Куди поїхати у вересні: Мадейра — найкращий острів у світі
Крім банального, — "рай на землі" — ще варто пошукати слів, щоб так барвисто описати весь захват від усього, що можна побачити й пережити на острові. У нашому путівнику розповідаємо все, що потрібно знати про відпочинок на Мадейрі, як спланувати свою подорож і які найкращі місця варто обов’язково побачити.
Краєвид на Фуншал, МадейраПочнемо з основного: як дістатися до цієї райської місцини. Відразу варто зазначити, що українцям з цим особливо пощастило. У липні 2021 року авіалінії SkyUp запустили прямий рейс "Київ — Фуншал". Це здивувало навіть місцевих жителів, оскільки дістатися на острів здебільшого можна тільки з пересадками в материковій Європі, найчастіше в Лісабоні. Якщо ви любите подорожувати самостійно, то сідайте на рейс і летіть безпосередньо на острів, а якщо вам потрібна допомога в складанні маршруту, можна довіритися туроператору Join Up!, який розпланує всю подорож. У будь-якому разі всього за шість годин польоту ви опинитеся в заповітному пункті призначення і розпочнете найнезабутнішу подорож у житті.
Камара-де-Лобуш, МадейраМадейра — місце, яке припаде до душі кожному. Тут є все на будь-який смак, бажання, гаманець: від пригодницьких видів спорту й морських прогулянок до мистецтва і якісної їжі. Не вірте, якщо вам кажуть, що це місце відпочинку для людей старшого віку, — у Мадейру закохаються абсолютно всі. Драматизм і краса острова дивують і зачаровують — стрімкими долинами, вкритими соковитою зеленню, будиночками з червоною черепицею, що близько межують зі схилами пагорбів, пишними садами, приємною погодою, вином і безліччю культурних цінностей.
Знайомство з локальною культурою варто почати з Фуншала. Оскільки це найбільше місто Мадейри, тут легко вигадати собі заняття і є на що подивитися. Розташоване на півдні острова, Фуншал — це місто з густо розміщеними крамницями й ресторанами, будинками та старовинною португальською колоніальною архітектурою. Почніть знайомство з історичною частиною міста, з готичного собору Фуншала XVI століття з його стелею в старовинному іберійському стилі, а потім перейдіть до Соборної церкви XVII століття з позолоченими дерев’яними деталями інтер’єру.
У центрі міста вирушайте до Blandy's Wine Lodge і Музею вина Мадейри, де ви зможете дізнатися історію виготовлення знаменитих кріплених вин, насолоджуючись дегустацією. У місцевих ресторанах варто скуштувати не менш смачного столового вина, а в барах — улюблених напоїв локальних жителів — понча (з очеретяного агуарденте, цукру й лимонного соку) і нікіту (суміш пива, морозива й ананаса).
Продуктовий ринок Mercado dos LavradoresБлукаючи вулицями, знайдіть час відвідати місцевий продуктовий ринок Mercado dos Lavradores. У гарному двоповерховому будинку в стилі артдеко, прикрашеному кахлями азулежу, ви знайдете в’язки бананів, вирощених на локальних плантаціях, екзотичні фрукти, зокрема й місцевий делікатес — плід монстери із солодким бананово-ананасовим смаком, і щедрий асортимент місцевих глибоководних риб.
Зверніть увагу на вулицю Санта-Марія і її різнобарвні двері, за допомогою яких місцеві художники перетворили Старе місто на художню галерею просто неба. Далі рушайте канатною дорогою в Монте. Це мандрівка з приголомшливими краєвидами на місто, яких ви не знайдете деінде. Щойно приїдете, відвідайте тропічний сад Monte Palace, у якому є все: від тисяч екзотичних рослин до водограїв і декоративних скульптур.
Спуститися назад у місто варто непростим і водночас неймовірно екзотичним транспортом — на санях тобоган. Ще в XIX столітті місцеві жителі діставалися з Монте до Фуншала на уславленому плетеному кошику. Довіртеся двом стильним чоловікам у солом’яних брилях, одягнених у біле, і матимете неймовірну пригоду двокілометровим схилом.
Завдяки такій кількості пам’яток, пляжній зоні, культурному життю Фуншал і його околиці стали ігровим майданчиком для прихильників пригод і сибаритів. Останніх можна часто помітити за чашкою післяобіднього чаю в історичному Reid's Palace, якому понад століття, — він просякнутий чарівністю Старого Світу. Але будівля на вершині скелі, забарвлена у відтінки лосося, — не єдине розкішне місце на Мадейрі, яке варто відвідати. Завдяки тому, що більшість відвідувачів острова охоче гуляє столицею, переважна частина острова лишається поза увагою масового туризму, зберігаючи сільську чарівність.
Мадейра — найказковіше місце на всій землі. Тут європейський комфорт поєднується з екзотикою тропіків. Мешканці впродовж десятиліть підвищили якість життя завдяки виробництву прекрасних продуктів і вина. Вони також забезпечили доступ до своїх майже незайманих районів, збудувавши іригаційні канали, дороги, пішохідні доріжки посеред дивовижних пейзажів, про які мріяв Дж. Р. Р. Толкін.
Велика частина острова являє собою величезний ботанічний сад з вулканічним ґрунтом, де росте все що завгодно. "Мадейра" в перекладі з португальської означає "деревина", і острів названий так недарма. Ліс Лаурісільва, площею понад 200 кв. км, унесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1999 році завдяки своєму біологічному різноманіттю й незайманості. У ньому ростуть лаврові дерева й мімози, конвалії, квітучі чагарники, а також різні типи орхідей, вереск і падуб.
Найліпший спосіб познайомитися з природною красою Мадейри — прогулятися уздовж левад (невеликих каналів, спершу створених для транспортування води з півночі острова на сухіший південь). Усього на Мадейрі понад 30 маршрутів левадами різних складнощів, але кожен з них проведе вас крізь зелені тунелі й ліси, відкриваючи огляд на захопливі краєвиди. Принадність левад у тому, що вони являють собою досить рівні, тихі водні канали, де чутно тільки спів птахів, дзюрчання води й рідкісні голоси випадкових перехожих. Оптимальний варіант — маршрут Levada do Alecrim завдовжки 7 км (туди й назад), де немає великих перепадів висот, найнижча точка — 1290 м, а найвища — 1321 м.
На продовження розмови про висоти. Ще одне місце на острові, яке, безсумнівно, варто відвідати, — Піку-ду-Аріейру, третя за висотою вершина. Щоб дістатися сюди, треба проїхати звивистою дорогою, що в’ється над хмарами. Але воно того варте — тут відкривається панорамний краєвид на застиглу лаву й попіл, ліси та скелі, всю божевільну красу острова.
Дорога на північ веде вниз м’якшим ландшафту серед лісів і пишних долин. Місце, куди можна вирушити, — це Quinta do Furão, заміський готель і ресторан під Сантаною, тераса якого розміщується над низкою скелястих мисів, де острів занурюється в Атлантичний океан. Варто відвідати й саму Сантану, щоб побачити традиційні трикутні будиночки із солом’яними дахами, зведені ще в XVI столітті. Ці милі будинки, що потопають у кущах гортензій, вже давно покинуті, але, безсумнівно, створюють ілюзію втечі від часу.
Краєвид з Miradouro Ponta Do RostoЗа одним із наймальовничіших краєвидів їдьте на оглядовий майданчик Miradouro da Ponta do Rosto, що розміщується на самому сході острова Мадейра. Уявіть собі місце, де пейзаж Шотландського нагір’я поєднується із сапфірово-синім кольором Карибського моря... ось що ви там побачите. До того ж це ідеальне місце огляду, щоб поспостерігати за літаками, що заходять на посадку в аеропорту Фуншала (до слова, його називають одним з найнебезпечніших у світі).
Переважно незаймана берегова лінія острова є природною пам’яткою. Повернувшись на північно-західне узбережжя Мадейри ви потрапите в Порту-Моніж із його неймовірно фотогенічними лавовими басейнами. Сейшал — один з найгарніших пляжів з дрібним чорним піском, облямований горами й зубчастими скелями. Серфінгістам варто вирушити до симпатичного району Жардін-ду-Мар — одного з найліпших місць для великих хвиль у світі. Але не залишайтеся прив’язаними до землі. Візьміть напрокат яхту, катайтеся на катамарані або каяку, щоб помилуватися островом з моря. З квітня по жовтень можна побачити китів і дельфінів.
Краєвид на Порту-Моніж, МадейраТутешня кухня — ще одна причина відвідати Мадейру. Свіжого тунця традиційно подають з пікантним соусом з оцту, а вугільну рибу-шаблю, яку виловлюють тільки в глибинах океану, — зі смаженими бананами й запеченим бататом. Локальний лапас на смак подібний до чогось середнього між устрицями й гребінцем, а подають його з часниковою олією і лимоном. Ще одна фірмова страва — ешпетада — м’ясо, приготоване на довгих рожнах над розжареним вугіллям. А bolo do caco — місцевому коржику із солодкої картоплі, засмаченому часниковою олією, і зовсім хочеться співати дифірамби.
На Мадейрі тебе не відпускає відчуття, ніби бачиш сон наяву. І зовсім не хочеться прокидатися. Безсумнівно, це місце запам’ятається назавжди. І повернутися туди захочеться не один раз.
Текст: Марина Шулікіна
