Шарлотта назавжди: інтерв'ю з головною героїнею квітневого номера
У Шарлотти Генсбур врожайний рік: музична премія Франції за альбом Rest і "Сезар" – за найкращу жіночу роль у фільмі "Обіцянка на світанку".
Вінтажний топ, Mugler; джинси, Levi's; кросівки, Nike; сережка, латунь, Balenciaga– Хочете кави?
– Звісно, хочу!
Шарлотта приймає мене вдома, запросто, у білій футболці та джинсах. За вікном, на терасі її квартири на вулиці Бак, – давно небачений в Парижі київський сніг. На письмовому столі серед дитячих малюнків дочки Жо – два сезарівських диплома. Один – її чоловіка, режисера і сценариста Івана Атталя за "Бріо". Інший – її, за "Обіцянку на світанку", фільм за повістю Ромена Гарі – емігранта Романа Кацева, що став французьким класиком.
Шарлотта грає прекрасну і божевільну маму головного героя, самого автора. В його ролі – П'єр Ніне.
Сім'я Кацевих втікала до Франції з Радянської Росії. Не кримським шляхом, з Феодосії через Грузію в Стамбул, як бабуся і дідусь Шарлотти, батьки її батька Сержа Генсбура, а європейським – через Польщу.
Найкращий характер у фільмі, та й в повісті теж. Начебто вона грала саму себе ...
– ... Ну або вашу бабусю?
– Багатьох жінок одразу. Я думала про Ніну, мою героїню. Про Міну, матір Ромена Гарі. І про мою бабусю Ольгу, яка теж покинула батьківщину заради Франції. Любов Ніни до сина я могла перекласти на любов бабусі до мого батька, на мою любов до моїх дітей ... Граючи її, я відчувала сильну насолоду. Начебто додому повернулася.
Говорили вдома російською, українською чи польською? Шарлотта розповідає, що сама вона починала вчити (ЯКУ?), хотіла, але не змогла: батько вже не говорив. А бабуся з дідусем – так, але тільки тоді, коли сварилися: "Тому російську лайку батько знав досконало".
Вельветова сукня, Saint Laurent by Anthony Vaccarello; замшеві човники, Jimmy Choo; колготки, FALKE; сережки з діамантами, перстень з діамантами, все – MessikaНа моє запитання, ким вона себе вважає – француженкою чи англійкою, а може, росіянкою або американкою, – впевнено відповідає: "Француженкою, парижанкою". Хоча зараз проживає з усією родиною в Нью-Йорку, а тут, на вулиці Бак, буває рідко: "Сніг я частіше бачу в Централ-парку".
Своя вона і в Лондоні, місті її матері, де Шарлотта народилася. В Лондон зараз переїхав її старший син Бен. Красивий хлопчик, справжній чоловік. Він з'являється в її кліпі Ring-A-Ring O 'Roses з нагородженого музичною премією альбому Rest. Кліпи знімала сама. Невже мріє стати режисером і Івану Атталю загрожує сімейна конкуренція?
– Якби я могла знайти історію, яку знала б краще за інших, якщо це буде робота, яка мені долею призначена, я хотіла б. Так, я б мріяла.
Коли я бачу її на фото разом з Беном (той щасливий для будь-якої матері момент з дорослим сином, коли незрозуміло, хто з них старший), мені здається, що я переглядаю проби до "Обіцянки на світанку". Бен міг би замінити П'єра Ніне. І можливо, я надав би перевагу режисурі Шарлотти над режисурою Еріка Барб'є.
Генсбур розповідає, що стати режисером своїх кліпів вона спершу просила давнього друга і мучителя Ларса фон Трієра. Але той відповів: "Сама! Ти зможеш, я підкажу". Для неї це нове відчуття. Це краще, ніж бути актором. У них життя, звичайно, веселе, але болісне. Не тому, що на сцену шлють раба. А тому, що не шлють і не шлють. "Можна так нічого і не зробити: тебе просто не оберуть. Ось, що мене лякає в ремеслі актора. Якби я зараз починала, вважала за краще б писати або знімати, щоб бути мотором, а не гальмом".
Топ з шовку і вельвету, Saint Laurent by Anthony Vaccarello; джинси, Levi's; сережка, діаманти, перстень, золото, все – Messika; золотий браслет – власність ШарлоттиФон Трієр весь час повертається до нашої розмови. Шарлотта нагадує йому "Меланхолію": "Там я відчувала себе покинутою Ларсом. Мені було жахливо, мені здавалося, я все роблю не так, а він навіть не дивився в мою сторону ... Потім тільки я зрозуміла, що він навмисне. Маніпулювання – частина його задоволення. Але він справжній друг. Працюючи над кліпами, я відчувала, що він у мене за плечима".
Отримуючи головну музичну премію року, вона довго дякувала зі сцени всім-всім-всім, в тому числі і Ларсу. При цьому, знизуючи плечима, він розповідає мені, що в житті у неї було не так вже й багато друзів. Батьки переїжджали, вона змінювала школи. Тепер головне для неї – сім'я, її Іван і їх Бен, Аліса і маленька Жо (яка скаче довкола нас босоніж, поки ми балакаємо).
– Бабусю я втратила в 13 років, а в 19 – батька, і думала, що не переживу цього.
Вона досі зберігає батьківську квартиру на вулиці Верней. "Я приводила туди дітей. Там все, як було 27 років тому, ніби батько тільки вийшов за сигаретами. Його речі, його фотографії, наші фотографії. Хіба що холодильник порожній".
Шарлотта думала перетворити квартиру в музей. Десять років вона ходила на поклін до мінливих міністрів культури і мерів Парижа. Ніхто не сказав "ні", і ніхто нічого не зробив. Потім вона перестала сподіватися на допомогу від чиновників і знайшла собі команду. Жан Нувель і Франсуа-Анрі Піно почали їй допомагати.
– Проект ставав все більш конкретним, і тут я сказала: "Стоп! Я не хочу". Це був момент, коли про батька зняли фільм, зробили виставку, вийшла книга про нього – і я зрозуміла, що це вже занадто, що я хочу зберегти частину його для себе. Залишити таємною. Я все зупинила".
Робити музей чи ні, вона так і не вирішила, але розлучатися з батьківською квартирою, огорожу якої розмальовують графіті його шанувальники, не хоче.
– Справа не в стінах. Граючи Ніну, я думала, що ніколи не бачила місць, де жили мої бабуся з дідусем, – ні Харкова, ні Феодосії. Вони так туди і не повернулися. Мені залишилися спогади про них, про їх мову ...
Спасибі, Шарлотта, ох, сподіваюся, вам приємний мій акцент.
Більше фотографій можна побачити на виставці "Шарлотта назавжди" – з 23 березня по 11 квітня в галереї "Арт ЦУМ", за адресою – вул. Хрещатик, 38.
Текст: Олексій Тарханов, "Ъ"
Фото: Casper Sejersen @Artistry London
Стиль: Omaima Salem @Cadence
Зачіски: Tomohiro Ohashi @Management+Artists
Макіяж: Min Kim @Airport Agency
Продюсер: Louise Mérat
Оператор: Barnaby Coote @D-Factory
Сет-дизайн: Jean-Michel Bartin @Streeters
Асистенти фотографа: Alfa Arouna, Peter Keyser
Асистенти стиліста: Mathilde Labuthie, Joseph Ecorchard, Anna Tarissan
Асистент перукаря: Masato Tsuchiya
Асистенти сет-дизайне ра: Colombe Montias, Maxime Faure
Модель: Charlotte Gainsbourg
