У липні на каналі HBO стартував новий серіал "Гострі предмети" – напружений детектив з потенціалом хоррора. Якби за серіали давали "Оскара", то "Гострі предмети" б його отримав.
Про режисера, який зняв всі вісім епізодів цього серіалу, варто розповісти окремо. Це канадець Жан-Марк Валле – той самий, що зняв "Кафе де Флор" 2011 року, а 2013-го – "Далласький клуб покупців", за роботу в якому і Меттью Макконехі, і Джаред Лето, які зіграли наркоманів, що вмирають від СНІДу, отримали своїх "Оскарів". Минулого року Жан-Марк Валле зняв серіал "Велика маленька брехня" – теж напружений, теж психологічний і теж детектив, але відмовився працювати над його наступними сезонами. Ймовірно, "Гострі предмети" виявився для нього проектом цікавішим – безкомпромісним, неглянцевим і з значно більш серйозним потенціалом, ніж "Велика маленька брехня".
По суті, "Гострі предмети" – найкращий на цей момент проект Валле: він знятий енергійно, дуже кінематографічно, обширно. Валле перетворює банальну на перший погляд історію про вбивство дівчаток в заштатному провінційному містечку Вінд Геп у складну психоделіку – лабіринт спогадів, страхів і комплексів головної героїні. Здається, "Еммі" і "Золотий глобус" вже у нього в кишені.
До створення серіалу доклала руку ще один майстер загадкових і напружених історій – популярна в США письменниця Гіліан Флінн, яку глядач знає завдяки екранізації Девіда Фінчера "Зникла". Тим часом, "Гострі предмети" – її дебютний роман, який надрукували ще до "Зниклої". Його світ побачив 2007 року, роман отримав схвальні відгуки від самого Стівена Кінга і довго очікував свого режисера. І дочекався.
"Гострі предмети" – тягучий, повільний, наповнений важливими деталями і численними загадками нуар. Він спочатку може збити з пантелику своєю повільністю, але не поспішайте засинати в середині першої серії, поки героїня Емі Адамс, журналістка Камілла Прікер, задумливо п'є горілку і впадає у спогади зі свого нещасливого дитинства – далі буде складно, несподівано і цікаво.
Емі Адамс у "Гострих предметах" грає репортера з газети "Сент Луїз Хронікал": редактор відправляє її у відрядження до рідного міста, щоб написати репортаж про загадкові вбивства маленьких дівчаток. Камілла мріє про Пулітцерівську премію, тому вирушає в не дуже приємну для неї подорож. По дорозі багато п'є, слухає сумну музику і згадує про трагедію, що сталася в Вінд Геп в її дитинстві – у Камілли загинула молодша сестра. На цьому набір кліше, обов'язкових для детектива з головним персонажем-журналістом, закінчується – і починається талановита робота постановника і актора. Найважливіше в цьому серіалі те, що грає Емі Адамс тихо, ненав'язливо і наче в півсили: то зацькований погляд, то мовчання, що говорить краще від будь-яких слів. При цьому, здається, актриси більш вдалої ніж Адамс на цю роль бути не могло.
Цікаво, що Емі Адамс сама спродюсувала серіал і, за чутками, давно хотіла зіграти в екранізації саме цієї книги Гіліан Флінн. Можливо, вся справа в минулому. Емі Адамс, як і її героїня Камілла Прікер, зросла в невеликому містечку Касл-Рок в Колорадо, в оточенні трьох братів і двох сестер, її тато був військовим, і батьки розлучилися, і вона не з чуток знає, як сильно впливає дитинство – щасливе або нещасливе – на те, якою людиною ми станемо.
Уважний і неквапливий глядач напевно закохається в цей серіал. Це головоломка – її цікаво розгадувати. Наприклад, з першої серії намагатися вгадати, які демони і скелети сховані в шафі Адори Креллін, матері головної героїні – елегантної, витонченої господині в романтичних сукнях, бізнесвумен, матері сімейства, яка розмовляє зі своєю старшою дочкою Каміллою крізь зуби і, здається, ненавидить її. Адору Креллін грає Патріша Кларксон – яскрава актриса, зірка фільмів "Доґвілль", "Острів проклятих". Грає дуже небезпечно, але, в той же час, тихо і акуратно, як і Емі Адамс. Коли спостерігаєш за Патрішею Кларксон, стає ясно, що "Гострі предмети" – не детектив, але хоррор.