Детективна драма "Вбивство у "Східному експресі" режисера, продюсера і виконавця головної ролі Кеннета Брани вийшла в український прокат. Стрічку, що стала четвертою екранізацією однойменного роману Агати Крісті, дивилася редактор Vogue.ua Марія Дачковська.
"Вбивство у "Східному експресі" — це історія про те, як надзвичайно гламурна мандрівка на однім з найрозкішніших потягів Європи перетворюється на розслідування вбивства одного з пасажирів — антиквара Семюеля Ретчетта у виконанні Джонні Деппа — найвидатнішім детективом того часу — Еркюлем Пуаро (Кеннет Брана). Останньому доведеться допитати тринадцятьох пасажирів експресу й дати відповідь на ключове запитання: хто ж убивця?
Розпочинається "Вбивство" дуже вдалим і своєрідним прологом, мета якого — познайомити нас з видатним детективом. В Єрусалимі 30-х років Пуаро віртуозно розплутує справу, сторонами конфлікту в котрій виявилися імам, рабин та священник, таким чином відвертаючи протистояння поміж представниками різних конфесій. Після він вирушає до Стамбулу, та його омріяному відпочинку, здається, ніколи не втілитися в життя — справи державного значення знаходять його і тут.
З перших хвилин стрічки стає цілковито зрозуміло, що розмаху їй не позичати. Попереду — зухвалий, помпезний і динамічний блокбастер, з вишуканими костюмами, делікатесами й справжнісінькими зірками світового кінематографу.
Джонні Депп, Пенелопа Крус, Віллем Дефо, Джуді Денч та Мішель Пфайффер — здається, що з таким акторським складом зазнати невдачі — завдання не з простих. Тим паче, якщо додати до нього талановитого Кеннета Брану. Однак, попри надзвичайно цікаву історію в основі, вишукану естетику зображення та зірковий склад учасників знімального процесу, глядачеві складно позбутися відчуття номінальності того, що відбувається на екрані. І тут, скоріше за все, мають місце дві ключові проблеми.
По-перше, кожнісінький з тринадцяти персонажів, за винятком самого Еркюля Пуаро, має однакову вагу. "Вбивство" – це своєрідний набір мікроісторій, кожна з яких повинна бути не лише талановито поставлена й зіграна, а ще й працювати як частина цілого. Однак мікросцени часто так і лишаються мікросценами, замість утворити собою гармонійну та цілісну картину. Звідси випливає й друга надзвичайно важлива проблема стрічки — це детектив, позбавлений ключової особливості свого жанру: напруги. Автор повинен провести читача чи глядача через процес розслідування, даючи йому можливість на кожному його етапі будувати власні версії й оцінювати вже відомі факти. Агата Крісті свою роль в цьому процесі виконала. А ось Кеннет Брана — ні. З одного боку, фільм настільки динамічний, що глядач не встигає вибудовувати власні версії й не має вдосталь часу на оцінку деталей. А з іншого боку, здається, що режисер і не особливо старається надати йому таку можливість — він куди більше зосереджений на манерах, емоціях та ефектності в цілому, аніж на тонкому процесі виявлення зачіпок та розгадування головоломки детективом. У "Вбивстві" надто багато здогадів і надто мало видимих алгоритмів їх виникнення.
В цілому, візуально напрочуд цілісне й гармонійне "Вбивство у "Східному експресі" виявляється надто розпорошеним змістовно, що, можливо, пояснюється розпорошеністю Кеннета Брани на трьох суб’єктних позиціях — режисера, продюсера та актора. І якщо неймовірна естетика і "джазовість" стрічки варта того, аби придбати на неї квиток, то відсутність детективності в зразковій детективній історії пробачити "Вбивству" досить складно.
Читайте також:
Світова прем'єра фільму "Вбивство в "Східному експресі"
Все о костюмах главных героев "Убийства в "Восточном экспрессе"