Напередодні повернення серіалу "Твін Пікс" Олексій Тарасов відчув себе агентом ФБР Дейлом Купером і допитав героя культового серіалу й обкладинки Vogue MAN Кайла Маклахлена.
Фото: MICHAEL SCHWARTZ Стиль: OLGA YANUL
Кольоровий телевізор "Електрон" стояв у кімнаті батьків. Зазвичай вони вже спали, коли на екрані "Останкіно" показували "Твін Пікс" Девіда Лінча – дивну, але привабливу історію, що починається з того, як на березі річки знаходять труп старшокласниці Лори Палмер. Мені було 9 років, я сидів у темряві на жовто-коричневому килимі і вдивлявся в екран. У Твін Піксі, провінційному американському місті на кордоні з Канадою, у кожної школярки була страшна таємниця, сни були такими ж важливими, як і реальність, а в кімнаті з червоними шторами зловіщий карлик танцював дивний танок. Розслідував справу агент ФБР Дейл Купер. Щоденно він зачитував на диктофон звіт про виконану роботу, адресуючи його Дайані. Як тільки у мене з’явився диктофон, я почав робити те ж саме.
Дайано, я набираю номер актора Кайла Маклахлена: у травні цього року, через 26 років після виходу останньої серії "Твін Пікс", він знову зіграє агента Купера в новому сезоні серіалу. Кайл пчихає. Я кажу: "Будьте здорові". Він відповідає: "Дякую". Ми починаємо розмову.
- Фінал серіалу був дуже похмурим і розбив усім серце: в агента Купера вселилось зло, з яким він боровся. Що ви відчували, коли грали це?
- Я був здивований. Не до кінця розумів, що й до чого, коли отримав сценарій останньої серії, але одразу вирішив, що це цікавий розвиток мого героя. Ми ж усі думали, що у "Твін Пікс" буде ще один сезон.
- То ви навіть не знали, що це кінець?
- У ту мить – ні. Ми знали, що серіал трохи втратив свої рейтинги і можна було передбачити щось подібне, але до того моменту канал ABC ще не оголосив про його закриття. Я, звісно, жахливо засмутився. Це було розчарування, сум, почуття втрати. Після цього мені пропонували ще декілька цікавих проектів, але я поїхав до Праги, де отримав головну роль в екранізації "Процесу" Кафи. Я поїхав якнайдалі з Америки й усього, що було мені знайомим. Це було по-своєму добре: я поринув в роботу, мені хотілося справжніх змін.
Кайл Маклахлен дебютував в кіно у 1984 році, причому одразу в блокбастері: молодому амбіційному режисеру Девіду Лінчу на тлі оскарівського успіху його драми "Людина-слон" довірили екранізацію бестселлера фантаста Френка Герберта "Дюна". "Я познайомився з Девідом у 1983-му році в Лос-Анджелесі в одному з павільйонів студії Universal. Ми якось одразу потоваришували. Він здався мені цікавим, привітним юнаком, який не дуже хотів говорити про фільм, – ми обоє родом з північно-східного регіону країни і більшу частину часу говорили про наші спільні інтереси".
Дія "Дюни" розгортається навколо планети з корисними копалинами, які усім потрібні, і величезними пісковими черв’яками, які усім заважають. Маклахлен вперше з’являється на екрані за столом у зеленому мундирі і каже загадкову нісенітницю: "Ось ми й на Каладані, на відстані у 19 світлових років від Бене Тлейлаксу".
На "Дюну" чекала доля, якій не позаздриш: фільм несправедливо рознесли критики, тож у прокаті він провалився. Актор всерйоз повірив, що його кар’єрі кінець, але в Лінча були на нього зовсім інші плани. Спочатку вони разом зробили "Синій оксамит" – сюрреалістичну драму про любовний трикутник між студентом, співачкою-мазохісткою і гангстера на амілнітриті. А потім з’явилось ще 30 серій "Твін Пікс", після яких на телебаченні відразу усе вмить стало можливим.
Показувати містичний фарс під музику Анджело Бадаламенті в прайм-таймі на одному з центральних каналів США було рівносильно тому, що роздати багатомільйонній аудиторії ЛСД і запросити на танець. Емоційним центром цього страшного й веселого хаосу був агент Дейл Купер – Лінч казав, що Маклахлен грає простаків, яких цікавлять таємниці життя. Преса називала артиста музою режисера, хоча сам він про себе дуже скромної думки.
"Девід обирає мене, щоб відправити у подорож, яку він нафантазував. Він не створює нічого спеціально під мене. Я потрібен йому, як перекладач, інтерпретатор його ідей, усього того, що він навигадував. Я не джерело натхнення – я канал, за допомогою якого Девід транслює свої ідеї".
Маклахлена часто запрошують інтерпретувати чужі блискучі ідеї – у нього успішна кар’єра в кіно і особливо на телебаченні: актор знімався у "Відчайдушних домогосподарках", "Хорошій дружині", " Як я зустрів вашу матір", "Портландії" і, звісно ж, "Сексі у великому місті" – ще одному серіалі, який змінив сучасне телебачення. У сьомій серії третього сезону нервова жителька Нью-Йорку Шарлотта Йорк падає під колеса таксі, а з авта виходить він – милий лікар, її майбутній чоловік, мамин синочок. "Я трохи піддивився "Секс у великому місті", вже коли мені запропонували цю роль і одразу відзначив для себе дві речі. Перша – сценарії були чудові, дуже дотепні й неочікувані. Друга – це була гіпертрофована реальність, але усе ж таки реальність. Кожна жінка мала зробити вибір, який доводиться робити і в реальному житті".
- Хто ви – Керрі, Саманта, Шарлотта чи Міранда?
Напевно, усі четверо. Мені завжди здавалось, що героїні представляють різні грані однієї й тієї ж самої людини.
- Ні-ні, так не можна. Треба обрати одну. Такі правила.
Тоді я Шарлотта. Думаю, що її характер найбільш подібний до мого.
Як для людини, яка, за його словами не стежить за модою, у Кайла Маклахлена чимало спільного з fashion-індустрією. Він шість років зустрічався з моделлю Ліндою Євангелистою, з якою познайомився в 1992-му на зйомках реклами для універмагу Barneys New York: у нього на голові – лобстер, а в неї – капелюшок з пером фазана. Його дружина Дезрі Грубер – продюсер телешоу "Проект Подіум", яке веде Хайді Клум. Насамкінець, на обкладинці журналу M, глянцевого додатку до французької газети Le Monde, Маклахлен красується у піджаку з широкими плечима з першої колекції Демни Гвасалії для Balenciaga, яку хвалили до небес і безжально висміювали усім світом.
"Коли розумієш, що тобі потрібно часто з’являтися на публіці, починаєш думати про те, що краще вдягнути. Э декілька дизайнерів, чий одяг пасує моїм смакам, – той самий Том Форд, наприклад. Мені завжди подобався Hugo Boss, у моєму гардеробі є трохи Dolce & Gabbana. Я найбільше тяжію до класики й простоти. Це історія поколінь. Я добре знаю, що у моєму віці мені пасує, а що ні. Знадобився час і досвід, щоб з цим розібратись."
Маклахлену 57 років. Хто такий Гвасалія, він не знає. Зате він знає все про вино і навіть виробляє своє під брендом Pursued by Bear ("Той, кого переслідує медвідь") в долині Уолла-Уолаа, де знаходиться більшість виноробень штату Вашингтон. У мене була надія приспати пильність актора вином і витягнути з нього хоча б якійсь подробиці про новий сезон "Твін Пікс", але Кайл тільки розсміявся у відповідь. "Ніхто серед нас навіть не бачив сценарію повністю – тільки окремі сцени. До того ж нас змусили зберігати сувору таємницю. Я був би радий щось розповісти, але Девід дуже засмутиться, якщо я це зроблю".
Маклахлен каже, що "Твін Пікс" повертається завдяки армії фанатів серіалу. "Усі ці роки вони постійно нагадували про те, що ця історія залишилась незакінченою. Їм був потрібен фінал – і ось 25 років потому Лінч вигадав, якою може бути розв’язка".
Актор з вдячністю розповідає, що фанати ніколи не спричиняли йому незручностей. "Вони більше одержимі серіалом і його ідеями, аніж мною. Під час Хелоувіну вони присилають купу різних варіантів на тему Купера та героїв "Твін Пікс". А ще багато з них є талановитими художниками – серіал надихає на створення чогось нового. Я часто ділюсь їхніми роботами в "Твіттері" й "Інстаграмі".
В "Інстаграмі" Маклахлена з’являються мальовані портрети Дейла Купера в оточенні горняток з кавою і ялинкових іграшок у вигляді сов. Там є літаючі вишневі пироги і розколоті навпіл кулони у вигляді серця. На одному з них написано "До зустрічі через 25 років" – і ця зустріч станеться вже дуже, дуже скоро.
Дайано, зараз 7:43 ранку, я їду в експресі Київ-Червоноармійськ, дівчина навпроти слухає гурт "Гриби". Нас усіх чекає довгий цікавий день.
Фото: Michael Schwartz
Стиль: Olga Yanul
Грумінг: Nabil Harlow для Balmain Couture
Сет-дизайн: Stewart Gerard
Виробництво: Victoria Pavon для Pavon Creative
Асистент фотографа, ретушування: Amanda Yanez
Читайте також: