Чому чоловічий одяг має виготовлятися у жіночих розмірах?
Чоловічий одяг завжди вирізнявся своєю функціональністю і практичністю. Простий крій сорочок, які не підкреслюють лінію талії, штани з кишенями та шлейками для ременя, просторий прямокутний силует футболок, комфортні світшоти — усе це робить чоловічі речі принадним для багатьох жінок. Але навіть найменші розміри такого одягу часто не підходять дівчатам з невисоким зростом, перетворюючи модний експеримент на комічний образ.
Рітейл пропонує жінкам укорочені топи, приталені блузки чи інші силуети, які підкреслюють форми, тоді як дедалі більше жінок прагнуть носити більш маскулінний одяг. Проте вони хочуть бачити не унісекс або "бойфренд-фіт" речі, а саме чоловічий одяг, адаптований під жіночі пропорції.
Інтерес до маскулінного стилю серед жінок і до фемінного серед чоловіків — не новина. Унісекс-одяг став популярним трендом у моді протягом останніх 5-10 років. Цей процес відповідає ширшому суспільному переходу до більш гнучкого і невимушеного ставлення до гендерних ролей.
Бренди, як-от Eckhaus Latta, Telfar, Charles Jeffrey Loverboy та Stella McCartney, давно підтримують ідею гендерно-нейтральної моди. Зокрема, багато жінок-моделей, як-от Белла Гадід, регулярно беруть участь у чоловічих модних показах. Проте йдеться не лише про унісекс чи жінок у чоловічому одязі, а саме про чоловічий одяг у жіночих розмірах.
Чому рітейл не готовий
Основна причина, чому чоловічий одяг у жіночих розмірах досі не став масовим продуктом, криється у логістиці. Великі рітейлери сумніваються, що попит на такий одяг буде достатнім, аби виправдати витрати на його розробку і виробництво.
Як зазначила Бріджит Шартранд, віцепрезидентка з закупівлі жіночого одягу в Ssense, споживачі звикли до поділу на чоловічі та жіночі секції у магазинах. Це спрощує навігацію як у фізичних точках продажу, так і онлайн, де каталог може налічувати тисячі товарів і десятки брендів.
Проблеми розмірів і доступності
Труднощі з придбанням чоловічого одягу у жіночих розмірах — лише частина великої проблеми. Чоловіки, які хочуть носити жіночий одяг, часто стикаються з ще більшими бар’єрами. Стандартні системи розмірів не враховують потреби трансгендерних і небінарних людей.
Дослідження, проведене дизайнером Фіннеганом Шепардом, виявило, що 99,4% транс- і небінарних осіб ніколи не знаходили одягу, який би ідеально їм підходив. Або ж такі речі пропонують лише невеликі інклюзивні бренди, що спеціалізуються на яскравих і часом ексцентричних дизайнах. З іншого боку, дизайнерські лейбли, що адаптують свої колекції для різних форм, мають надзвичайно високу ціну, яка недоступна більшості покупців.
Чи зміниться ситуація?
Попри складнощі, можна сподіватися на позитивні зміни. У масмаркеті стає дедалі більше унісекс-одягу, що свідчить про поступову еволюцію підходів до гендерної моди. Речі, що поєднують маскулінний і фемінний стиль, потроху з’являються і в колекціях відомих брендів.
Для широкого впровадження чоловічого одягу у жіночих розмірах потрібно більше досліджень ринку та експериментів. Однак є надія, що модна індустрія почне враховувати інтереси тих, хто хоче комбінувати комфорт і стиль без гендерних обмежень.
Поки що вибір обмежений — просторий крій "бойфренд-фіт" або маскулінні деталі, адаптовані під жіночий гардероб. Проте глобальні зміни у ставленні до гендеру й інклюзивності дають підстави вірити, що майбутнє моди стане ще відкритішим для всіх.
За матеріалом vogue.co.uk
