"Забавне личко" з Одрі Гепберн у головній ролі – один з найкрасивіших фільмів 1950-х років, в якому чарівність юної акторки поєдналася з мальовничим виглядом паризьких вулиць і легким ненав'язливим настроєм. Стрічка розповідає історію, як редактор модного журналу і фотограф шукають обличчя, яке стане символом нової краси – інтелектуальної і свіжої. Випадково вони знайомляться з співробітницею невеликого книжкового магазину, яка і стає для них знахідкою. З цієї зустрічі історія тільки починається, а Vogue.ua знає, чому "Забавне личко" варто подивитися вже сьогодні.
"Забавне личко" стало одним з перших фільмів, який пов'язав світ кіно з модою. Сталося це ще 1957 року, за 50 років до стрічки "Диявол носить Prada". Так, fashion-фотограф Річард Аведон, що став прототипом екранного героя Діка Ейвері, зробив кілька бекстейдж-кадрів зі зйомок і вони стали не менш відомими, ніж сам фільм. Наприклад, танець Гепберн і Астера або фотографія Одрі біля Тріумфальної арки, на якій вона тримає в'язку повітряних куль.
Можна в фільмі впізнати і реальних героїв того часу. Так, образ головного редактора Меггі Прескотт, яку блискуче зіграла Кей Томпсон, списаний з Діани Вріланд – головного редактора журналу Harper's Bazaar на той момент. До речі, сама Вріланд була фільмом незадоволена і навіть забороняла згадувати його назву у своїй присутності. З'являється у стрічці і зірка модельного бізнесу 1950-х – Довіма, яка по суті зіграла саму себе.
За допомогою "Забавного личка" можна подивитися, який вигляд мав післявоєнний Париж. Головна героїня гуляє кам'яними набережними Парижа, Монмартру і Монпарнасу, де ще немає сучасних натовпів туристів. Розглядати ці кадри – одне задоволення, як і образи Одрі Гепберн.
"Забавне личко" – справжня енциклопедія моди 1950-х років. Над образами до фільму працювали оскароносний художник костюмів Едіт Гед і дизайнер Юбер де Живанши, який придумав кілька суконь для Гепберн, в тому числі фінальну – весільну. Так, на початку фільму можна побачити інтерпретацію sportswear – головна героїня носить прості і функціональні речі, що не заважають її роботі. Згадати хоча б культовий ансамбль з чорних вузьких штанів і водолазки. У Парижі її образ вже стає витонченішим. Гед і Живанши зробили ставку на класичний New look, який на її тендітній постаті мав просто чарівний вигляд.
Не менш цікавий вигляд має і гардероб головного редактора Меггі Прескотт, яка обожнювала рожевий та інші яскраві відтінки. Її образи відсилали до стилістики Крістобаля Баленсіаґи – ще однієї зірки моди 1950-х. Квадратний силует додатково підкреслював сильний характер і рішучість цієї жінки. До речі, саме іспанського дизайнера дуже любила Діана Вріланд.
Цікаво, але найпопулярнішим образом з фільму стала навіть не весільна сукня, а яскраво-червона довжиною до підлоги. Причому, практично всі сцени з її участю вирізали з фінальної версії кінокартини, але навіть кількох секунд було досить, щоб увійти в історію.