"Мною рухає цікавість. Мені все цікаво: люди, природа, мистецтво. Я люблю життя", – каже Катрін Денев, яка прилітала на Одеський кінофестиваль цього літа. Тут вона представила невелику ретроспективу своїх найкращих фільмів і отримала нагороду "Золотий Дюк" за внесок у кіно. 22 жовтня французька акторка святкує 76-й день народнення.
У житті Катрін Денев така ж, як і в кіно, – розкішна. На зустріч з пресою вона прибуває за 15 хвилин до початку: з ідеальною поставою, в мереживних човниках і з сумкою Gucci. Постійно курить тонкі цигарки. Денев, як заповзятий курець, прикурює, як тільки виходить з конференц-залу, де проходить інтерв'ю – акторка називає куріння своєю головною шкідливою звичкою. В Одесі Катрін Денев дає інтерв'ю кільком медіа. Запитувати акторку можна про все: чоловіків і рух #metoo, вік і таємниці краси, улюблені фільми і ролі, що не відбулися. Шарм Денев – у деталях, які хочеться запам'ятати і зафіксувати камерою або фотоапаратом: у повороті голови та іронічному м'якому погляді, в тому, як вона тримає цигарку тонкими пальцями, в маленькому татуюванні на ступні, в її умінні слухати співрозмовника і відповідати прямолінійно, гостро, розумно.
За два дні в Одесі Денев раз у раз запитують про її секрети краси – на зустрічі з глядачами, під час інтерв'ю. Почувши ці запитання, акторка робить здивоване обличчя – мовляв, чому так багато розмов про зовнішність? "Коли я втомлююся, то лягаю поспати буквально на 20 хвилин у середині дня – чудово працює, – ділиться Денев. – Але взагалі розмови про те, що я маю якийсь особливий вигляд і не старію – не більше, ніж кліше. Я гадаю, що не потрібно так багато говорити про зовнішність". Замість цього Денев із задоволенням розповідає про улюблені парфуми і пахощі. Вона обожнює запах гарденії, а парфуми відіграють особливу роль у її житті. "У мене є звичка: коли я починаю зніматися в новому фільмі, то обираю аромат, який носитиме моя героїня, це допомагає підготуватися до ролі, проникнути в суть. У новому фільмі "Правда", наприклад, моя героїня пахне парфумами Frederic Malle".
Про стрічку "Правда", яка у вересні відкриє Венеційський кінофестиваль, слід сказати окремо. Це нова робота японського режисера Хірокадзу Корееда, який цього року отримав "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю за фільм "Магазинні злодюжки". Корееда вперше знімає фільм за межами Японії і вперше не японською мовою: це історія про французьку кінозірку похилого віку, яка випускає книгу мемуарів, а потім до неї приїжджає доросла донька, з якою у неї складні стосунки. Кінозірку грає Катрін Денев, а її доньку – Жульєт Бінош. "Я обожнюю Хірокадзу і миттєво погодилася у нього зніматися, хоча працювати було складно – він розмовляє лише японською. Грати літню кінозірку мені було страшенно цікаво – вона настільки не схожа на мене і така далека від мого способу життя. Спочатку мені було навіть смішно спостерігати за тим, як уявляє собі японський режисер будні колись знаменитої французької кінодіви".
Торік Катрін Денев підписала петицію проти феміністичного руху #metoo, оприлюднену в газеті Le Monde. За це їй пізніше довелося вибачатися перед жертвами сексуальних домагань, але від своєї позиції Денев не відмовилася: вона вважає, що такий рух може призвести до пуританства і порушення свобод людини, а ще їй не подобається, що в соціальних мережах легко звинуватити кого завгодно і в чому завгодно. На запитання про те, чи відчуває вона, що у французькому кіно є дискримінація, про яку багато говорять у Голлівуді, Денев реагує іронічно: змахує рукою, ніби воліє відсунути запитання, і каже, що Франція – вільна країна. "У Франції немає цензури. Жінки можуть все: в моїй фільмографії більше 60 фільмів, і частіше я знімалася у жінок-режисерів. З ними мені було навіть складніше – жінки дуже вимогливі". Денев зізнається, що її надихають жінки-політики – наприклад, Симона Вейль, філософ і публіцист, яка пройшла Аушвіц, пізніше стала першою жінкою-очільницею Європарламенту, була міністром охорони здоров'я, а у Франції її не раз називали найпопулярнішою француженкою.
Катрін Денев розумна і сповнена іронії. Вона з гумором ставиться до того, що в пресі після підписаної петиції в Le Monde її звинувачують, що вона "не феміністка" – хоча в 1970-ті Катрін однією з перших підписала маніфест письменниці Сімони де Бовуар на захист прав жінок щодо аборту. Акторка зізнається, що найважливіший фільм у її біографії – "Останнє метро" Франсуа Трюффо. "Трюффо писав сценарій для мене: він хотів зняти кіно про жінку, яка не боїться взяти на себе відповідальність. Для мене "Останнє метро" стало можливістю позбутися легковажного амплуа, яке закріпилося за мною після "Шербурзьких парасольок" – Трюффо дуже вплинув на ті ролі, які мені пропонували після його стрічки".
Денев багато працює і каже, що коли у неї вихідний день, вона воліє почати його з кави і читання газет, а потім прогулятися Парижем. Її улюблений напій – горілка з тоніком, а на запитання про те, яку роль в її житті відіграють чоловіки, вона каже: "Це необхідність".
Текст: Дарія Слободяник