Нішит Дасвані — молодий індійський дизайнер та нова зірка модної індустрії
Нішит Дасвані (Nishit Daswani) — один з найперспективніших дизайнерів у модній індустрії. У свої 22 роки він досягнув чималих висот — здобув освіту в найкращих навчальних закладах світу, працював з провідними професіоналами моди та став співзасновником бренду Wal and Wani. Розповідаємо, що треба знати про Нішита та чому варто уважно стежити за розвитком його кар’єри.
Нішит ДасваніНішит Дасвані народився в невеликому індійському містечку Кота, штат Раджастхан. Зростаючи в умовах панівного патріархату, Дасвані спостерігав, як його мати використовувала одяг як інструмент для втілення сильних феміністських ідеалів. Разом з мамою майбутній дизайнер часто відвідував виставки текстильних асоціацій і почав помічати, що його приваблює повсякденна жіноча краса. Зрештою Дасвані сам почав працювати на кількох модних виставках.
"Мої батьки, що працюють у галузі освіти та медицини, напрочуд прихильно поставилися до мого вибору професії. Я любив читати їхні книги, з яких дізнався про важливість простору й тіла, а потім поглиблював ці знання під час навчання. Це вплинуло на мою роботу й бачення загалом, — розповідає Дасвані. — Моя мама викладала у школі стоматології, куди я часто ходив і вивчав методи лиття, які вони використовували для створення штучних зубів, вчився вирізати віск для створення власних прикрас. Мама підтримувала мене в усьому цьому. Вона ніколи не розуміла мистецтва, але завжди підтримувала мій творчий шлях. Моя мама, її сильна, впевнена в собі особистість завжди надихала мене, вона моя муза. Я також дуже вдячний батькові за те, що він прищепив мені міцну трудову етику. Моя сім’я починала з низів, але саме їхня трудова етика привела їх до успіху".
Модель: Muriel FavaroОтже, наукова діяльність і дослідження закладені в ДНК Нішита Дасвані. Він закінчив Парсонс за спеціальністю "Дизайн одягу та креативне підприємництво", навчався в Central Saint Martins за спеціальністю "Провідний дизайн одягу", а також здобув ступінь магістра з менеджменту в Корнелльському університеті.
Розвиваючи навички конструювання одягу та великосерійного виробництва, він навчився створювати продукцію як для ринку розкоші, так і для масмаркету. Навчившись збирати й аналізувати інформацію про споживачів, він працював дизайнером і стилістом. Під час роботи Дасвані віднайшов вектор, яким сьогодні керується у своїй творчості. "Я прихильник краси зрілих жінок; краси, що була сформована їхнім характером, впевненістю, життєвим досвідом і вадами", — каже дизайнер.
З цією мотивацією Нішит Дасвані прийшов у J.Crew, бренд, який любили зрілі, сучасні жінки 2000-х і який очолювала 56-річна креативна директорка Дженна Лайонс, що представляла їхні інтереси. Координуючи виробництво жіночих аксесуарів та працюючи над дизайном одягу, Дасвані полюбив клієнток J.Crew. "Я полюбив стегна зрілої жінки і зрозумів, що жінка в такому віці хоче бути в тренді, а не обмежувати власний гардероб мішкуватими каптанами", — зазначає дизайнер.
Модель: Muriel FavaroДасвані переймався через брак модних брендів, які б задовольняли потреби цієї зрілої аудиторії, особливо стосовно робочого одягу. Одна з його цілей – опанувати цей ринок і в довгостроковій перспективі створити бренд робочого одягу для зрілих жінок. "Я відчуваю, що індустрія моди не здатна повною мірою усвідомити красу сильних дорослих жінок і те, наскільки вони готові бути душею моди, — каже дизайнер. — Вони мають незрівнянний досвід і бачили розвиток моди з 1960-х, тому, безсумнівно, мають смак і відчуття стилю, які нам, міленіалам, поки не досяжні. Я вважаю, що вони більше не дотримуються класики і є піонерами в перевизначенні класики майбутнього".
"Мене неймовірно надихають сильні жінки: моя мама й моя тітка, і особливо ті, що були жертвами суспільних стереотипів, і мене захоплює, як вони боролися з тими стереотипами, — каже Дасвані. — Окрім моїх рідних, мене надихали й такі жінки, як Лінн Слейтер чи Лінда Роден. Їхній стиль, легкість, любов до себе — це дивовижно. Ці жінки привносили щось яскраве та радісне в моду. Вони завжди грали невіддільну роль у моєму житті, я рівняюся на них, я створюю для них – вони мої клієнтки, вони мої музи. Вони демонструють: якщо ми будемо відданими собі, то зможемо створити щось прекрасне".
Модель: Muriel FavaroДасвані мав нагоду працювати з деякими великими постатями зі світу моди. Зокрема, з киянкою Тамарою Давидовою в Monique Lhullier. Українська дизайнерка, яка завжди пропагувала ідеї стриманої розкоші, прищепила Дасвані розуміння й любов до сталого розвитку у високій моді — тенденції, що відіграє визначальну роль у формуванні сучасної індустрії. Також Дасвані співпрацював з американською дизайнеркою Саллі Лапойнт. За словами Нішита, Лапойнт надихала його своїм неординарним підходом до використання кольору та перевизначенням силуетів. Саме вона навчила його наповнювати одяг життям, створюючи яскраві речі. "Вона продемонструвала мені силу сучасних монохромих образів. Завдяки Саллі я зрозумів, що силует і колір відіграють визначну роль у створенні концептуальних і високомодних речей. Вона дала мені можливість по-новому подивитися на жіночність", — розповідає Дасвані. Також Дасвані пощастило працювати з Ромео Ханте, радикальне бачення якого переосмислило бруклінський вуличний одяг і надало йому зовсім нового сенсу.
Весь отриманий досвід у комбінації зі світобаченням надихнули Нішита Дасвані на створення серії аксесуарів для зрілих жінок, яку він назвав Shaleen. Він представить її в межах NYFW у вересні цього року. Натхненням цієї колекції стали жінки Нью-Йорка — їм вона й присвячена. Назва Shaleen означає "сильний, простий та елегантний". Це колекція аксесуарів, які міська леді хотіла б носити на ланчі й у мистецькі галереї та зрештою передати їх своїй дочці. Кожна річ підібрана з душею та народжена емоцією – "материнські обійми", "поцілунок батька", "усмішка дитини".
"Я відчуваю, що найбільше я дізнався від людей, чи то від художників у музеї, чи то від чудового обіду з жінками Нью-Йорка або з моїми друзями, — каже Дасвані. — Я хочу продовжувати так само, я більше надихатимуся вулицями Нью-Йорка, я хочу побачити жінок світу і дати їм те, чого прагне їхня душа".
Текст: Марина Шулікіна
