Як змінюється мода в кризову пору
Поки світ переживає не найкращі часи, згадуємо моду кризових епох і міркуємо, якою буде мода після перемоги над COVID-19.
Образ "Дівчата Гібсона"Офіційно ХХ століття почалося із запізненням майже на 20 років. Прекрасна епоха, яка подарувала моді тюрнюри, прикраси в стилі ар-нуво, образ "дівчини Гібсона" — модниці із затягненою талією, але емансипованими манерами — ця епоха була фінальною кодою ХІХ століття. Кода затягнулася до початку Першої світової. Коли солдати повернулися додому в 1918, вони не відразу впізнали своїх жінок. Їх зустріли самостійні, загартовані в тилу, з короткими стрижками, хлопчачими тілами й новими сукнями — без корсетів, рюшів та інших декоративних хитрощів. Так, здається, ХХ століття настало офіційно й безповоротно.
Кадр з фільму "Вавілон Берлін", 20-тіМода часто реагує на кризи за простою формулою. Що складніші часи, то суворіший дрес-код. Мода між двома війнами вирізнялася надзвичайною маскулінністю й прагненням запозичувати по максимуму із чоловічого військового костюма. Плечі, однотонна темна вовна, підперезана талія. Цей суворий набір могли прикрасити коштовностями або ексцентричними капелюхами, найкращий зразок якого придумала Ельза Скіапареллі в співдружності із Сальвадором Далі. Капелюх-черевик — шукайте в google або фільмі Террі Гілліама "Бразилія" — немає нічого більш сюрреалістичного й правдоподібного, щоб показати світ, який перекинувся з ніг на голову в епоху нескінченної війни.
Schiaparelli, 30-тіВодночас модні дизайнери могли ставати несподіваними рятівниками сусідніх індустрій. Єдину ювелірну колекцію Габрієль Шанель зробила на замовлення De Beers, тоді монополіста на ринку діамантів, у 32-му. Колекція Bijoux de Diamants була грамотною піар-акцією для промо діамантів в епоху економічної кризи, або Великої депресії. "Я вибрала діаманти, тому що вони втілюють у собі найбільшу цінність у найменшому обсязі", — історична фраза Шанель підтверджує незмінну звичку людства в разі кризи інвестувати в карати й чисте золото.
Пристойних модних журналістів давно нудить від фрази, що спідниці коротшають залежно від глибини фінансової кризи. Це, здається, один з найдивніших міфів у сучасній моді. Мініспідниця з’явилася в 60-ті, на хвилі економічного зростання, у часи неляканих бебі-бумерів, яким хотілося розважатися (так з’явилася попкультура) і не одягатися, як дорослі — зокрема, у пристойні широкі спідниці нижче коліна.
Падіння фондового ринку в 1987 відбилося на подіумах за звичним сценарієм. Варто подивитися на першу колекцію одягу Міучі Пради в 1988, щоб переконатися в тому, що суворі часи настали. Клінічна чистота образу, мінімум кольору, прямий силует — трудівниці модного фронту. Свою першу колекцію осінь-зима 1998 Гельмут Ланг показав онлайн. Тетяна Патіц, Деріл Ганна, Крістен Овен крокували віртуальним подіумом, подивитися на який запросили 150 гостей (на відміну від більш звичної кількості у 800 осіб). Парки, светри, джинси, білий, сірий, чорний, бежевий.
Prada осінь-зима 1988/1989Втім мода знає альтернативний сценарій. Gucci часів Тома Форда — гріховнішого й гедоністичнішого способу для проводів світу, який мчить у прірву, важко уявити. Перша колекція Джона Гальяно в 1994 — суміш голлівудського гламуру 40-х й орієнтальних мотивів, вся в чорному — прекрасний дрес-код для розігрування "Декамерона". Моду останніх років неминуче тягне вирядитися в пух і пір’я, ніби востаннє — як у спільній колекції Дріса ван Нотена й Крістіана Лакруа. Приводів для вистави "останнього разу" цілком досить: терористичні акції, військові конфлікти, революції, протести, епідемії.
Сьогодні всі сидять по домівках на карантині, ретельно імітуючи або ігноруючи дрес-код звичайних буднів. Що буде після? Затягнемо паски й почистимо гардероб до мінімуму уніформи? Побіжимо скуповувати сукні в паєтку? Stay tuned.
Текст: Тетяна Соловей
