Геноцид – слово з книжок у галузі історії, яке сьогодні знову ввійшло до нашого життя. Саме геноцидом у світі вже називають і масові вбивства українського мирного населення, які розкриваються після відходу російських загарбників з Київщини, і дії окупантів у Маріуполі – місті, вулиці якого сьогодні перетворюються на справжні цвинтарі. Власне поняття геноциду запропонував 1944 року Рафаель Лемкін у своїй праці Axis Rule in Occupied Europe, а за чотири роки геноцид стали вважати міжнародним злочином – Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про запобігання злочинам геноциду і покарання за них (CPPCG). З того моменту організація не раз ініціювала міжнародні розслідування геноциду, на акти якого активно реагувала й кіноіндустрія. Ми зібрали кілька фільмів, які демонструють усі страхіття геноциду в різних країнах та в різний час.
У 2004 році на екрани вийшов фільм "Готель „Руанда"" режисера Террі Джорджа, який розповідає про ворожнечу двох народів у Руанді – хуту та тутсі у 1990-х. У цій африканській країні за сто днів загинуло трохи менш як мільйон людей – 90% з них належали до тутсі.
Історію в стрічці оповідає керівник готелю Пол Русесабаджін, який намагається врятувати в його стінах безліч біженців і водночас бути опертям для своєї сім’ї, а також зберігати видимість роботи готелю високого класу, оскільки ситуація стає дедалі жорстокішою з вуличними натовпами за воротами готелю. У кінофільмі звучать записи ефірів "Вільного радіо і телебачення тисячі пагорбів" — радіостанції, що підбурювала до геноциду.
"Спочатку вони вбили мого батька" – одна з найгучніших режисерських робіт Анджеліни Джолі. Прем’єра стрічки про звірства червоних кхмерів у Камбоджі відбулася у 2017 році на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Фільм розповідає про спогади письменниці Лун Ун, якій було лише п’ять років, коли червоні кхмери почали влаштовувати криваві розправи. Дівчинка потрапила в табір для підготовки майбутніх солдатів, де мала стати воїном-дитиною, здатною деморалізувати супротивника і завдати удару.
Нагадаємо, що внаслідок репресій у Камбоджі було вбито, за різними оцінками, від 1 до 3 мільйонів осіб, — точну кількість назвати неможливо через брак перепису. Режим "червоних кхмерів" вважається одним із найжорстокіших в історії людства.
"Ціна правди" – історична стрічка режисерки Агнешки Голланд про голодомор в Україні в середині 1930-х, який у 2006 році Верховна Рада України визнала актом геноциду проти українців. Цей трагічний момент у нашій історії показано через історію британського журналіста Гарета Джонса, який першим розповів західному світу про побачені в Україні страхіття.
Нагадаємо, за підрахунками істориків, від голоду загинуло майже чотири мільйони осіб на території Української РСР тільки в сільській місцевості. До вбивства селян голодом у мільйонних масштабах призвела спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших харчів за наказом радянської влади.
"Гніздо жайворонка" – екранізація однойменного роману італійської письменниці Антонії Арслан, присвяченого геноциду вірмен в Османській імперії. Книга виходила в Італії вісім разів і перекладена багатьма мовами світу, а також була відзначена багатьма літературними преміями. Її події розгортаються 1915 року в невеликому турецькому містечку, а трагедія цілого народу показана через історію сім’ї Авакян.
Про Голокост або геноцид євреїв нацистською Німеччиною знято понад сто різних фільмів. Один із найсильніших — "Піаніст" Романа Поланського, в якому головну роль блискуче зіграв Едрієн Броуді. Стрічка оповідає про Владислава Шпільмана — одного з найталановитіших польських піаністів 1930-х, якому доводиться ховатися від окупантів у варшавському гетто й робити все, щоб вижити в цій сутичці не на життя, а на смерть.