Еріх Марія Ремарк – знаменитий німецький письменник, невід’ємний член Втраченого покоління – за своє життя написав багато гарних творів. Але в цьому матеріалі ми розповімо про перший – той, якого він соромився, але який найкраще демонструє справжню суть письменника; роман, виданий 1920 року, – "Мансарда мрій".
"На Західному фронті без змін", "Три товариші", "Тріумфальна арка" – "свята трійця" творчості німця Еріха Марії Ремарка. Саме за цими романами його найчастіше зустрічають, пізнають і судять. Проте, досвідчений читач, який прочитав і інші твори письменника, знає, що незважаючи на шедевральність кожного з відомих романів, Ремарк – це не лише війна, кальвадос і жінки, а значно більше. І відчути це можна саме в "Мансарді мрій" – дебютному творі ще "незайманого" письменника-початківця.
"Мансарда мрій" – абсолютно унікальний твір Ремарка, який він писав з шістнадцяти років і до повернення з армії, і вперше опублікував 1920 року. Незіпсований війною і легкий – він надихає і зачаровує. Написаний ще до того, як Еріх занурився у свій постійний меланхолійний стан. "Мансарда мрій" – це новела про мрії, про ті найбільш невинні марення, що були у кожного. Це троянди, класична музика, поезія, замріяні розмови, перше кохання, сентиментальність і наївність. Ця новела просякнута романтикою життя і його красою, але при цьому вже торкається важливих тем: кохання, прощення, самопожертви, щастя.
Так звана "мансарда мрій" – це будинок одного художника в невеликому німецькому містечку. Люди, що живуть там, далекі від справжнього, важкого життя в післявоєнній Німеччині. Як досить відомий письменник, Ремарк соромився своїх перших робіт, особливо цієї. У роки виходу книги в моді були зовсім інші теми. Німці, які програли війну, шукали спосіб забутися. Одним допомагав алкоголь, іншим – книжки (в основному еротика і детективи). "Зайва сентиментальність" Ремарка точно не вписувалася в цю похмуру картину. Проте, через вісім років, за кілька місяців до публікації легендарного "На Західному фронті без змін", видавництво Ullstein таємно скуповувало всі наявні екземпляри "Мансарди мрій" цього "роману про становлення майстра".
Звісно, "Мансарда мрій" – не літературний шедевр. Це всього лише проба пера наївного підлітка, а в наслідку – молодика з покаліченою душею, до того, як він занурився у свій вічний смуток. Але книгу варто прочитати з багатьох причин: від найменшої – вона невелика, а тому стане легким літнім чтивом, і до однієї з головних – вона допоможе зрозуміти все про Еріха: від того, як змінила його війна, до того, як він почав пити кальвадос і купатися в тілесних ласках чарівних дам. До Дітріх, до Годар, до багатьох людей і подій. Твір допомагає подивитися в душу автора, глибину якого можна відчути і в інших романах, наприклад, "Тінях в раю" – тих, де він говорить про улюблене. А все, що любив Ремарк, – це красу: від балерин Деґи до тонких губ Марлен. Це те, як він дивився на світ. Як на щось завжди незнане, завжди прекрасне, не смерть і гіркоту, а любов до життя. Вся ця любов – у "Мансарді мрій".