Лист з Мілану: Донателла Версаче — про карантин і надії
Поки я сідаю, щоб написати ці кілька рядків, я думаю про безпеку й добробут кожного з вас. Головна причина, чому я пишу цього листа — кожен з нас має зрозуміти й усвідомити, що ніхто не бореться в цій битві один.
Тут, у Мілані й усій країні загалом, влада ввела дуже суворий карантин, який обмежує наше життя, але насамперед він обмежує вірус, який ми недооцінили раніше. З кожним днем обмеження стають все суворішими й тепер виходити на вулицю ми можемо тільки з дуже нагальних причин — за ліками, їжею й на роботу, якщо від вашої діяльності залежить життєзабезпечення країни. Всі професії й компанії суворо визначені.
Мілан зараз як місто-привид, армія й поліція забезпечують дотримання описаних вище правил. Попри всю ситуацію, ми відчуваємо себе єдиним народом і розуміємо, що подолаємо це страхіття, тільки якщо гратимемо разом, як єдина команда. Як моя улюблена команда міланський "Інтер".
Наші лікарі й медсестри останні тижні працюють без вихідних і відпочинку, сплять на ношах і віддають свої життя, щоб врятувати наші. Наші лікарні переповнені й ми просто зобов’язані підтримувати всіх, хто невпинно й героїчно бореться проти пандемії.
Для нас іде вже третій тиждень карантину і я розумію, що нелегко не бачити сім’ї, друзів, не гуляти в улюбленому парку чи не тренуватися. Я розумію, що для багатьох карантин — це ще й цілковита самотність, яку ще складніше пережити. Я розумію, що ми всі боїмося за власне майбутнє, і що невизначеність не дає нам відповідей на багато важливих запитань. Але ми мусимо вистояти й надія є — вчора вперше ми побачили зниження смертності й зменшення кількості нових хворих. Ще рано робити висновки, але для мене це означає одне — ці заходи все-таки працюють.
Тому я просто прошу всіх слухати рекомендації урядів своїх країн, допомагати одне одному, залишаючись удома, і нарешті максимально використовувати сучасні технології, щоб бути на зв’язку. Так, ми не можемо спілкуватися, як звикли це робити до цього, але нам пощастило, що ми все одно є в безпеці у власних домівках, де можемо працювати, тренуватися, опановувати щось нове, телефонувати рідним.
Якщо ми всі будемо дотримувати цих простих правил, то швидко подолаємо вірус і зможемо з повними силами повернутися до відновлення нашого звичного життя.