Кохання, переоцінка стосунків та особисті кризи – у центрі сюжетів головних книжкових новинок осені. Ми зібрали кілька романів про кохання та стосунки, які варті уваги.
"Він повертається в неділю", Ірена Карпа
Безумовно, один з найобговорюваніших українських цього романів року – це 500-сторінковий "Він повертається в неділю" письменниці та співачки Ірени Карпи ("Добрі новини з Аральського моря"). Ірена працювала над книгою понад три роки, пишучи її між Парижем та Києвом – містами, де сьогодні проходить її життя. Події роману відбуваються в Парижі, де разом із донькою та чоловіком живе головна героїня, архітектора Віра та її чоловік-француз, – та фронтом, де захищає Україну чоловік на ім'я Атрей. Між героями завʼязується переписка, і хоча їх розділяють кілометри та вони живуть різні життя, ці двоє стають одне для одного найближчими людьми.
"Він повертається в неділю" – чуттєва, поліфонічна, насичена героями та подіями книгами про любов на тлі війни і про те, як ми наважуємося жити та відчувати у найстрашніші часи.
#книголав
"Наші дружини на дні морському", Джулія Армфілд
35-річна британка Джулія Армфілд дебютувала в 2019 році зі збірки прози "Сіль повільна" і вже заслужила статус "блискуче сміливої" письменниці від The Guardian. "Наші дружини на дні морському" — дебютний роман Армфілд 2022 року, що розповідає про щасливу пару жінок, Мірі та Лії. Лія — морська біологиня, яка вирушає в експедицію. Коли Лія нарешті опиняється на поверхні й вирушає додому, Мірі усвідомлює, що повернути кохану жінку не означає повернути життя, яке вони мали раніше. Лія нездужає: майже не їсть, занурена у свої думки, а вночі залишає відкритими крани у ванній. Щось із того, що вона пережила в морській безодні, назавжди змінило їхні стосунки. Так "Наші дружини на дні морському", балансуючи на межі готичної казки та любовного роману, розповідає незвичайну та красиву історію про любов, близькість та горе.
Роман отримав премію Polari та був номінований на літературну премію Lambda за найяскравішу лесбійську прозу.
"Ще одну сторінку"
"Врозтіч", Ірина Виговська
Переоцінка стосунків, особисті кризи та, зрештою, вибір себе як головної людини у власному житті, про яку треба турбуватися: сьогодні особливо помітно, наскільки затребуваними є ці теми серед сучасних українських авторок. Саме про це розповідає "Врозтіч" Ірини Виговської — сучасний, сміливий та феміністичний роман про зраду та життя після неї. Головна героїня історії — 30-річна художниця Зера, дружина та мама двох дітей. Роман починається зі сцени, в якій Зера дізнається про зраду її чоловіка Міші напередодні їхньої спільної сімейної відпустки. Вони мають тиждень в інших умовах, щоби все виправити. Говорять, кохаються, імітують і здається, навіть знаходять спільний вихід із кризи. Далі починається повномасштабна війна, героїня розлусається з чоловіком, доєднується до волонтерської організації, де знаходить коханця. Проте і ці стосунки стають для Зери травматичними...
Історія та висновки, які присутні у романі "Врозтіч", символічним чином перетинаються з тим, про що пише Ірена Карпа у книзі "Він повертається в неділю"; зрештою, обидва романи — історії сміливих жінок, які обирають себе.
Видавництво "Хто це"
"Огидне кохання", Коллін Гувер
Стосунки студентки Тейт і пілота Майлза починаються не з кохання, а з сексу. Він не прагне кохання, а в неї немає на це часу, тому залишається лише секс. Їхні взаємини можуть бути бездоганними, якщо Тейт дотримуватиметься лише двох правил Майлза: ніколи не запитувати про минуле і не чекати на майбутнє. Але це легше пообіцяти, ніж зробити, особливо коли народжуються почуття. Проте коли пара намагається побудувати серйозні стосунки, їхня любов стає "огидною".
Авторка роману "Огидне кохання" Коллін Гувер — майстриня розповідати сучасні романтичні історії, вона тричі володарка премії Goodreads Choice Award у номінації "Любовний роман". Її твори перекладені десятками мов, а продаж книг Гувер перевищив продаж Стівена Кінга і Джорджа Мартіна.
"Огидне кохання" сподобається тим читачам, кому близький реалістичний погляд на стосунки.
Видавницво "РМ"
"Вівці цілі", Євгенія Кузнєцова
Одна з найцікавіших сучасних українських авторок, відома своєю іронічною прозою "Спитайте Мієчку" та "Драбина", написала третій роман — він, як і попередні, розповідає про "звичайних людей". Сама Євгенія Кузнєцова називає його текстом-підгляданням і каже, що в ньому "нема гостросюжетності, а є сніг, ялинки, приємна зимова атмосфера, але повітря все ж дзвенить від тривожності".
Події відбуваються на Київщині в наші дні. У засніжених очеретах Дніпра, на спустілих вулицях, що стікаються з пагорбів до траси, у темних хатах, де поріг обсипають маком від нечисті, а душі померлих приходять за різдвяні столи, Яна переступає через дірку в паркані та вплутується в дилеми, де немає ані правильних запитань, ані відповідей, але є Максим, непевність, любов і вівці. Іронічний та добрий роман, який нагадує: почуття трапляються поза логікою, на них складно вплинути, до них складно підготуватися, але вміння відчувати та любити людину поруч, безперечно, робить життя прекрасним.