Гелен Міррен святкує 50-тиріччя кар'єри новою роллю в трилері Люка Бессона.
Гелен Міррен рішуче заходить в паризький Hôtel Regina. Під світло-коричневим кашеміровим пальтом, яке вона скидає в барі Anglais, легка малинова блуза. Актриса витончено поправляє срібні локони, і з-під краю лівого рукава помітне маленьке татуювання (дві переплетені букви V) – результат нічного кутежу в компанії індіанської театральної трупи, і нагадування про необхідність "любити ближнього свого". Гелен Міррен – уособлення бездоганної недбалості.
"Я застрягла в бл *** кому тунелі, – пояснює вона причину незначного запізнення, виблискуючи яскраво-блакитними очима. – Я сказала шоферу: "На хрін все! Піду пішки!". За її власним визнанням, вона "лається, як матрос ", але слухати, як лається оскароносна Гелен Міррен, – насолода. Не я перший звернув увагу на любов актриси до нецензурних виразів, але при особистій зустрічі все-таки очікував лайт-версії. Ага! Коли вона свариться, її голос стає хриплим, і це їй дивовижно личить.
У Париж Міррен приїхала на зйомки нового фільму Люка Бессона. З цим містом її пов'язують довгі стосунки, і любов до Франції повертає актрису в юність. В її рідному англійському Саутенд, в передмісті Уесткліфф-он-Сі, вона вчила французьку, щоб справити враження на паризьких хлопчаків, які з'їжджалися сюди на канікули підтягнути англійську. Її першим "справжнім" хлопцем, згадує вона, був француз на ім'я Жан-Луї. Відправившись до нього в гості в Париж, вона з надмірного почуття національної гордості привезла у подарунок сиру баранячу ногу.
Коли їй було 26, вона переїхала в Париж, щоб грати в театрі режисера Пітера Брука. "У ті роки мене абсолютно не цікавили всі ці шикарні готелі, – вона оглядає розкішний інтер'єр. – Я жила в крихітних мансардах, дуже богемних".
"Бачили б ви мене в той час в Парижі – я мала набагато простіший вигляд, – продовжує вона. – Ніколи не була однією з тих дівчат з дизайнерськими сумочками. Я пропрацювала 4 роки в Королівській шекспірівській трупі в Лондоні, моя кар'єра йшла в гору – зйомки на телебаченні, випадкові ролі в кіно. Коли я розповіла агенту про свої плани переїхати в Париж, він вирішив, що це стане для мене професійним самогубством". Ще через півроку Міррен відправилася на гастролі по Африці разом з трупою Брука. Ці гастролі стали для неї школою життя: наприклад, гонораром за один зі спектаклів була жива коза.
Невже кар'єра в Голлівуді її зовсім не цікавила? "У якийсь момент я зрозуміла, що мрію про запаморочливу кар'єру. Я була марнославною і амбітною, хотіла добитися насамперед особистого успіху, а не прославитися. Я не була пай-дівчинкою і не мріяла про повне занурення в акторське життя. Мені хотілося веселитися".
Втім, за цим бажанням веселитися, довгі роки ховалася невпевненість в собі. Зараз Міррен – амбасадор L'Oréal Paris і розвиває програму All Worth It, спільну ініціативу косметичного гіганта і благодійного фонду The Prince's Trust, створену, щоб підвищити самооцінку і впевненість в собі дівчат з неблагополучних сімей. Ця тема близька актрисі. "Я була дуже цілеспрямованою і дуже невпевненою в собі, – згадує Гелен про початок свого акторського шляху, коли вона підкорювала публіку в образах Офелії і Розалінди. – Все, що я робила, було просякнуте комплексами: я боялася невдач, здавалася собі товстою і непривабливою. Я і зараз комплексую. Але професія актора – прекрасний спосіб втекти від дійсності. Ти можеш бути ким завгодно. Багато хто йде в цю професію, тому що не знає, як поводитись в реальному житті. Думаю, це стосується і мене".
Свою роль відіграв і образ секс-символа, який часто нав'язують актрисі. Імідж скромниці-католички, що перетворилася в шекспірівську секс-бомбу, сформувався завдяки статті під заголовком "Секс-королева з Стретфорда", яку надрукували в 1970-х в The Guardian. "Я злилась до нестями, – зізнається Міррен. – Але я з самого початку вирішила не боятися таблоїдів, тому що вже тоді знала, що преса завжди буде в моєму житті. А ще зрозуміла, що оточення нас бачить зовсім не тими, ким ми є насправді. Я перестала переживати щодо звання секс-символу: я з ним змирилася. Хоча це і не означає, що воно мене не дратує".
Скандал, пов'язаний з ім'ям продюсера Гарві Вайнштейна, став переломним у ставленні до сексуальної дискримінації в професійному середовищі. Все більше жінок діляться своїми історіями під хештегом #metoo. Ситуація сягла свого піку. Я прошу Міррен поділитися думками з цього приводу. "Зрілість – це, звичайно, класно, але як би я хотіла повернути свої 18 років, – розповідає вона. – Якби я могла повернутися в минуле і дати собі одну пораду, я б сказала: "Мила, вивчи одне слово – "відвали". За все своє життя я так і не навчилася вимовляти його. Я навчилася бути ввічливою і терпіти. Це єдине, про що я шкодую". Терпіти впливових чоловіків і недоречні знаки уваги з їхнього боку? "Так, але це стосується не тільки впливових чоловіків – всіх чоловіків взагалі. Жінки вважали, що повинні берегти почуття цих бідолах. Але чому? І мова не лише про чоловіків в кіноіндустрії, але і про просто п'яних ідіотів в барах. Я рада, що зараз кількість жінок, здатних постояти за себе, збільшується. Дивно, чому жінки не записували цих покидьків на свої iPhone? Поклади телефон в кишеню, натисни на кнопку – і виведи їх на чисту воду".
Запитую Міррен, якою була її реакція на висунуті проти Вайнштейна звинувачення. "Я була вражена. Гадки не мала про те, що відбувається. У нього склалася репутація некерованого тирана, але такі люди – не рідкість для кіноіндустрії. Ти повинен бути дуже, дуже цілеспрямованим, щоб зняти фільм, тому це не дивно. Ні я, ні мої знайомі особисто не були свідками його нападів люті, але чутки до мене доходили. Що ж стосується сексуальних домагань, я поняття про них не мала. Ви думаєте, Обама відправив би свою дочку на стажування до Гарві, якби такі факти були загальновідомими? Зрозуміло, що ні".
Міррен пригадує недавнє інтерв'ю з 72-річною Шейлой Невінс, главою відділу документалістики на каналі HBO, яка оголосила про свою відставку. "Ми з Шейлою люди одного покоління – покоління, що жило за заповітами Cosmopolitan. Повинна зізнатися, я терпіти не могла цей журнал. Ненавиділа той тип сексуальності, який він проповідував. Журнал, який спочатку створювали, як феміністський, перекрутив саму ідею фемінізму: жінки не повинні себе так поводити. У ньому друкували нескінченні статті про те, як спокусити свого начальника, які трусики носити на роботу ... Дрянь яка! Але свою справу журнал робив. Тому і Шейла, коли порушують цю тема, відповідає: "Так, я теж пройшла через сексуальні домагання, але вони ніяк не вплинули на мене". У той час це було нормою".
Після цього тональність розмови змінюється. Ми говоримо про картину Бессона, яку він знімає в Парижі. "Анна" – так називається трилер, головну роль в якому грає топ-модель Саша Лусс. Про свою героїню за контрактом Міррен поки розповідати не може, але вона пояснює, що Люк Бессон повернувся до себе такого, як за часів сміливої малобюджетної "Нікіти" – і їй це дуже подобається.
Гелен Міррен із задоволенням згадує і про найвідомішу роль в своєму житті – Єлизавети II у фільмі "Королева" 2006 року. "Я довго не погоджувалася на цю роль, тому що переживала, як ми будемо зображати королівську сім'ю, що живе в наш час, і чиє життя і почуття ми придумуємо "на рівному місці". Мені це здавалося грубим втручанням в особисте життя ". І так, вона дивилася серіал "Корона": "Клер Фой чудова в цій ролі".
Наостанок я питаю її про чоловіка, який останні 20 років є частиною її життя. Чоловіка – режисера Тейлора Хекфорда. У чому їх секрет? Міррен посміхається у відповідь. "Складно сказати. У кожної пари своя формула щасливого шлюбу". І знову цей задуманий погляд. Кілька секунд Гелен вдивляється в химерний інтер'єр готелю в пошуках відповідей. Вона не намагається виграти час. Вона шукає правду, яка так рідко з'являється в цих декораціях. "Ми з Тейлором надали один одному повну свободу творчості, – каже вона нарешті. – Нам дуже пощастило, що ми можемо собі це дозволити. А ще дуже важливо довіряти партнеру, – в примружених очах миготить тінь посмішки, – але тільки якщо людина вашої довіри заслуговує ". На цьому ми прощаємося, і Міррен так само рішуче, як і з'явилася, зникає в імлі змерзлого Парижа.
Текст: Джонатан Хіф
Фото: Emma Summerton
Стиль: Jack Borkett
Зачіски: Alain Pichon
Макіяж: Val Garland
Манікюр: Brenda Abrial
Продакшн: Michael Lacomblez @Louis2, Paris
Модель: Helen Mirren