Від культових стрічок Чарлі Чапліна до фільмів Альфреда Гічкока — ніколи не пізно переглянути на Netflix добірку найкращих стрічок за всю історію кіно.
"Вогні великого міста" — перший фільм Чарлі Чапліна, який зараховують уже до звукового кіно, оскільки його знято на присмерку епохи німого кіно. Стрічка вважається однією з найпоетичніших картин великого режисера. У фільмі Чарлі Чаплін грає роль волоцюги. Герой закоханий у сліпу квіткарку, яка приймає його за багату людину. Чаплін у цій стрічці порушує такі актуальні теми, як соціальна нерівність і ставлення до людей з інклюзією, а також згадує про любов і підтримку в Америці 1930-х років.
На думку критиків, "Месьє Верду" був найрозумнішим і найвидатнішим фільмом за всю кар’єру Чарлі Чапліна. Та фільм зазнав невдачі, коли вийшов на екрани в 1947 році. Американська публіка, яка звикла бачити Чапліна в образі смішного волоцюги, не була готова сприймати його в ролі цинічного буржуа Анрі Верду, який вбиває багатих вдів, щоб прогодувати свою сім’ю. Фільм розкриває багатогранність Чарлі Чапліна, якому не забракло сміливості зіграти такого неоднозначного для тих років персонажа.
Класичний фільм Альфреда Гічкока. Головний герой — Скотті Фергюсон (Джеймс Стюарт), колишній детектив, що страждає від тривоги й депресії. Його просять розібратися з тим, що відбувається з Мадлен (Кім Новак), дружиною його старого друга. Її чоловік підозрює, що дружина одержима духом прабабусі, яка покінчила життя самогубством. В одній з ключових сцен Скотті прямує за нею до музею, де молода жінка розглядає портрет своєї бабусі. Сцена сповнена тривожності: порожні музейні зали, абсолютно однакові зачіски Мадлен, яка наслідує свою прабабусю, і жінки на портреті, і, нарешті, здивування героя, коли він розуміє, що його друг говорить правду...
Перший повнометражний фільм Франсуа Трюффо й початок його співпраці з актором Жаном-П’єром Лео, якого він зніме ще в чотирьох фільмах. Історія розповідає про Антуана Дуанеле — альтер его самого Трюффо. Це юний парижанин зі складним характером і непростою долею: у нього проблеми з батьками; труднощі в школі, яку він прогулює в кінотеатрах. Антуан краде, тікає з дому, бреше, а потім потрапляє до виправної установи, звідки знову тікає. "Чотириста ударів" — ода молодості, нерозважливості й свободі; фільм натхнений дитинством Трюффо й знаменує прихід нової хвилі французького кіно.
Одна з найбільших робіт Жана-Люка Годара, з прекрасним акторським дуетом у головних ролях — Жаном-Полем Бельмондо і Джин Сіберг. Герой Бельмондо, Мішель — молодий злочинець, який дуже хоче бути схожим на Гамфрі Богарта. Він вбиває поліційника й стає втікачем. Поруч із ним — юна Патрисія, студентка-журналістка, закохана в Мішеля. "На останньому диханні" — дебют Жан-Люка Годара, який Франсуа Трюффо назвав "шедевром, що змінив обличчя кіно". Вважається, що режисерський дебют Годара проклав шлях до реалістичнішого й чутливішого французького кіно.
Фільм входить до десяти найкращих картин XX століття за версією журналу Time. Жанна Морро грає Катрін, дівчину, до якої прихильні два друга, Жуль (Оскар Вернер) і Джим (Анрі Серр). Жуль здобуває її серце, а Джим вирушає на війну. Та коли повертається, розуміє, що все змінилося. Цей фільм — історія про свободу, любов, смерть і дружбу на самому початку Першої світової війни. Одна з найвидатніших стрічок Франсуа Трюффо.
"Зневага"
Цей фільм і через більш ніж п’ятдесят років після виходу на екрани є однією з найвідоміших стрічок Жана-Люка Годара, а також вважається справжнім поступом для тоді молодої актриси Бріджит Бардо. Головні герої — сценарист Поль і його дружина Камілла. Поль пише низькопробні сценарії й змушений запобігати ласки багатих і впливових продюсерів. Він не проти того, щоб продюсер захопився його дружиною — унаслідок Камілла почувається приниженою, тікає з продюсером і потрапляє в аварію. Сучасна розповідь про грецьку трагедію, яку знято в розкішних декораціях острова Капрі.
"Шербурзькі парасольки"
Прекрасний мюзикл про втрачену любов знято в 1964 році, але й досі — це улюблена стрічка багатьох поколінь глядачів. У "Шербурзьких парасольках" Катрін Денев грає дочку власника крамниці парасольок, коханий якої (Ніно Кастельнуово) вирушає воювати в Алжир. Через сентиментальні музичні сцени Денев передає свої почуття до Ніно й малює їхнє спільне майбутнє, яким вона уявляє його для них. Юна закохана Женев’єва, героїня Катрін Денев, після виходу фільму стала законодавицею моди для дівчат з усього світу. Кольорові кокетливі сукні, яскраві плащі, балетки, кучері й високі зачіски з обідками — все це стало символом закоханої дівчини 60-х. Настільки вдалий і цитований образ головної героїні створила французька художниця костюмів Жаклін Моро.
Класичне французьке кіно з улюбленцями публіки в головних ролях — Жаном-Полем Бельмондо та Анною Каріною. Головний герой, Фердинанд Гріффон, який тільки-но втратив роботу, вирішує кинути дружину й дітей і вирушити в пошуках пригод з Маріанною Ренуар. Однак все йде не так, як планувалося, коли його незабаром починає переслідувати група гангстерів.
"Дівчата з Рошфора"
"Ми дві сестри-двійнята, які народилися під знаком Близнюків..." Це слова з відомої пісні у виконанні знакової пари французького кіно — Катрін Денев і Франсуази Дорлеак. Фільм "Дівчата з Рошфора" 1967 року — одна з тих класичних комедій, яку вподобали глядачі не одного покоління. Фільм культовий у своєму жанрі й не раз надихав режисерів усього світу, зокрема й Дем’єна Шазеля, який отримав "Оскар" за свій фільм "Ла Ла Ланд".