Один з найбільш характерних акторів нового покоління, улюбленець Джима Джармуша і Террі Гілліама, головний лиходій у нових "Зоряних війнах" і актор, який прокинувся зіркою після серіалу "Дівчата" — все це Адам Драйвер. Актором Адам міг і не стати — після терактів 11 вересня хотів захищати рідну країну, тому кілька років відслужив у морській піхоті США, але вирушити в Ірак йому завадила травма, яку він отримав на службі. 19 листопада Адаму Драйверу виповнюється 40 років, а Vogue.ua згадує фільми, які варто переглянути, щоб знову переконатися в особливій харизмі цього актора.
"Зоряні війни. Пробудження сили"
"Якось після виходу "Зоряних війн" я хотів покататися містом на велосипеді. Але щойно вийшов із дому і проїхав кілька метрів, мене зупинили поліціянти, щоб сфотографуватися зі мною". Актор Адам Драйвер дебютував у професії 2010 року: встиг знятися в драмі "Всередині Люїна Дейвіса", отримав приз Венеційського кінофестивалю за італійську драму "Голодні серця" і зіграв у кількох сезонах суперсеріалу "Дівчата", але знаменитим по-справжньому прокинувся тільки після "Зоряних війн. Пробудження сили" 2015 року. Його Кайло Рен — головний антагоніст і лиходій сьомого (а потім восьмого і дев'ятого) епізоду, син шляхетних Хана Соло і Леї Органи, який перейшов на темну сторону. Герой у виконанні Адама — складна, суперечлива, глибоко обдарована натура: спостерігаючи за ним, буквально відчуваєш, як Кайло роздирають протиріччя. Ефектна фактура Драйвера — зріст, волосся, широкі плечі — тільки додала Кайло Рену харизми.
"Голодні серця"
2014 року тоді ще актор-новачок Адам Драйвер знявся в драмі "Голодні серця" італійського режисера Саверіо Констанцо. Цей фільм приніс Драйверу першу нагороду — й одразу приз за найкращу чоловічу роль на Венеційському кінофестивалі. "Голодні серця" — емоційний, складний фільм про стосунки молодої нью-йоркської пари, народження дитини і тривоги, з цим пов'язані. Адам Драйвер і його партнерка Альба Рорвахер у цьому фільмі немов натягнута струна.
"Поки ми молоді"
В біографії Адама Драйвера є чимало різнопланових ролей, і хоча він часто грає тривожних і рефлексивних персонажів, жодне амплуа-кліше до нього не причепилося. "Поки ми молоді" — драма Ноа Баумбаха про конфлікт поколінь і про те, як по-різному дивляться на життя сьогоднішні 45-річні і 25-річні. Старше, стабільне покоління грає пара Наомі Воттс і Бен Стіллер, а от молодих і вільних — Аманда Сейфрід і Адам Драйвер. Герой Драйвера — карикатурний гіпстер, який легко дивиться на життя і воліє просто не думати про складнощі.
"Мовчання"
В інтерв'ю Адам Драйвер не любить говорити про свою популярність і високі гонорари, які йому платять після успіху в "Зоряних війнах", натомість відверто розповідає про свої страхи — наприклад, що боявся грати Кайло Рена через завищені очікування глядача до цього фільму. До професії він ставиться більш ніж серйозно: репетируючи роль єзуїта-проповідника в Японії у XVIII столітті у фільмі "Мовчання", він скинув 20 кілограмів — щоб мати достатньо виснажений вигляд для проповідника. За цю роботу він отримав палке схвалення від режисера фільму Мартіна Скорсезе, який в інтерв'ю після прем'єри зізнався, що на майданчику просто не впізнав Драйвера — здавалося, той зійшов з картин художників епохи Ренесансу.
"Патерсон"
Цей фільм Джима Джармуша — історія про водія автобуса на ім'я Патерсон (Адам Драйвер), який живе в місті Патерсон, любить свою дівчину Лауру (зовсім як кохана Петрарки), не користується телефоном та комп'ютером і у вільний час пише вірші. За словами самого режисера, це "простий фільм про людину, у якої все добре". Зворушливу замальовку про нормальну людину йому допоміг втілити неймовірний Адам Драйвер, який, зі слів Джармуша, "вміє помовчати і послухати". Його мовчання в "Патерсоні" дуже змістовне — і від нього не відірвати погляд.