кіно, і список книжок для фундаментальнішого ознайомлення з історією кіно.
Blindman – це перший в Україні комікс для незрячих. У коміксі один герой – Блайдмен: це людина, яка не бачить, але відчуває коливання звукових хвиль, що йдуть зсередини стіни, розходячись по її поверхні. Для графіка Володимира Гавриша і сценариста Андрія Беницького це перший інклюзивний проєкт, створений шрифтом Брайля. Ідея Блайдмена також полягає в тому, що комікс, як медіа, може відійти від сюжетів про супергероїв і зосередитись на житті реальних людей. Блайдмен – це історія про зустріч зі світом і самим собою, автори називають кожну сторінку поезією.
Культовий колумбійський письменник Ґабріель Ґарсія Маркес завжди вважав себе журналістом, а вже тоді письменником. Казав, що журналістика в нього в крові. Тематика п’ятдесяти текстів "Скандалу…" – багатосяжна: від політичних переворотів до розповіді про перукаря президента, від літературщини, привидів минулого й майбутнього та розповіді про те, як пишуть романи, до інсайтів та феномену телепатії. Маркес писав у жанрі "магічного реалізму" і більшість його символів та ключів до відгадки творів криються в історії Латинської Америки. Саме тому варто почитати його тексти для газет і журналів, аби краще зрозуміти реальність країни на іншому континенті.
"Знак. Українські товарні знаки 1960-1980", "Теорія та практика фотографії", "Блайдмен" та "Скандал сторіччя. Тексти для газет та журналів" виходять за підтримки Українського культурного фонду.
Текст: Оксана Семеник, видавництво IST Publishing